Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-1670/6872/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6872/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-С» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-1670/6872/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-С»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «ЛОТОС-С», звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0005532301 від 16.10.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 97483,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 24370,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.12 р. по справі № 2а-1670/6872/12 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.12 р. по справі № 2а-1670/6872/12 та прийняти нову постанову про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 3067/22-2/32844368 від 05.10.12 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 р. по 30.06.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого був занижений ПДВ за лютий 2012 р. на загальну суму 97483,0 грн. (а.с. 11-56). Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним включенням до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «ПОРТ-АЛ» у відсутності документів на перевезення (транспортування) товару та без проведення оплати за придбаний товар. Крім того, за інформацією, отриманою від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 17613/7/2212 від 21.09.12 р., не можливо було провести зустрічну звірку ТОВ «ПОРТ-АЛ», оскільки це підприємство за місцезнаходженням не значиться, співробітниками відділу перевірок ризикових операцій здійснений вихід на юридичну адресу та складена довідка про неможливість вручення документа платнику податків і на вказану дату працівниками ВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проводяться оперативно-розшукові заходи по встановленню місцезнаходження посадових осіб підприємства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції процитував зміст п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ст. 1, ч. 2 ст. 3 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.7 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., і пославшись на системний аналіз вказаних норм, зробив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Також суд першої інстанції дослідив укладений позивачем з ТОВ «ПОРТ-АЛ» договір купівлі-продажу № 8574 від 15.02.12 р. (а.с. 58-59), предметом якого є поставка товару в строки та на умовах даного договору за заявкою покупця, яка повинна містити дані про асортимент та кількість товару, адресу та місце доставки товару. Доставка товару передбачені автотранспортом покупця. Також сторони передбачили прийняття товару за кількістю та якістю відповідно інструкціям № П-6 та № П-7. До матеріалів справи позивачем надана додаткова угода № 1 від 03.09.12 р., якою сторони погодили додатковий порядок проведення розрахунків за договором шляхом видачі простого векселя на суму боргу.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи видаткових накладних від 29.02.12 р. № РН-0229/03 та № РН-0229/02, предметом поставки є продукції Lirene набір в косметичці Folacyna Int (крем+крем) на суму 331500,0 грн. (ПДВ 55250,0 грн.) та Lirene промнабір Folacyna Intence нічний та денний крем на суму 252400,0 грн. (ПДВ 42233,33 грн.) і вказаний сертифікат № UA1.094.0146288-10, дійсний до 29.11.13 р.

На вимогу суду першої інстанції позивачем були надані податкові накладні від 29.02.12 р. № 24 та № 25; договір оренди складського приміщення № 461 від 01.10.08 р., акт прийому-передачі інвентарю складського приміщення від 01.10.08 р., додаткова угода № 2 від 01.08.10 р. до договору оренди № 461 від 01.10.08 р., акт № 1 передачі-прийому інвентарю складського приміщення від 31.05.11 р., акт прийому-передачі майна від 01.06.11 р., платіжні доручення на оплату орендної плати та комунальних послуг по складському приміщенню, додаткову угоду № 1 від 03.09.12 р. до договору купівлі-продажу № 8574 від 15.02.12 р., акт приймання-передачі простого векселя від 03.09.12 р., бухгалтерську довідку, завдання на приймання товару, прибуткові накладні від 29.02.12 р. № ЛС-0262 та № ЛС-0261, внутрішні накладні від 29.02.12 р. № ЛС-01827 та № ЛС-01826. На підтвердження транспортування товару наданий подорожній лист вантажного автомобіля № 139886 від 29.02.12 р., накладна № 66 від 28.11.05 р., наказ № 8/1 від 26.02.10 р. «Про закріплення автомобіля ГАЗ - 2705, держ. номер ВІ89-48АС», наказ № 63 від 10.07.07 р. про прийняття на роботу, заяву від 10.07.07 р., наказ № 76/1 від 02.08.07 р. про переведення на постійну посаду, заяву від 02.08.07 р. (а.с. 60-63, 127-169).

Дослідивши надані позивачем документи, суд першої інстанції також зазначив, що відповідно п. 11.1 та п. 11.3-11.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерством транспорту України № 363 від 14.10.97 р., основними документами на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання ТМЦ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з ТТН (типова форма ТТН, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.95 р.).

Таким чином, як вказано в судовому рішенні, ТТН належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою. Проте позивачем ні перевіряючим, ні до матеріалів справи не були надані ТТН, які б підтверджували реальність транспортування придбаних позивачем у ТОВ «ПОРТ-АЛ» косметичних засобів, при тому, що згідно умов договору купівлі-продажу № 8574 від 15.02.12 р. передбачена доставка товару покупцем своїм автотранспортом.

Наданий позивачем до матеріалів справи з метою доведення реальності транспортування придбаних ТМЦ подорожній лист вантажного автомобіля № 139886 від 29.02.12 р. судом першої інстанції не прийнятий в якості доказів фактичного перевезення товарів, оскільки він не надавався перевіряючим ні під час проведення перевірки, ні після її закінчення та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як передбачено п. 44.6 ст. 44 ПК України. Крім того, позивач не надав доказів наявності у його власності чи у користуванні автомобіля ГАЗ-2705 ВІ 8948АС станом на лютий 2012 р., а суд першої інстанції визнав неналежним доказом наявності у позивача автомобілю накладну ТОВ «Автодім Полтава» № 66 від 28.11.05 р., за якою позивач придбав автомобіль ГАЗ-2705-222, який в подальшому ним був реалізований, оскільки відсутні дані про реєстрацію за підприємством вказаного автомобілю, зняття з реєстрації при подальшій реалізації, відображення в бухгалтерському обліку як основного засобу на час придбання та продажу.

За висновками суду вказані факти свідчать про недоведеність позивачем факту перевезення товару.

Крім того, слід зазначити, що у зв'язку із ненаданням позивачем до матеріалів справи витягу із журналу видачі довіреностей, а також у зв'язку з тим, що у видаткових накладних від 29.02.12 р. № РН-0229/03 та № РН-0229/02 міститься лише підпис особи, що отримувала товар, без зазначення її прізвища, відсутня можливість ідентифікувати особу, яка уповноважувалась ТОВ «ЛОТОС-С» на отримання придбаних у ТОВ «ПОРТ-АЛ» ТМЦ.

За висновком суду, необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

В акті перевірки № 3067/22-2/32844368 від 05.10.12 р. зазначено, що придбані позивачем у ТОВ «ПОРТ-АЛ» косметичні засоби на загальну суму 584900,0 грн., в т.ч. ПДВ - 97483,33 грн., були частково реалізовані на користь ТОВ «Євротрейд Компані» у лютому 2012 р. на загальну суму 554899,25 грн., в т.ч. ПДВ - 92483,21 грн. за ціною придбання. Оплата за товар від покупця не надходила.

В поясненнях в судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що реалізація товарів на користь ТОВ «Євротрейд Компані» проводилася позивачем як дистриб'ютором. Проте позивачем не був наданий дистриб'юторський договір і не надані пояснення щодо економічної доцільності продажу товару за ціною придбання. В апеляційній скарзі позивач не посилається на дистриб'юторський договір, а лише наполягає на достатності належним чином оформленої податкової накладної для формування податкового кредиту по ПДВ і це є підтвердженням наявності ділової мети.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що позивачем не надані до матеріалів справи документи, які б підтвердили походження косметичних засобів, дозволи на їх реалізацію на території України, сертифікати або інші документи, що підтверджують якість товарів. Наявність лише видаткових та податкових накладних у відсутності обов'язкових для певних видів товарів документів не може підтвердити факт поставки товарів або поставки товарів, реалізація яких дозволена на території України.

Зважаючи на вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0005532301 від 16.10.12 р. прийняте ДПІ у м. Полтаві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.12 р. по справі № 2а-1670/6872/12 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-С» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-1670/6872/12 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р. по справі № 2а-1670/6872/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-С» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська