Рішення

від 27.11.2006 по справі 17/542-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/542-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.06           Справа № 17/542-06.

За позовом: Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Сумського філіалу, м. Суми

до відповідача:  Приватного інженерно-сервісного центру „Кварк”, м. Суми

про стягнення 4246 грн. 45  коп.

СуддЯ   ЛЕВЧЕНКО П. І.

Секретар Литвиненко Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: Шелухін О. В.  

від відповідача – Масіч Ю. В.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь 4246,45 грн., у тому числі: 3843,36 грн. неустойки, 299,18 грн. пені та 103,91 індексу інфляції.

Станом на  02.11.2006р. позивач подав суду уточнений розрахунок позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача 4393,20 грн. неустойки, 357,90 грн. пені та 132,73 грн. індексу інфляції.

Станом на 27.11.2006р. позивач подав суду черговий уточнений розрахунок позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6782,32 грн. неустойки, 374,38 грн. пені та 258,38 грн. інфляційних.

Крім того, позивач подав суду копію постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2006р. у справі № 17/682-05 та копію постанови про відкриття виконавчого провадження Зарічної ДВС м. Суми від 10.11.2006р., копію доповнення до позовної заяви від 13.12.2005р. у справі № 17/682-05 з доданим до неї розрахунком нарахувань неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (в порядку п. 2 ст. 785 ЦК України), яка виходячи з місячної  орендної плати 411,92 грн. склала  823,84 грн. за кожен місяць.

Відповідач подав суду  письмові заперечення на позовну заяву, в яких стверджує, що з 16.12.2004 року між сторонами договірних відносин не існує. Відповідач вважає, що позивач зловживає своїм станом з метою отримання додаткових прибутків у вигляді неустойки.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.03.2006р. у справі № 17/682-05 за позовом позивача  у даній справі до відповідача у даній справі (тобто, у справі за участю тіх самих сторін, що і  у даній справі), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2006р. у справі № 17/682-05 встановлені такі факти:

·          12.12.2003р. між сторонами у даній справі укладено договір оренди державного майна щодо оренди нежитлового приміщення площею 65,2 кв. м. в м. Суми, пров. Пляжний, 3;

·          строк дії договору був визначений сторонами до 12.12.04р. і в відповідності з п. 10.1 договору його дія була продовжена до 12.12.2005р., а з 12.12.2005р. дія згаданого договору  припинилася;

·          відповідач мав повернути позивачеві орендоване майно (приміщення), але не повернув, тому, суд зобов'язав відповідача повернути об'єкти оренди (звільнити нежитлове приміщення);

·          до спірних правовідносин застосовуються положення ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004р.;

·          відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач (відповідач) зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві (позивачеві) річ у стані, в якому вона була одержана. При цьому, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у  розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України);

·          відповідачем не спростований і не заперечувався під час розгляду спору по суті факт користування орендованим приміщенням після 12.12.2005р.;

·          враховуючи зазначене, суди дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2195,68 грн., нарахованої у відповідності з ч. 2 ст. 785 ЦК України (див. постанову ВГСУ від 24.10.2006р. у справі № 17/682-05 між цими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав щодо неустойки).

Розрахунок розміру неустойки здійснювався виходячи з розміру щомісячної орендної плати в сумі 411,92 грн. та, відповідно, щомісячного розміру неустойки в сумі 823,84 грн.

Всі вищезгадані факти встановлені рішенням господарського суду Сумської області, постановами Харківського апеляційного господарського суду України та Вищого господарського суду України у справі № 17/682-05, в якій брали участь ті самі сторони.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи,  не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час розгляду даної справи відповідачем також не спростований і не заперечувався під час розгляду справи по суті факт користування орендованим приміщенням як після 12.12.2005р., так і на даний час, незважаючи на  відкриття 10.11.2006р. виконавчого провадження щодо примусового зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 65,2 кв.м. в м. Суми по пров. Пляжному, 3, яке було предметом договору оренди від 12.12.2003р. між сторонами у даній справі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України та у відповідності з  вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України підлягають задоволенню частково, а саме: в сумі 4943,04 грн. за перші шість місяців, зазначених позивачем у розрахунку, тобто, за період з 21.03.2006р. по 20.09.2006р. включно, виходячи зі щомісячної суми неустойки в розмірі 823,84 грн. (подвійний розмір орендної плати). Суд при цьому виходить з того, що між сторонами в даному разі існували господарські правовідносини, які випливають з оренди майна у сфері господарювання, а тому, до цих правовідносин має застосовуватись господарське законодавство в якості спеціального законодавства, зокрема, ГК України. Порушення зобов'язання відповідачем щодо повернення орендованого майна є триваючим і нарахування штрафних санкцій, зокрема, неустойки, може здійснюватись позивачем з будь-якого дня прострочення виконання зобов'язання, але згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування припиняється через шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а воно мало бути виконано, зокрема, 21.03.2006р.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 374,38 грн. пені за період з січня 2005р. по грудень 2005р. підлягають задоволенню частково, а саме: в сумі 97,56 грн. за  період з вересня 2005р. по грудень 2005 року в межах заявлених позовних вимог щодо періоду, за який нарахована пеня, та в межах річного строку позовної давності, передбаченого ст. 258 ЦК України.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з січня по жовтень 2006 року підлягають задоволенню повністю в сумі 258,38 грн., оскільки індекс інфляції не є  штрафною санкцією і строк  нарахування його обмежений лише загальним трирічним строком позовної давності.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Згідно ст. ст. 44, 48 ГПК України на відповідача повністю покладаються судові витрати позивача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 44, 49,  82-86 ГПК України, суд

                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного інженерно-сервісного центру „Кварк” (40030, м. Суми, пров. Пляжний, 3, код 21127271) на користь Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут  „НДІпроектреконструкція” в особі Сумського філіалу (40000, м. Суми, пров. Пляжний, 3, код 14026339) неустойки 4943,04 грн., індексу інфляції 258,38 грн., пені 97,56 грн., витрат по держмиту 102 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                        Повний текст рішення підписаний 30.11.06р.

               СУДДЯ                                                                      П. І. ЛЕВЧЕНКО