КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13309/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
при секретарі Гімарі Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Технології» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Технології» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням доповнень просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 23 травня 2012 року №0000142210 та №0000152210, судові витрати покласти на відповідача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду - скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав, визначених ст.202 КАС України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що за результатами зустрічної звірки ТОВ «Віп Союз» (акт від 29 лютого 2012 року №1062/2304/37240791) не підтверджено господарські відносини з його контрагентами стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів. Свою діяльність ТОВ «Віп Союз» здійснювало за межами правового поля, господарські операції даного платника податків є фіктивними.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Юніком Технології» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.
Видами діяльності ТОВ «Юніком Технології» є будівництво будівель, посередництво в спеціалізованій торгівлі товарами, оптова торгівля будівельними товарами, будівельним обладнанням, інші види оптової торгівлі.
Так, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Юніком Технології» при взаємовідносинах з ТОВ «Віп Союз» за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт від 23 квітня 2012 року №146/22-10/33346943.
В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Юніком Технології» порушено вимоги: п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.138.1 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України; ст. ст. 626, 629, 655, 662, 656, 658, 664, 203, п.1 ст.215, ст. 228, ст.126 ЦК України в результаті чого ним занижено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 254 589, 76 грн.; п.198.6 ст.198 та п.п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України; п.2 ст.215, ст.228 , ч.І ст.216 ЦК України в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 221 382,40 грн.
В обгрунтування зроблених висновків, відповідач вказав на те, що ТОВ «Віп Союз» має ознаки фіктивності, а правочини вчинені даними платника податків є такими, що не спричинили настання реальних наслідків.
На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 23 травня 2012 року №0000152210, яким ТОВ «Юніком Технології» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 254 589,76 грн. та №0000142210, яким ТОВ «Юніком Технології» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 221 382,40 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 110 691,20 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби у м.Києві від 27 липня 2012 року №4594/10/12-114 подана позивачем первинна скарга залишена без задоволення, зазначені податкові повідомлення - рішення - без змін. Рішенням Державної податкової служби України від 19 вересня 2012 року №2171/0/31-12/10-2115 повторна скарга позивача на рішення Державної податкової служби у м. Києві від 27 липня 2012 року №4594/10/12-114 та податкові повідомлення - рішення Державної податкової служби від 23 травня 2012 року №0000142210 та №0000152210 залишена без розгляду.
Відповідно до п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Підставою для виникнення права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників від 09 лютого 2012 року ТОВ «Укртекмед» перейменоване на ТОВ «Юніком Технології» (а.с.27-30 том. 1).
Так, ТОВ «Юніком Технології» (ТОВ «Укртекмед») за період, що перевірявся, мав відносини з ТОВ «Віп Союз».
Між ТОВ «Укртекмед» (Замовник) та ТОВ «Віп Союз» (Підрядник) укладено договір про надання послуг №08/10-11 від 01 серпня 2011 року, відповідно до п.1.1 якого Підрядник зобов'язується виконувати будівельно - монтажні роботи по улаштуванню веж стільникового зв'язку (надалі за текстом «Роботи»), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що склад та обсяг робіт визначається згідно локальних кошторисів та актів здачі - приймання робіт, які є невід'ємною часиною цього договору. Перелік робіт, зазначений в актах здачі-приймання робіт, є вичерпним (а.с. 52-56 том 2). На виконання умов даного договору його сторонами складено:
акт №ОУ-0000207 від 01 серпня 2011 року про виконання робіт з обстеження площадки, монтажу та розрахунків, підготовки тех., проекту, заключення договору на постачання електроенергії, приєднання до ел. мережі, легалізація всього на суму 48 271,68 грн. (в тому числі ПДВ 8 045,28 грн.);
акт №ОУ-0000209 від 01 серпня 2011 року про виконання робіт з підготовки фундаменту під контейнер, під РБС, облаштування фундаменту для мачти всього на суму 93 180, 96 грн. (в тому числі ПДВ -15 530,16 грн.);
акт №ОУ-0000210 від 01 серпня 2011 року на виконання робіт з установки огради, тестування ВТ8 та інше на загальну суму 60 196,00 грн (в тому числі ПДВ - 10 366,00 грн.);
акт №ОУ-0000212 від 01 серпня 2011 року про виконанню робіт по транспортування обладнання, використання крану загальну суму 76 594,80 грн. (в тому числі ПДВ -12 765,80 грн.);
акт №ОУ-0000213 від 01 серпня 2011 року про виконання робіт по інсталяції доп. соти без шкафа, регулювання угла нахилу антени, установка додаткового фідера на загальну суму 60 844, 34 грн. (в тому числі ПДВ - 10 140,72 грн.);
акт №ОУ-0000157 від 04 серпня 2011 року про виконання робіт по будівництву мачти, перевірка відсутності перешкод та інше на загальну суму 19 752,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 3 292,00 грн.);
акт №ОУ-0000158 від 04 серпня 2011 року про виконання робіт по монтажу та ремонту обладнання на загальну суму 125 268 грн. (в тому числі ПДВ - 20 878,00 грн.);
акт №ОУ-0000163 від 09 серпня 2011 року про виконання робіт по підготовці тех. проекту, установка розгрузочної рами та інше на загальну суму 31 742,40 грн. (в тому числі ПДВ - 5 290,40 грн.);
акт №ОУ-0000164 від 10 серпня 2011 року про виконання робіт по будівництву мачти, облаштування площадки під контейнер на загальну суму 74 374,20 грн. (в тому числі ПДВ - 12 391,20 грн.);
акт №ОУ-0000166 від 10 серпня 2011 року про виконання робіт по підготовці робочого проекту на загальну суму 190 440,00 грн. (в тому числі ПДВ - 31 740,00 грн.);
акт №ОУ-0000171 від 22 серпня 2011 року про виконання робіт по будівництву (збирання) мачти на загальну суму 68 428,80 грн. (в тому числі ПДВ 11 404,80 грн.);
акт №ОУ-0000172 від 22 серпня 2011 року про виконання робіт з монтажу фідера, облаштування фундаменту для трубостойки та ізоляції на загальну суму 31 795,12 грн. (в тому числі ПДВ - 5 299,19 грн.);
акт №ОУ-0000173 від 25 серпня 2011 року про виконання робіт з установки зовнішнього модуля, облаштування гравієм площадки на загальну суму 22 018,80 грн. (в тому числі ПДВ - 6 669,80 грн.);
акт №ОУ-0000175 від 25 серпня 2011 року про виконання робіт з підготовки робочого проекту на загальну суму 203 400,00 грн. (в тому числі ПДВ - 33 900,00 грн.);
акт №ОУ-0000184 від 29 серпня 2011 року про виконання робіт з облаштування фундаменту під контейнер на загальну суму 26 220,00 грн. (в тому числі ПДВ - 4 370,00 грн.) (а.с. 158-172 том.1).
ТОВ «Віп Союз» на виконання умов вищевказаного договору позивачу виписало податкові накладні №341 від 10 серпня 2011 року; №442 від 29 серпня 2011 року; №350 від 25 серпня 2011 року; №349 від 25 серпня 2011 року; №348 від 25 серпня 2011 року; №347 від 22 серпня 2011 року; №345 від 22 серпня 2011 року; №344 від 16 серпня 2011 року; №343 від 16 серпня 2011 року; №342 від 11 серпня 2011 року; №339 від 10 серпня 2011 року; №337 від 10 серпня 2011 року; №336 від 09 серпня 2011 року; №335 від 04 серпня 2011 року; №334 від 04 серпня 2011 року; №333 від 04 серпня 2011 року; №332 від 04 серпня 2011 року; № 331 від 04 серпня 2011 року; №330 від 04 серпня 2011 року; №239 від 01 серпня 2011 року; №513 від 01 серпня 2011 року; №512 від 01 серпня 2011 року; №510 від 01 серпня 2011 року; №509 від 01 серпня 2011 року; №508 від 01 серпня 2011 року (а.с.133-157 том.1). Суми виконаних робіт та суми податку на додану вартість, вказану в даних податкових накладних, відповідають сумам, зазначеним у перелічених вище актах здачі приймання робіт (послуг).
Слід звернути увагу на те, що матеріалів справи містять копії акту приймання виконаних будівельних робіт (складеного по формі, затвердженій наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року №554) №ОУ-0000174, №ОУ-0000156, №ОУ-0000159; №ОУ-0000160; №ОУ-0000161; №ОУ-0000162; №ОУ-0000168; №ОУ-0000169; №ОУ-0000170, в яких сторонами договору №08/10-11 від 01 серпня 2011 року складено локальний кошторис робіт, послуг та матеріалів які надавались Підрядником. Зокрема, в них зазначено одиниця виміру матеріалів та робіт, їх загальна кількість, витрати на заробітну плату, витрати на експлуатацію машин та механізмів та вказано загальну кількість виконаних робіт (а.с. 173- 217 том.1). Аналогічна інформація міситься і в довідках про вартість виконаних робіт (витрат) та договірній ціні (а.с. 128- 252 том.2).
Оплата виконаних робіт та наданих послуг ТОВ «Віп Союз» проведена позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок даного контрагента.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції здійснені між ТОВ «Юніком Технології» та ТОВ «Віп Союз» за серпень 2011 року мали реальних характер, тобто були спрямовані на реальні зміни майнового стану позивача.
Відповідно до даних Реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, розміщеного на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України http://sts.gov.иа свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Віп Союз» анульовано тільки 14 травня 2012 року. Отже, на час виписання позивачу податкових накладних за серпень 2011 року ТОВ «Віп Союз» було зареєстроване як платник податку на додану вартість, а виписані ним податкові накладні є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту за серпень 2011 року.
Положеннями Податкового кодексу України право платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість не ставиться в залежність від виконання чи невиконання його контрагентом, який виписав податкову накладну, вимог податкового законодавства України.
Колегія суддів вважає, що позивачем правомірно включено до складу витрат за серпень 2011 року, витрати понесені ним відповідно до договору №08/10-11 від 01 серпня
2011 року та правомірно визначено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 221 382,40 грн.
Окремо слід зазначити, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку прийняттям Податкового кодексу України з 01 квітня 2011 року втратив чинність (крім пункту 1.20 статті 1 «Звичайна ціна»).
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між ТОВ «Юніком Технології» та ТОВ «Віп Союз» виникли в серпні 2011 року, тобто після втрати чинності Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Отже, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є протипранвими, оскільки в серпні 2011 року обов'язок нараховувати та сплачувати податок на прибуток був врегульований нормами Податкового кодексу України. Виконувати положення закону, який втратив чинність у позивача відсутній.
Що стосується висновку спеціаліста Науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВ України на Південно-Західній залізниці від 29 лютого
2012 року №122 (зазначеного відповідачем в акті від 23 квітня 2012 року №146/22-10/33346943) то колегія суддів не може надати оцінку даному висновку, оскільки на момент розгляду справи в суді першої апеляційної інстанції матеріали даної справи не містять такого висновку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних повідомлень - рішень від 23 травня 2012 року №0000142210 та №0000152210. Судом першої інстанції зроблені помилкові, внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки про необгрунтованість адміністративного позову. Оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення адміністративного позову повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем при подачі адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір - 2146,00 грн., а при подачі апеляційної скарги - 1073,00 грн. (всього на суму 3219,00 грн.), підтвердженням чого є відповідні платіжні доручення, наявні в матеріалах справи.
Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення судового рішення на користь ТОВ «Юніком Технології», яке не є суб'єктом владних повноважень, то колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 3 129,00 грн.
Керуючись статтями 87, 94, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Технології» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 23 травня 2012 року №0000142210 та №0000152210.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Технології» суму сплаченого ним судового збору в сумі 3 219,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Повний текс виготовлено 11.03.13р.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2013 |
Оприлюднено | 12.03.2013 |
Номер документу | 29857981 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мамчур Я.С
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні