Рішення

від 04.03.2013 по справі 6/5007/1450/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" березня 2013 р. Справа № 6/5007/1450/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьмін Д.Л. - довіреність від 03.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" (с. Кам'яний Брід Коростишівський район Житомирська область)

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м. Луцьк Волинська область)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина С.А. (м. Горохів Волинська область)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та частково недійсним Договору застави

Спір розглянуто у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина С.А. №427 від 24.04.2012р. таким, що не підлягає виконанню та визнання недійсним п.5.5 договору застави №238/6 від 27.12.2012р. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить розписка про явку в судове засідання представників сторін від 05.02.2013р. (а.с.65).

Представник третьої особи (Приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошина С.А.) в судове засідання не з'явився. Слід зазначити, що 04.02.2013р. на адресу суду надійшло клопотання від Приватного нотаріуса Волошина С.А. про розгляд справи за його відсутності.

Беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2007р. між Комерційним банком "Західінкомбанк" в особі керуючого Житомирської філії КБ "Західінкомбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" (кредитор/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопостач" (позичальник/позивач) було укладено кредитний договір №271207/2063-283 (а.с.44-45), за умовами якого кредитор надає позичальнику довогостроковий кредит в сумі 2 300 000,00грн. у строк до 20.12.2010р. (а.с.44-45).

В забезпечення виконання зазначеного договору 27.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" (Майновий поручитель-заставодавець/позивач) та Комерційним банком "Західінкомбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (Заставодержатель/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укранафтопостач" (позичальник) було укладено Договір застави №283/6 (а.с.9-10), відповідно до умов якого було забезпечено зобов'язання, що виникло з кредитного Договору №271207/2063-283 від 27.12.2007р., укладеного між банком та ТОВ "Укрнафтопостач".

Згідно п.2.1 договору застави в забезпечення належного виконання всіх зобов'язань, що виникають із кредитного договору та додаткових до нього договорів, Майновий поручитель-заставодавець надає в заставу як забезпечення повернення кредитних коштів наступне майно - надалі «предмет застави»:

- екскаватор-драглайн Е 10011 Д, реєстраційний № Т-1540 ЖІ, рік. вип. 1977, шасі №9351;

- бульдозер Т-170, рік випуску 1989, держ.номер Т-1539 ЖІ, шасі № 25893;

- кран пневмоколісний, марка КС-5363В, реєстраційний № Т 1781 ЖІ, 1991 року випуску, двигун № ЯМЗ 238 б/н, кузов 834, шасі б/н;

- погрузчик ковшовий фронтальний КАWASAKI KLD 115, реєстраційний № Т 1782 ЖІ, 1997 року випуску, двигун б/н, кузов № 106490101;

- eкскаватор гідравлічний НІТАСНІ-ЕХ310, реєстраційний № Т 1783 ЖІ, 1997 року випуску, шасі № 10023, двигун б/н.

Пунктом 5.5 Договору застави від 27.12.2007р. визначено, що звернення стягнення на предмет застави проводиться на вибір Заставодержателя за рішенням господарського, загального або третейського судів, виконавчого напису нотаріуса або згідно з умовами, передбаченими розділом 6 даного Договору.

24.04.2012р. приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошиним С.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 472 (а.с.31), згідно якого запропоновано звернути стягнення на екскаватор-драглайн Е 10011 Д, реєстраційний № Т-1540 ЖІ, рік. вип. 1977, шасі №9351; бульдозер Т-170, рік випуску 1989, держ.номер Т-1539 ЖІ, шасі № 25893; кран пневмоколісний, марка КС-5363В, реєстраційний № Т 1781 ЖІ, 1991 року випуску, двигун № ЯМЗ 238 б/н, кузов 834, шасі б/н; погрузчик ковшовий фронтальний КАWASAKI KLD 115, реєстраційний № Т 1782 ЖІ, 1997 року випуску, двигун б/н, кузов № 106490101; eкскаватор гідравлічний НІТАСНІ-ЕХ310, реєстраційний № Т 1783 ЖІ, 1997 року випуску, шасі № 10023, двигун б/н, які знаходяться за адресою: село Камяний Брід, Коростишівського району, Житомирського області, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська гранітна корпорація», місцезнаходження: село Камяний Брід, вулиця Леніна, 67, код платника згідно з ЄДРПОУ або податковий номер 32935011, р/р 26005003867 у ЖФ ПАТ "Західінкомбанк", МФО 311670.

Позивач, посилаючись на те, що пункт 5.5 договору застави, яким передбачено право кредитора звернути стягнення на рухоме майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, не відповідає вимогам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", діючого на момент укладення договору, звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Західінкомбанк" з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання недійсним п.5.5 Договору застави №283/6 від 27.12.2007р.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-2, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" від 02.10.92р. встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Водночас, Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції від 18.11.2003р.), який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, передбачено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції, чинній на час укладення договору застави), визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в редакції, діючій на момент укладення договору, не було передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення могло бути вчинено лише на підставі рішення суду.

В "Прикінцевих і перехідних положеннях" вказаного Закону зазначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, оскільки Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, то положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що йому не суперечить.

Аналогічну правову позицію про те, що такого способу звернення стягнення на заставлене майно як вчинення нотаріусом виконавчого напису Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено, викладено і в постановах Верховного Суду України від 15.11. 2010 року у справі № 19/164 та від 28.02.2012 року №28/55.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що п. 5.5 Договору застави від 27.12.2007р., укладений між Комерційним банком "Західінкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація", суперечить чинному на час його укладення законодавству України, зокрема, Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в частині зазначеної в ньому підстави реалізації звернення стягнення на предмет застави - виконавчого напису нотаріуса, тому в цій частині він підлягає визнанню недійсним.

Оскільки пунктом 5.5 Договору застави передбачені і інші випадки звернення стягнення на предмет застави, які не суперечать діючому на час його укладення законодавству та стосовно яких позивач не висловлює своїх заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню лише у вищевказаній частині.

З огляду на вказане, правомірною та обґрунтованою є вимога і про визнання виконавчого напису №472, вчиненого 24.04.2012р. приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А. на Договорі застави від 27.12.2007р. таким, що не підлягає виконанню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,69,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п.5.5 Договору застави №283/6 від 27.12.2007р., укладений між Комерційним банком "Західінкомбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" в частині підстави реалізації звернення стягнення на предмет застави - виконавчого напису нотаріуса.

3. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №472, вчинений 24.04.2012р. приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волинської області Волошиним С.А. на договорі застави від 27.12.2007р., укладеному між Комерційним банком "Західінкомбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація", посвідченому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсарем В.В.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, Волинська область, м.Луцьк, пр-т Перемоги, 15, код 19233095)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гранітна корпорація" (12511, Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід, вул. Леніна, 67, код 32935011) - 1073,00грн. сплаченого судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11 березня 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)

3 - третій особі (рек. з повід.)