Ухвала

від 21.02.2013 по справі 2а-6789/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/69826/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Бовкуна В.В.

представника позивача Кожемяченко А.М.

представника відповідача Мисливого І.Ю.

розглянувши і відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012

у справі № 2а-6789/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Саксесс Інвест») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2011 №0000637225.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2012 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2007 року, січень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.12.2011 №211/07-214/33886535.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2007 року в розмірі 1550452,00 грн., за січень 2008 року в розмірі 1080803,00 грн.

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки у відповіді на заперечення відповідач зазначив, що при складанні акта перевірки допущено механічну помилку в частині зазначення суми зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2007 року та січень 2008 року, та виклали розділи 3, 4 акта перевірки у новій редакції, а саме: ТОВ «Саксесс Інвест»порушило підпункт 7.2.8 пункту 7.2, підпункти 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , пункт 3.4 розділу 3, пункт 4.2 розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»- завищило суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за грудень 2007 року в розмірі 2261133,00 грн., за січень 2008 року - в розмірі 5550405,00 грн.

Вказані порушення, згідно відповіді на заперечення, ґрунтуються на наступному: при розгляді оригіналів податкових декларацій за грудень 2007 року та січень 2008 року та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до них встановлено відсутність обов'язкових реквізитів та порушення заповнення податкової звітності - перед назвою посади наявна правобіжна похила риска та відсутні ініціали та прізвище керівника підприємства; перед назвою посади наявна правобіжна похила риска; згідно з висновком Науково-дослідного екпертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 16.12.2011 №546 податкова звітність за грудень 2007 року та січень 2008 року ймовірно підписана невстановленою особою.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 №0000637225, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7811538,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 1295070,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим помилково не погодився суд апеляційної інстанції та погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що 26.05.2009 ТОВ «Саксесс Інвест»подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва уточнюючий розрахунок податкових з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі по тексту - уточнюючий розрахунок) за грудень 2007 року разом з додатками 2, 3, 4, в якому визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на рівні 2261113,00 грн. та уточнюючий розрахунок за січень 2008 року разом з додатками 2, 3, 4, в якому визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на рівні 5550405,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету, подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, та додання розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції зазначено, що сума від'ємного значення податку на додану вартість виникла внаслідок придбання будівельних матеріалів для будівництва логістичного комплексу в с. Копилів, Макарівського району, Київської області та підтверджується відповідними первинними, платіжними документами і податковими накладними; суми податку на додану вартість, заявлені до відшкодування в грудні 2007 року та січні 2008 року, позивачем, як отримувачем товарів/послуг, у попередніх податкових періодах фактично сплачено постачальникам таких товарів/послуг, відповідно ці суми є такими, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідні суми бюджетного відшкодування вже підтверджені довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23.07.2009 №1338/23-07/33886535 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Саксесс Інвест»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2007 року, за січень 2008 року, за липень 2008 року, за вересень 2008 року».

Крім того судом першої інстанції встановлено, що уточнюючі розрахунки за грудень 2007 року та січень 2008 року подавались позивачем з додатком 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», додатком 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»та додатком 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування».

В додатку 2 зазначені відповідні періоди, у яких виникла сума залишку від'ємного значення та відповідні суми від'ємного значення, що повністю спростовує висновки акта перевірки про не зазначення та неможливість встановлення періоду виникнення від'ємного значення.

В частині висновків відповідача про порушення позивачем заповнення податкової звідності суд першої інстанції встановив наступне.

Уточнюючі розрахунки за грудень 2007 року та січень 2008 року та додатки до них містять підпис довіреної особи згідно довіреності від 13.08.2007, виданої ТОВ «Саксесс Інвест», а перед назвою посади (керівник) зазначена правобіжна похила риска.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що уточнюючі розрахунки за грудень 2007 року та січень 2008 року не визнавались як податкова декларація, зокрема, не надав копій повідомлень про невизнання звітності та доказів їх направлення позивачу, тому вірно визнав, що вони містять обов'язкові реквізити, відповідають порядку їх заповнення, підписані відповідною уповноваженою особою та скріплені печаткою.

Також судом зазначено, що подані позивачем уточнюючі розрахунки містять обов'язкові реквізити, відповідають порядку їх заповнення, підписані відповідною уповноваженою особою та скріплені печаткою, оскільки ні Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ні Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної адміністрації України від 30.05.1997 №166 (далі по тексту - Порядок), не визначають обов'язковим реквізитом прізвище та ініціали відповідних посадових осіб, а обов'язковою умовою є саме підписання податкової звітності.

Крім того, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядок не містять посилань на державні стандарти, у тому числі вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, та не передбачають обов'язку платника податків дотримуватись їх.

Таким чином, застосування державних стандартів при заповненні податкової звітності, зокрема, уточнюючих розрахунків, не є обов'язковим, а їх недотримання не позбавляє податкову звітність правового статусу.

Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на висновок Науково-дослідного екпертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 16.12.2011 №546 в частині підписання податкової звітності за грудень 2007 року та січень 2008 року ймовірно невстановленою особою, оскільки такий висновок по суті є припущенням, а призначення експертизи відбулось з порушенням норм Податкового кодексу України .

Пункт 84.2 статті 84 Податкового кодексу України визначає, що експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби, в яких зазначаються: підстави для залучення експерта; прізвище, ім'я та по батькові експерта; реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль; питання, поставлені до експерта; документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав суду відповідного рішення про проведення експертизи і доказів ознайомлення позивача з рішенням про проведення експертизи та з висновком експерта.

Крім того, експертне дослідження було здійснено вже після закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Саксесс Інвест»та складання акта перевірки.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Саксесс Інвест»підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , пункту 3.4 розділу 3, пункту 4.2 розділу 4 наказу Державної адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за грудень 2007 року в розмірі 2 261133,00 грн., за січень 2008 року - в розмірі 5550405,00 грн., є помилковими, відтак, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.12.2011 №0000637225, є протиправним та підлягає скасуванню.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2012 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 помилково.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс Інвест»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2012.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров