Постанова

від 28.02.2013 по справі 2а/0570/15454/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року справа №2а/0570/15454/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Білоцерковець Д.О., за участю представника позивача Рокицької Г.М., представників відповідача Єрмакової Ю.І., Пруднікової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15454/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалтехсервіс» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року у розмірі 15325,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. від 26.04.2012р. № 444/23-2/34697219, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000811520, необґрунтовано зробив висновок про безтоварність та нікчемність господарської операції між позивачем та ТОВ «Таврида-проммаш», за результатами якої позивач безпідставно включив суму до складу податкового кредиту за грудень 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалтехсервіс» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби від 15.05.2012 року у розмірі 15325,00 грн.

Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача в період з 23.04.2012р. по 26.04.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., про що складений акт від 26.04.2012р. № 444/23-2/34697219 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено наступні порушення:

1) п.1. п. 5 ст. 203, п.1, п. 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст.658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Універсалтехсервіс» та в наслідок встановлення нікчемної угоди між ТОВ «Таврида-проммаш», п. 3.1 ст.3, п.п 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим у платника податків відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання послуг, а тому податковий кредит, задекларований від ТОВ «Таврида-проммаш» в грудні 2010 р., в сумі 14893,43 грн. - заявлено безпідставно та підлягає коригуванню;

2) п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» через заниження від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за грудень 2010р. в розмірі 21782,00 грн.;

3) встановлено завищення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за грудень 2010р. в сумі - 15325,00 грн.

Як встановлено на підставі Акту перевірки, в частині формування податкового кредиту з ПДВ на суму 14893,43 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Таврида-проммаш», висновки відповідача ґрунтуються на тому, що при проведенні перевірки не доведена реальність здійснення операцій позивача з ТОВ «Таврида-проммаш» (т.1 а.с. 8-11).

Висновки щодо заниження від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за грудень 2010р., ґрунтуються на тому, що позивач до складу податкового кредиту грудня 2010 року не включив в повному обсязі суми ПДВ, включені до вартості придбаного у ТОВ НПП «Рембуд-2006» товару, що призвело до заниження податкового кредиту на 52000 грн. (не враховано ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ НПП «Рембуд-2006» № 314 від 31.12.2010 р. на суму 228000 грн., в т.ч. ПДВ - 38000 грн., та № 313 від 31.12.2010 р. на суму 84000 грн., в т.ч. ПДВ - 14000 грн. (т.1 а.с. 23).

Висновок Акту перевірки щодо завищення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за грудень 2010р., ґрунтується на тому, що за результатами перевірки встановлено, що обов'язку сплачувати до бюджету ПДВ в сумі 15325,00 грн., як задекларував позивач, він не мав, оскільки фактично розмір податкового кредиту, на який позивач мав право в грудні 2010 року, перевищував суму податкових зобов'язань цього місяця.

15.05.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000811520, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15325,00 грн.

Також встановлено, що позивачем в додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відображено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ НПП «Рембуд 2006» в сумі 108 923,10 грн.

Директором підприємства надано пояснення, що в грудні 2010р. ТОВ НПП «Рембуд 2006» здійснено постачання товарів на суму 965538,10 грн. для ТОВ «Універсалтехсервіс». Враховуючи те, що на підприємстві не було бухгалтера, податковий облік здійснювався директором особисто, тому в процесі складання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010р. було помилково вказано суму податкового кредиту 108923 грн. замість належних 160923,02 грн. (т.1 а.с. 104).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, тобто здійснені між позивачем і ТОВ «Таврида-проммаш» правочини не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемним, оскільки вчинені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Також суд зазначив, що заниження позивачем суми податкового кредиту на 52000 грн. сталось в наслідок помилки, яку платник податків, скориставшись своїм правом, виправив шляхом подання уточнюючого розрахунку з ПДВ до податкового органу.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам у справі, що призвело до помилкових висновків про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно положень ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разу встановлення під час апеляційного розгляду порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Висновки акту перевірки, які позивач наводить в позові як обґрунтування своїх вимог щодо незаконності спірного податкового повідомлення-рішення і які аналізувались судом першої інстанції в прийнятій постанові, не були підставою для прийняття цього податкового повідомлення-рішення. Фактично спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення суми грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 15325 грн., яке позивач самостійно задекларував у поданій ним податковій декларації за грудень 2010 року, прийнято у зв'язку із встановленням відповідачем в результаті перевірки відсутності обов'язку платника податку сплачувати цю суму до бюджету в якості податку, що витікає із висновків акту перевірки про заниження позивачем в грудні 2010 року розміру податкового кредиту з ПДВ.

Цей висновок суду апеляційної інстанції підтверджується і наведеними у спірному податковому повідомленні-рішенні порушеннями, які стали підставою для його прийняття, а саме п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які відповідають пункту 2 висновків Акту перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні не оспорював, що дійсно в грудні 2010 року позивач помилково не включив до суми податкового кредиту 52000 грн. за господарською операцією з ТОВ НПП «Рембуд-2006» і через це зайво задекларував зобов'язання з ПДВ в сумі 15325 грн., але платник податків не згоден із висновками Акту перевірки в частині визнання безтоварною господарської операції позивача з ТОВ «Таврида-Проммаш».

Таким чином, спірне податкове повідомлення рішення було прийняте відповідачем не на підставі тих висновків Акту перевірки, які в обґрунтування позовних вимог оспорює позивач, а саме щодо завищення позивачем в грудні 2010 року суми податкового кредиту на 14893,45 грн. через нікчемність та безтоварність господарської операції позивача з ТОВ «Таврида-Проммаш».

Оскільки суд апеляційної інстанції, виходячи з обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не встановив його протиправності, а також враховуючи, що позов не містив вимог щодо неправомірності висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, стосовно господарських операціям позивача з ТОВ «Таврида-Проммаш», то підстави для задоволення позову в межах заявлених вимог відсутні.

Доводи позивача, які прийняв до уваги і суд першої інстанції, що за результатами самостійно виявленої помилки платником податків було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в якому відкореговано податковий кредит грудня 2010 року із зазначенням суми коректировки заокругленої до гривні, а саме, 52 000,00 грн., тобто, до податкового кредиту включені суми по податковим накладним № 314 від 31.12.2010р. на суму 228 000,00 грн., в. т.ч. ПДВ - 38 000,00 грн., № 313 від 31.12.2010р. на суму 84 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -14 000,00 грн., за договором з ТОВ НПП «Рембуд-2006», є неспроможними, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували вчинення позивачем такого коригування до проведення податкової перевірки.

Наявні в матеріалах справи копії уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010 року ТОВ «Універсалтехсервіс», датою подання якого вказано 25.01.2011 р., з відповідними додатками, на містять доказів, які б підтвердили їх подання до податкового органу у передбачений законом спосіб, а представник відповідача заперечував їх надходження до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області (т.1 а.с. 97-99, 108-110).

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом вказаного уточнюючого розрахунку зазначені в ньому суми податкових зобов'язань (розділ І), податкового кредиту (розділ ІІ), та розрахунків з бюджетом (розділ ІІІ) повністю ідентичні сумам у відповідних розділах поданої позивачем звітної податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р. (т.1 а.с. 233-235), тобто ніякого корегування суми податкового кредиту чи сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, не відбулось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15454/2012 скасувати.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалтехсервіс» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 04 березня 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова