Рішення

від 12.03.2013 по справі 15/5005/11289/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.13р. Справа № 15/5005/11289/2012 За позовом Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна організація №31", м.Кривий Ріг

до Приватного підприємства "Полісервіс", м. Кривий Ріг

про стягнення 1 403 грн. 24 коп.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Голосна Д.С.

Представники:

від позивача: Зарівна С.В., представник за довіреністю №01 від 02.01.13 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 31" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Полісервіс" (далі -відповідач), про стягнення 1 403, 24 грн.

Сума боргу складається з наступних сум: заборгованість по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 1339,62 грн., пеня у розмірі 10,74грн., інфляційні витрати у розмірі 10,33 грн., 3% річних у розмірі 42,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 31/168-10 від 02.02.10р., в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 28.01.13р.

Ухвалою господарського суду від 28.01.13р. розгляд справи відкладено на 25.02.13р.

Ухвалою господарського суду від 25.02.13р. продовжено строк вирішення спору по суті до 12.03.13р. та відкладено розгляд справи на 12.03.13р.

12.03.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 1 597,92 грн., з них: заборгованість по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 1 510,69 грн., пеня у розмірі 12,79 грн., інфляційні витрати у розмірі 18,38 грн., 3% річних у розмірі 56,06 грн. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи телеграму, в якій відповідачу було повідомлено про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує телеграма надана позивачем.

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не надав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засідання без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.03.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.10р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 31/168-10 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1 якого, предметом цього договору є забезпечення позивачем надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги), де знаходиться приміщення відповідача, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, буд. 24, прим. 39 загальною площею: 47, 8 кв. м., а відповідачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2 Договору, позивач надає послуги по переліку відповідно до затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування, періодичності та строків надання послуг. Нарахування проводиться по фактично наданим послугам.

Як зазначено в п. 3 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Для оплати позивач надає щомісячно рахунок та за вимогою відповідача податкову накладну.

В п. 4 Договору зазначено про те, що послуги оплачуються в готівковій або безготівковій формі.

Пунктом 6 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із відповідача стягується пеня в розмірі 0,5% від суми оплати за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ.

Відповідач зобов'язаний:

- оплачувати послуги в установлений цим договором строк (п.9.1 Договору).

- у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, встановленому законом/договором (п. 9.5 Договору).

Згідно з п. 10.3 Договору, позивач має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення відповідачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законом/договором.

Відповідно до п. 12.2 та п. 12.3 Договору, відповідач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені та порушення визначених цим договором зобов'язань.

Як зазначено в п. 16 Договору, спори між сторонами розв'язуються шляхом проведення переговорів або у судовому порядку.

Цей договір набирає чинності з 02.02.10р. і діє до 02.02.13р. (п. 18 Договору).

Так, на виконання умов Договору, позивачем були надані відповідачу послуги за період з 01.10.10р. по 01.12.13р. у розмірі 1 510,69 грн.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по Договору не виконав, в наслідок чого останній має заборгованість перед позивачем у розмірі 1 510,69 грн.

За неналежне виконання своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п. 6 Договору була нарахована пеня у розмірі 12,79 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані для сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 18,38 грн. та 3% річних у розмірі 56,06 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1 597,92 грн., з них: заборгованість по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 1 510,69 грн., пеня у розмірі 12,79 грн., інфляційні витрати у розмірі 18,38 грн., 3% річних у розмірі 56,06 грн.

Доказів виконання зобов`язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є договором про надання житлово-комунальних послуг, оскільки згідно з ч. 2 п. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", одним з видів житлово-комунальних послуг є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з визначенням термінів у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Подібне міститься і в інших законодавчих актах. Тобто статус приміщення - житлове воно або ні - не впливає на обов'язок його власника брати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території, якщо, це приміщення є частиною житлового будинку.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 1510,69 грн. є обґрунтованими та доведеними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із відповідача стягується пеня в розмірі 0,5% від суми оплати за кожен день просрочки, але не більше подвійної ставки НБУ.

Так, на підставі п. 6 Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 12,79 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблено не вірно.

Після перерахунку, відповідно до вимог чинного законодавства України, пеня складає 12,75 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 12,75 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 18,38 грн. та 3% річних у розмірі 56,06 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблено вірно, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 1510,69 грн., пеня у розмірі 12,75 грн., інфляційні витрати у розмірі 18,38 грн., 3% річних у розмірі 56,06 грн., а в решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Приватного підприємства "Полісервіс"(50013, м. Кривий Ріг, вул.Кремлівська, буд. 24, код ЄДРПОУ 31735434) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 31"(50029, м. Кривий Ріг, вул. Шкапенка, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 20280438) заборгованість по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 1 510,69 грн. (одна тисяча п'ятсот десять грн. 69 коп.), пеню у розмірі 12,75 грн. (дванадцять грн. 75 коп.), інфляційні витрати у розмірі 18,38 грн. (вісімнадцять грн. 38 коп.), 3% річних у розмірі 56,06 грн. (п'ятдесят шість грн. 06 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,46 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 11.03.13р.