Постанова

від 23.11.2006 по справі 14/330-06-9969а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/330-06-9969А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2006 р. Справа  № 14/330-06-9969А

Господарський суд Одеської області

у складі судді Горячук Н.О.

при секретарі судового засідання Прус А.М.

за участю представника відповідача: за дов. Яриловець Д.А.

представників відповідача за дов. Кострюкової С.І., за дов. Васильченко О.В..

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №404  господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу  №14/330-06-9969А

за позовом Державної установи „Державної інспекції з карантину рослин по Одеській області”

до відповідача СДПІ по роботі с великими платниками податків у м. Одесі  

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.08.2006р. №00002913323/0.

В С Т А Н О В И В:

В засіданні суду була оголошена перерва до  23.11.2006р. згідно ст. 150 КАС України

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом та уточненням до нього про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі с великими платниками податків у м. Одесі  від 28.08.2006р. №00002913323/0. Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених  у запереченнях до позову.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд встановив.

28.08.2006р. на підставі акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій позивача з податку на додану вартість №270/13/32-3/00485227/15 від 17.08.2006р. СДПІ по роботі с великими платниками податків у м. Одесі  було прийнято податкове повідомлення-рішення №00002913323/0 про донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 61569,90 грн. за порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.3.2.6 п.3.2 ст.3,  п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Актом встановлено, що позивач при надані послуг застосовував розцінки на інспектування підкарантиних матеріалів та платних послуг без податку на додану вартість, які затверджені Постановою  Кабінету Міністрів України від 24.11.1993р.  №953 „Про розцінки на  інспектування підкарантиних матеріалів та платних послуг підприємствам, установам, організаціям та громадянам”. Тобто споживачам державні платні послуги надавалися без нарахування податку на додану вартість.

Згідно Положення про Державну службу з карантину рослин України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11 грудня 2003 року №439, Державна службу карантину рослин України відповідно до Закону України „Про карантин рослин” є органом, що здійснює державне управління у сфері карантину рослин і є державною службою.

Термін „державна служба” Законом України „Про державну службу” від 16.12.1993р. №3723-ХІІ визначено, як професійну діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів”.

Згідно  з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р.  №241-р „Про віднесення посад працівників органів Державної служби з карантину рослин до відповідних категорій посад державних службовців” працівники державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” є державними службовцями.

Функції та повноваження державних інспекторів з карантину рослин встановлено в Законі України „Про карантин рослин”, Положенні „Про  Державну службу з карантину рослин України”, ст..2382 Кодексу України про адміністративні порушення.

У відповідності до ст.. 113 Конституції України, Законом України „Про державну службу” від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ,  Закону України „Про карантин рослин” від 30.06.1993р. № 3348-ХІІ, Положення Міністерство Аграрної політики України від 07.06.200-р. №772/200, Положення про Державну  службу з карантину рослин України від 11.12.2003р. №4539 Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин Одеської області” є державним органом виконавчої влади.

Кошти за надані послуги, які отримує позивач, без утримання з споживачів податку на додану вартість поступають до Державного бюджету.

Відповідач не надав доказів обґрунтування своїх висновків, викладених в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість №270/13/32-3/00485227/15 від 17.08.2006р.

Враховуючи викладене позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі с великими платниками податків у м. Одесі  від 28.08.2006р. №00002913323/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної установи „Державної інспекції з карантину рослин по Одеській області” (м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 76/1,код 00485227) судовий збір у сумі 3,40 грн.

          Виконавчий лист видати в порядку ст. 259 КАС України

4. Видати Державній установі „Державної інспекції з карантину рослин по Одеській області” (м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 76/1, код 00485227) довідку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачене держмито у сумі 81,60 грн.

Сторонам надано право ст..185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області.

Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п.3 ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                 Горячук Н.О.