Постанова

від 12.03.2013 по справі 2а-15363/10/16/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 р. Справа №2а-15363/10/16/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О., представників сторін:

від позивача - Сидоренко М.С., довіреність б/н від 22.02.2013р.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення віл 10.11.2010р. № 0001381503/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 175,53 грн. за затримку на 104 календарних дні сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, який складає 50% від суми зобов'язання у розмірі 351,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тім, що позивачем своєчасно щомісячно сплачувалися податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, у тому числі за травень 2010 року, які відповідачем необґрунтовано зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті донарахування орендної плати за землю у сумі 4685,50 грн. (в тому числі - 2983,50 грн. за основним платежем та 1700,00 грн. за штрафними санкціями) на підставі акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 10.06.2010р. № 187/40-1/34459379.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.12.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 24.03.2011р. провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-8116/1/10/0170.

15.01.2013 р. ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим було залишено без задоволенні, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.05.12 р. у справі № 2а-8116/10/10/0170 було залишено без змін, у зв'язку з цим ухвалою суду від 20.02.2013р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, та додатково зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.05.2012 р. у справі № 2а-8116/10/10/0170, яка залишена у силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 18.06.2010р. № 0000332301/0 про донарахування орендної плати за землю, прийняте на підставі акту перевірки СДПІ від 10.06.2010р. № 187/40-1/34459379, тому підстави для застосування штрафу за прострочення сплати неіснуючого зобов'язання взагалі відсутні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але, як слід з письмових заперечень від 25.01.2011р., проти позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях.

Так, вважає, обґрунтованим та здійсненим у межах своїх повноважень застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з урахуванням донарахування податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб відповідно до податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 18.06.2010р. № 0000332301/0.

В зв'язку з надходженням до суду заяви, щодо заміни відповідача правонаступником ухвалою Окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. замінено відповідача Джанкойську об'єднану державну податкової інспекцію в АР Крим на Джанкойську об'єднану державну податкової інспекцію АР Крим Державної податкової служби .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби. Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень. Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином даний спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 630819, код ЄДРПОУ 34459379.

Всебічно та ретельно розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. N 1251-XII (далі Закон N 1251-XII) (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 13 Закону України N 1251-XII в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних податків і зборів належать, у тому числі, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) (ч. 1 ст. 14 Закону України N 1251-XII).

За таких підстав, на дані правовідносини розповсюджуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Виходячи із суті позовних вимог, спеціальним законом, який регулює порядок, підстави та строки сплати орендної плати за землю є Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ (що діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Відповідачем до Джанкоїської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік вхід. № 9864 від 03.06.2010р., якою був встановлений щомісячний розмір орендної плати у сумі 351,06 гривень.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. До платника податків, що не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних термінів, застосовуються штрафні санкції.

Судом встановлено, що посадовими особами Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим 28.10.2010р. була проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ТОВ БК «Кримзалізобетон» за період з 30.06.2010р., по 28.10.2010р. , про що складено акт перевірки № 576/1-03/34459379 від 28.10.2010р.

Відповідно до висновків акту, проведеною перевіркою були встановлені порушення пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р., які виразилися у несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень 2010р. у сумі 351,06 грн. з граничним строком погашення 30.06.2010р. з затримкою на 104 дні, з урахуванням чого з позивача підлягає стягненню штрафна санкція у розмірі 50% несплаченої суми.

На підставі зазначених висновків акту, Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення віл 10.11.2010р. № 0001381503/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 175,53 грн. за затримку на 104 календарних дні сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, який складає 50% від суми зобов'язання у розмірі 351,06 грн.

Судом встановлено, що передумовою для донарахування вказаного штрафу було донарахування позивачу орендної плати за землю у сумі 4685,50 грн. (в тому числі - 2983,50 грн. за основним платежем та 1700,00 грн. за штрафними санкціями) на підставі акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 10.06.2010р. № 187/40-1/34459379, за результатами якої Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010р. № 0000332301/0 про донарахування орендної плати за землю.

При цьому зобов'язання по сплаті орендної платі за землю, визначені відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення, булі відображені у картці особового рахунку позивача, та у подальшому черговий місячний платіж за травень 2010р. з орендної плати за землю, сплачений відповідно до платіжного доручення № 1 від 16.06.2010р., відповідачем було зараховувалися в рахунок погашення вищевказаного податкового боргу шляхом перерозподілу платежів.

Судом встановлено, що не погодившись з донарахуванням орендної плати за землю у сумі податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010р. № 0000332301/0 про донарахування орендної плати за землю у сумі 4685,50 грн., позивач оскаржив його у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.05.2012 р. у справі № 2а-8116/10/10/0170, яка залишена у сілі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 18.06.2010р. № 0000332301/0 про донарахування позивачу орендної плати за землю у сумі 4685,50 грн., прийняте на підставі акту перевірки СДПІ від 10.06.2010р. № 187/40-1/34459379.

Зокрема, судом при розгляді справи № 2а-8116/10/10/0170 встановлено, що «з акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з крупними платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 187/40-1/34459379 від 10.06.2010 р., встановлено, що ТОВ "БК "Кримзалізобетон" порушуючи ст. 2, 5, 13, 14, 15 Закону України "Про плату за землю" за період з 01.04.2009 по 31.12.2009 декларацію по орендній платі за землю на 2009 рік за знов введену земельну ділянку в ГНИ в Червоногвардійському районі не подавало, нарахування орендної плати за землю не здійснювало. Виходячи з вищевикладеного встановлено, що числення орендної плати за землю ТОВ "БК "Кримзалізобетон" не здійснювало. За період з 01.04.09 - 31.12.09 ТОВ "БК "Кримзалізобетон" декларацію по орендній платі за землю на 2009 за земельну ділянку в ГНИ Червоногвардійського р-ну не надавало. Нараховано орендної плати за землю в сумі 2983,50 грн.

20 листопада 2008 року між Червоногвардійською селищною радою (орендодавець) і ТОВ "БК "Кримзалізобетон" був поміщений договір б/н оренди земельної ділянки площею 0,3 га, розташованого за адресою м. Красногвардейськ вул. Київська,76.

Згідно наданим випискам банку, а також платіжним дорученням з призначення платежу "орендна плата згідно договору оренди земельної ділянки від 20.11.09 код 13050200 в адресу Червоногвардійської селищної Ради платником податків було перераховано за період з червня 2009 року по лютий 2009 року грошових коштів в сумі 2983,50 грн.

Таким чином, виводи в акті перевірки відповідача № 187/40-1/34459379 від 10.06.2010 р., в частині порушення ТОВ "БК "Кримзалізобетон" ст. 2, 5, 13, 14, 15 Закону України "Про плату за землю" за період з 01.04.2009 по 31.12.2009 необґрунтовані, оскільки перевіряючі не взяли до уваги, що платник податків сплатив оренду земельної ділянки в сумі 2983,50 грн., а так само, що на момент перевірки термін надання податковій декларації по оплаті за землю на момент перевірки не наступив».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, №0000332301/0 від 18.06.2010 року, не може бути визнано таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги задовольнив, визнавши вказане повідомлення-рішення протиправним та скасувавши його.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарської справи, що набрало законної сили, не доказується при огляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарської справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасниками адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Таким чином, судовим рішенням по адміністративної справі № 2а-8116/10/10/0170 фактично встановлено відсутність підстав ля нарахування податкового боргу з орендної плати за землю, на погашення якого були спрямовані кошті, які щомісячно сплачувалися позивачем як орендна плата за землю у 2010 році, зокрема, у травні 2010р.

Що стосується доводів позивача про сплату податку у 2010р у повному обсязі суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 р., ратифікованого Україною 17.07.1997 р., передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. В ч. 2 цієї ж статті зазначено, що попередні положення ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Отже, зі змісту ч.2 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

В силу викладеного стає зрозумілим, що діючим законодавством України також закріплено право власника за власною ініціативою та на свій розгляд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

Тобто, зазначаючи в платіжних документах призначення платежу, суб'єкт господарювання реалізує свої повноваження щодо розпорядження належними йому грошовими коштами, при цьому, обмеження його права законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, передбачено не було.

Судом встановлено, що сплата орендної плати за землю проводилася позивачем регулярно, що підтверджується платіжними дорученнями № 3 від 29.01.2010р., №6 від 19.02.2010р., №1 від 28.03.2010р., № 8 від 07.05.2010р., № 2 від 31.05.2010р., № 1 від 16.06.2010р., №9 від 12.07.2010р., № 11 від 16.08.2010р., № 2 від 03.09.2010р., № 15 від 12.10.2010р., № 1 від 09.11.2010р.

В той же час, в жодному з вказаних платіжних доручень не вказано за який період вноситься орендна плата за земельну ділянку, що не позбавляло б відповідача права проводити зарахування поточних платежів в рахунок погашення боргу відповідно до ст. 7 Закону №2181, у якої зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, при умові, що він (борг) утворився на законних підставах, що у даному випадку відсутні. Тому суд не погоджується з доводами позивача в обґрунтування позову в цій частини.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення віл 10.11.2010р. № 0001381503/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 175,53 грн., а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, а саме - Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

У зв'язку зі складністю справи судом 12.03.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 13.03.2013 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158,163-167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 10.11.2010р. № 0001381503/0, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" застосовано штраф у розмірі 175,53 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" (вул.Козлова, 45-а, м.Сімферополь, АР Крим, 95011, код ЄДРПОУ 34459379) витрати з судового збору у сумі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача, а саме - Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.