Ухвала

від 06.03.2013 по справі 2а-10952/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10952/12/0170/11

06.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 23.10.2012 у справі № 2а-10952/12/0170/11

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул. Трудова, 2, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

до Комунального підприємства "ЛЕНКОМ" (вул. Комсомольська, 40-А, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 21146,78грн,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач при застосуванні фінансових санкцій до позивача неправомірно прийняв оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

В судове засідання, призначене на 06.03.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, позивач в апеляційній скарзі та клопотанні просить розглянути апеляційну скаргу у відсутність його представників, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Комунальне підприємство "Ленком" є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (арк.с.9), знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

21.02.2011 Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим прийнято рішення №158 про застосування до КП "Ленком" фінансових санкцій за несвоєчасну сплату (несплату) страхових внесків на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у вигляді штрафу в розмірі 6175,64грн. та нарахування пені в сумі 12618,51грн. (арк.с.5).

14.09.2011 Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим прийнято рішення №488 про застосування до КП "Ленком" фінансових санкцій за несвоєчасну сплату (несплату) страхових внесків на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у вигляді штрафу в розмірі 228,30грн. та нарахування пені в сумі 2124,33грн. (арк.с.7).

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Ленком" про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованих на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в сумі 21146,78грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 (далі - Основи законодавства № 16), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 (далі - Закон №1058), Законом України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства №16 залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно частини першої статті 14 Основ законодавства №16 страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до статті 6 Основ законодавства України № 16 страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

Відповідно до статті 1 Закону №1058, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 6 частини другої статті 17, частини шостої статті 20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058 на страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

01.01.2011 набрав чинності Закон №2464, яким частини перша-дев'ята статті 106 Закону №1058 виключено.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

До 01.01.2011, тобто до набрання чинності Законом №2464, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону №1058. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011

Відповідно, з 01.01.2011 втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону №2464, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону №1058.

Відтак, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Проте, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012.

Рішення позивача №158 та №488 про застосування фінансових санкцій були прийняті 21.02.2011 та 14.09.2011, відповідно, тобто в той час, коли норма пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058 втратила чинність у зв'язку з набранням законної сили Законом України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач неправомірно застосував до відповідача фінансові санкції на підставі на підставі пункту 2 частини дев'ятої 9 статті 106 Закону №1058, який втратив чинність з 01.01.2011 відповідно до Закону №2464.

При викладених обставинах, суд першої інстанції здійснивши аналіз діючого законодавства України дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 у справі № 2а-10952/12/0170/11 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 у справі № 2а-10952/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна