cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.13 Справа №914/215/13-г
Суддя Яворський Б.І.,
розглянувши матеріали справи
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр», м.Львів-Винники
до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів
про тлумачення змісту п.8 та п.37 договору оренди землі від 30.03.2011р.
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Романів В.Я.
Представники:
від позивача: Гевяк П.І. - представник (дов.№ б/н від 08.01.2013р.);
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Юр» подало позов до Львівської міської ради про тлумачення змісту п.8 та п.37 договору оренди землі від 30.03.2011р.
Ухвалою суду від 17.01.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 05.02.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. 05.02.2013р. у судовому засіданні оголошувалася перерва.
У судовому засіданні 05.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити повністю та постановити рішення про тлумачення змісту п.8 та п.37 договору оренди землі від 30.03.2011р., укладеного між ТзОВ «Юр» та Львівською міською радою.
У судове засідання 05.03.2013р. представник відповідача повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він є зайнятим в іншому судовому засіданні. З даного приводу суд відзначає наступне. Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Враховуючи зазначене, оскільки представник відповідача повторно не з'явився у судове засідання, а неявка не перешкоджає розгляду справи, адже відзив на позовну заяву поданий через канцелярію суду 04.02.2013р., суд відхиляє доводи відповідача про відкладення розгляду справи
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
30.03.2011р. між Львівською міською радою (орендодавець, відповідач по справі) та ТзОВ «Юр» (орендар, позивач у справі) укладено договір оренди землі, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі С-3 30.03.2011р. вчинено запис №С-1937 (далі - договір).
Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі ухвал Львівської міської ради №899 від 07.06.2007р. «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м.Львові», №2712 від 18.06.2009р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова», №37 від 16.12.2001р. «Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель м.Львова», №2311 від 18.12.2008р. «Про затвердження перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини програми комплексного благоустрою території міста» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на пр.Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського для обслуговування малої архітектурної форми. В оренду передається земельна ділянка кадастровий №4610136800:06:001:0042 загальною площею 0,0112 га (п.2 договору). Договір укладено на три роки до 18.12.2011р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).
Згідно п.37 договору його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.
30.03.2011р. ТзОВ «Юр» (землекористувач) та Львівська міська рада (землевласник) уклали договір №6439 про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування суб'єктом підприємницької діяльності ТзОВ «Юр». Відповідно до п.1 договору №6439 землекористувач, що користується земельною ділянкою за адресою м.Львів, пр.Червоної Калини-вул.Кос- Анатольського, площею 112 м.кв. зобов'язується сплатити до 30.04.2011р. на розрахунковий рахунок департаменту фінансової політики Львівської міської ради кошти в сумі 5690 грн. за фактичне землекористування за період з 01.01.2011р. до 20.04.2011р.
30.03.2011р. на виконання умов договору оренди Львівська міська рада передала ТзОВ «Юр» земельну ділянку, що підтверджується актом приймання передачі від 30.03.2011р., підписаним сторонами.
03.01.2012р. Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до позивача з листом про те, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди землі за адресою: м.Львів, вул.Кос Анатольського,2 - пр.Червоної Калини, у термін до 16.01.2012р. необхідно забезпечити демонтаж тимчасової споруди.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст.16 ЦК України).
Згідно ст.637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 цього кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Стаття 213 ЦК України визначає, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки між Львівською міською радою як орендодавцем та ТзОВ «Юр» як орендарем виник спір щодо строку дії договору оренди та дати його припинення через те, що у п.8 договору від 30.03.2011р. передбачено, що договір укладено на три роки до 18.12.2011р., ТзОВ «Юр» вправі було звернутися до суду з позовом про тлумачення змісту окремих положень договору.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що договір не укладено, оскільки він не пройшов державної реєстрації, яка є обов'язковою згідно чинного законодавства. З даного приводу суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» у редакції, що діяла на момент підписання договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ст.20 Закону України «Про оренду землі»).
На момент укладення договору порядок державної реєстрації визначався Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки (п.3 Порядку).
У пункті 12 Порядку визначається, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком (п.13 Порядку). Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п.14 Порядку).
У судовому засіданні оглянуто оригінал спірного договору оренди (належним чином засвідчена копія знаходиться у матеріалах справи). На зазначеному договорі міститься напис «Зареєстровано у Львівській міській раді 30 березня 2011р. за №С-1937, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі С-3 вчинено запис», підпис уповноваженої особи та гербова печатка органу місцевого самоврядування.
Таким чином, державну реєстрацію договору було проведено, а тому він є укладений. Даний факт підтверджує і наявність зазначеного вище листа відповідача про закінчення дії договору оренди та необхідність забезпечення демонтажу тимчасової споруди. Доказів того, що відповідач звертався до позивача про повернення об'єкту оренди через те, що договір не пройшов державної реєстрації і є неукладеним, у матеріалах справи відсутні. З огляду на це, твердження відповідача про неукладеність договору оренди землі є не вірним.
Позивач просить про тлумачення змісту п.8 Договору щодо строку його дії. З даного приводу суд відзначає наступне.
У статті 251 ЦК України наводиться визначення поняття строку та терміну. Так, строком є певний період у часі , зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі , з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Договір найму укладається на строк , встановлений договором (ст.763 ЦК України).
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст.792 ЦК України).
Відповідно до ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст.283 ГК України). Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст.284 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди. Стяття 19 зазначеного закону передбачає, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Термін «строк дії договору» вживається і у п.8 Типового договору оренди земельної ділянки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220.
У п.8 Договору передбачено наступне: «Договір укладено на три роки до 18.12.2011р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк . У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
Аналіз п.8 договору у контексті застосування однакових для всього змісту правочину значення слів і понять та наведених вище положень закону дозволяє стверджувати, що строк дії договору становить 3 роки і договір оренди землі від 30.03.2011р. діє до 30.03.2014р. Зазначена сторонами у п.8 договору дата 18.12.2012р. - це визначений ними термін, а не строк дії договору.
Також позивач просить про тлумачення зміст п.37 Договору щодо дати його припинення. З даного приводу суд відзначає наступне.
Ст.291 ГК України визначає, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку , на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку , на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
У п.37 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку , на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. В аналогічній редакції п.37 викладений у Типовому договорі оренди земельної ділянки, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220.
З аналізу наведеного вище чітко вбачається, що договір припиняє свою дію після закінчення строку, на який його укладено, а не після настання певного терміну. Отже, підставою припинення дії договору є закінчення строку його дії, зокрема, закінчення трирічного строку, визначеного п.8 договору.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.16,213,251,252,637,759,763,792 Цивільного кодексу України, ст.180,283,284,291 Господарського кодексу України, ст.ст.15,18,20,31 Закону України «Про оренду землі», п.п.2,12,14 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі», ст.ст.3,12,33,34,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Тлумачити п.8 договору оренди землі, укладеного 30.03.2011р. між Львівською міською радою та ТзОВ «Юр», наступним чином: строк дії договору становить 3 роки і договір діє до 30.03.2014р.
3. Тлумачити п.37 договору оренди землі, укладеного 30.03.2011р. між Львівською міською радою та ТзОВ «Юр», наступним чином: підставою припинення дії договору є закінчення строку його дії, зокрема, закінчення трирічного строку, визначеного п.8 договору.
4. Стягнути з Львівської міської ради (м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» (м.Львів, Винники, вул.Гната Хоткевича, 15, код ЄДРПОУ 04055896) 1' 147 грн. судового збору.
5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В судовому засіданні 05.03.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 07.03.2013р.
Суддя Яворський Б.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2013 |
Оприлюднено | 13.03.2013 |
Номер документу | 29849860 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Яворський Б.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні