Рішення

від 28.02.2013 по справі 5009/5004/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/6/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.13 Справа № 5009/5004/12

м. Запоріжжя провадження № 3/6/13

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 20495280)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ліма" (69600, м. Запоріжжя, Майдан Пушкіна, 4, ідентифікаційний код 22143869)

про стягнення заборгованості в сумі 2 641, 73 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Панкратова А.С., головний спеціаліст, юрисконсульт, довіреність № 01/1194 від 11.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

РВ ФДМУ по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПрАТ "Ліма" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2 524, 61 грн. та пені в розмірі 25,79 грн. за договором від 29.12.2006р. № 2232/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект".

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 28.12.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві від 25.12.2012р. № 10-01-08752, та обґрунтовані ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 525, 526, ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 2, 54, 61, 64 ГПК України та умовами договору від 29.12.2006р. № 2232/д.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/5004/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 22.01.2013р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 22.01.2013р. розгляд справи відкладений на 14.02.2013р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 14.02.2013р. розгляд справи відкладений на 28.02.2013р. о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 28.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 05.03.2013р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 28.02.2013р. представник позивача підтримав заяву від 12.02.2013р. № 10-01-01104 про збільшення позовних вимог до 2 641, 73 грн.

Заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом, про що винесено ухвалу від 14.02.2013р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

29.12.2006р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ПрАТ "Ліма" укладений договір оренди № 2232/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект", за умовами якого РВ ФДМУ по Запорізькій області передає, а ПрАТ "Ліма" приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в третій поверх адміністративного будинку нежитлові приміщення (літера А-7, приміщення № з 248 по 249 включно, № з 240 по 241 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 61 кв. м. відповідно до плану третього поверху та експлікації приміщення з технічного паспорту адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, з метою розміщення офісу.

До вказаного договору оренди вносились зміни та доповнення додатковими угодами від 28.03.2007р., від 31.07.2008р., від 12.05.2010р., від 01.09.2010р. та від 29.10.2012р.

РВ ФДМУ по Запорізькій області виконало свої зобов'язання за договором оренди та передало відповідачу орендоване приміщення за актом приймання-передачі від 29.10.2006р.

В порушення п. 5.2 Договору, орендарем своєчасно не вносилась орендна плата, внаслідок чого за період з вересня 2012р. по жовтень 2012р. утворилась заборгованість в сумі 2 524, 61 грн.

Відповідно до п. 3.6 Договору відповідачу також нараховано пеню в сумі 117, 12 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

В абзаці 2 підпункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"(із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, N 10 від 17.10.2012р., N 2, 3 від 16.01.2013р.) роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.02.2013р № 15835104, станом на 12.02.2013р. ПрАТ "Ліма" знаходиться за адресою: 69600, м. Запоріжжя, Майдан Пушкіна, буд. 4.

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 5009/5004/12.

В п.п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 також зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 29.12.2012р. про порушення провадження у справі № 5009/5004/12, яка направлена на адресу ПрАТ "Ліма", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою пошти: "За закінченням терміну зберігання".

Копії ухвал суду від 22.01.2013р. та від 14.02.2013р. про відкладення розгляду справи № 5009/5004/12 до суду не повертались.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) та ПрАТ "Ліма" (Орендар) укладений договір оренди від 29.12.2006р. № 2232/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект" (надалі - Договір) (із змінами та доповненнями внесеними договорами про зміни № 1 від 28.03.2007р., № 2 від 31.07.2008р., № 3 від 12.05.2010р., № 4 від 01.09.2010р. та Договором про розірвання № 562/2232/д від 29.10.2012р. до договору оренди від 29.12.2006р. № 2232/д).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме:

- вбудовані в третій поверх адміністративного будинку нежитлові приміщення (літера А-7, приміщення № з 248 по 249 включно, № з 240 по 241 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 61 кв. м. (надалі - Майно) відповідно до плану третього поверху та експлікації приміщення з технічного паспорту адміністративного будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пл.. Пушкіна, 4 (Додаток № 3).

Орендоване Майно знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект" (надалі - Балансоутримувач).

Технічні та об'ємно-планувальні характеристики орендованого Майна відображені у звіті про незалежну оцінку, виконаному суб'єктом оціночної діяльності - товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Сервіс" станом на 30 червня 2006 року.

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3 Договору, на дату оцінки - 30 червня 2006 року вартість орендованого Майна згідно звіту про незалежну оцінку та висновку про його вартість становить 76 734, 95 грн. без ПДВ.

У пункті 2.1 Договору зазначено, що вступ Орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акту прийому - передачі вказаного майна (Додаток № 2).

Як зазначено в п. 2.2 Договору, передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на орендоване Майно. Власником орендованого Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом терміну дії Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору, передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, зазначеною в п. 1.3 цього Договору, визначеною шляхом проведення незалежної оцінки майна, згідно з вимогами Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629 із змінами і доповненнями та іншими нормативно-правовими актами з питань оцінки нерухомого майна.

Згідно п. 7.1 Договору, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду майно згідно з розділом 1 цього Договору по акту прийому - передачі майна, який підписується одночасно із цим Договором.

Відповідно до акту прийому - передачі (Додаток № 2 до Договору), РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) передає, а ЗАТ "Ліма" (Орендар) приймає державне нерухоме майно: вбудовані в третій поверх адміністративного будинку нежитлові приміщення (літера А-7, приміщення № з 248 по 249 включно, № з 240 по 241 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 61 кв. м. (надалі - "Майно") відповідно до плану третього поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту адміністративного будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4 (Додаток № 3).

Пунктом 5.1 Договору встановлений обов'язок Орендаря використовувати орендоване майно у відповідності з його призначенням, визначеним в пункті 1.2., та умовами цього Договору.

Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату (п. 5.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору (із змінами, внесеними договором про зміни № 1 від 28.03.2007р.) передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 із змінами та доповненнями і на момент укладання Договору, відповідно до цільового призначення, визначеного в пункті 1.2, складає без ПДВ 11 510, 24 грн. за рік

Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції договору про зміни № 1 від 28.03.2007р.) розмір орендної плати за перший місяць оренди (за грудень 2006р.) становить без ПДВ 1 040, 41 грн. (Додаток № 1).

Як зазначено в п. 3.3 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно п. 3.4. Договору, орендна плата спрямовується:

- 70 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - до Державного бюджету.

Оплата здійснюється через органи державного казначейства.

- 30 відсотків розміру орендної плати за кожен місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється Орендарем самостійно.

В п. 3.5 Договору (в редакції договору про зміни № 2 від 31.07.2008р.) зазначено, що сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісячно до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов'язаний щомісяця до 12 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України) (п. 5.3 Договору).

Орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.4 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розмір пені підлягає перегляду з ініціативи Орендодавця у випадку зміни цього розміру в законодавчому порядку.

На вимогу однієї із сторін Договору може проводитись звірка нарахування та сплати орендної плати (п.3.6 Договору).

Згідно п. 3.9 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Відповідно до п. 10.1 Договору, цей Договір укладений з 29.12.2006р. по 25.12.2007р.

Договором про зміни № 2 від 31.07.2008р. дію Договору продовжено до 25.12.2008р.

У підпункті 10.1.1 Договору (в редакції договору про зміни № 3 від 12.05.2010р.) зазначено, що термін дії Договору оренди продовжений до 28.12.2011р.

Відповідно до п.1 договору про зміни № 4 від 01.09.2010р. в преамбулі Договору замість слів Закрите акціонерне товариство "Ліма" зазначено Приватне акціонерне товариство "Ліма".

29.10.2012р. сторони заключили договір про розірвання 562/2232/д до договору оренди від 29.12.2006 № 2232/д державного нерухомого майна, що перебуває на балансі державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", відповідно до якого Орендар і Орендодавець прийшли до згоди розірвати Договір, предметом якого є: строкове платне користування державним нерухомим майном - вбудованими в третій поверх адміністративного будинку нежитловими приміщеннями (літера А-7, приміщення № 240, 241, 248, 249) загальною площею 61 кв. м. (надалі - "Майно") розміщеними за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4.

Орендоване майно перебуває на балансі державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" (п.1 договору про розірвання 562/2232/д).

Відповідно до акту прийому - передачі державного нерухомого майна орендованого по Договору оренди від 29.12.2006р. № 2232/д, ПрАТ "Ліма" (Орендар) передає, а РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) приймає з строкового платного користування державне нерухоме майно - вбудовані в третій поверх адміністративного будинку нежитлові приміщення (літера А-7, приміщення № 240, 241, 248, 249) загальною площею 61 кв. м. розміщені за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4 (надалі - "Майно").

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за Договором, РВ ФДМУ по Запорізькій області направило на адресу ПрАТ "Ліма" претензію від 27.11.2012р. № 11-01-08041 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати за період з вересня 2012р. по жовтень 2012р. в сумі 2 524, 61 грн. та нарахованої на неї пені в розмірі 25, 79 грн.

Разом з претензією РВ ФДМУ по Запорізькій області направило відповідачу розрахунки заборгованості з орендної плати та пені (а.с. 26, 27).

Дана претензія залишена ПрАТ "Ліма" без задоволення.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір від 29.12.2006р. № 2232/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект".

Взаємовідносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, зазначених у нормах параграфу 5 ГК України та Закону України від 10.04.1992р. № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом для спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

В даному випадку сплата орендних платежів до державного бюджету проводиться щомісячно до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. (п. 3.5 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором оренди від 29.12.2006р. № 2232/д., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 2 524, 61 грн. за період з вересня 2012 року та жовтень 2012 року.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості з орендної плати за договором від 29.12.2006р. № 2232/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного проектного інституту "Запоріжцивільпроект", за вересень 2012р. (1 326, 49 грн.) та жовтень 2012р. (1 198, 12 грн.) складає 2 527, 61 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки відповідне клопотання в частині стягнення заборгованості з орендної плати від РВ ФДМУ по Запорізькій області до господарського суду не надходило, суд задовольняє заявлену позивачем суму заборгованості з орендної плати в розмірі 2 524, 61 грн. в межах позовних вимог.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 117, 12 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"(із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.01.2002, N 16 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та із змінами, внесеними згідно із постановою Вищого господарського суду N 2 від 16.01.2013).

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В п. 3.6 Договору зазначено, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.4 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розмір пені підлягає перегляду з ініціативи Орендодавця у випадку зміни цього розміру в законодавчому порядку.

На вимогу однієї із сторін Договору може проводитись звірка нарахування та сплати орендної плати.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 117, 12грн. (розрахунок на а.с. 51), оскільки це не суперечить п. 3.6 Договору та діючому законодавству.

Тому вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 117, 12 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ліма" (69600, м. Запоріжжя, Майдан Пушкіна, 4, ідентифікаційний код 22143869) на користь Державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Жовтневого району, 22080300, код ЄДРПОУ 34677124 банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31114094700003) 2 524 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 61 коп. основного боргу та 117 (сто сімнадцять) грн. 12 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ліма" (69600, м. Запоріжжя, Майдан Пушкіна, 4, ідентифікаційний код 22143869) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ідентифікаційний код 20495280) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Повне рішення складено 05.03.2013р.

Суддя В.М. Соловйов