ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/17993/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим до комунального підприємства "Ленком" про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим звернулось до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Ленком" заборгованості зі сплати фінансових санкцій у загальному розмірі 21 146,78 грн., застосованих до відповідача за несплату (несвоєчасну) сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно з рішеннями від 21.02.2011 №158 та від 14.09.2011 №488.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 21.02.2011 №157 на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків до комунального підприємства "Ленком" застосовано фінансові санкції у розмірі 6 175,64 грн. та нараховано пеню у розмірі 12 618,51 грн.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 14.09.2011 №488 на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків до комунального підприємства "Ленком" застосовано фінансові санкції у розмірі 228,30 грн. та нараховано пеню у розмірі 2124,33 грн.
Вказуючи на відсутність факту добровільної сплати суми фінансових санкцій та пені, застосованих до відповідача на підставі оскаржуваних рішень, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим звернулось до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішень Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 21.02.2011 №158 та від 14.09.2011 №488 як таких, що прийнято позивачем за відсутності повноважень на застосування фінансових санкцій на підставі статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після 01.01.2011 у зв'язку із втратою чинності зазначених положень.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами Пенсійного фонду України до страховиків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій передбачалось нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розраховувалась за кожний день прострочення платежу.
Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" наведені вище норми матеріального права були виключені.
У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій.
Як вбачається з рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 21.02.2011 №158 органом Пенсійного фонду до відповідача застосовано фінансові санкції у зв'язку з несплатою недоїмки, яка існувала до 01.01.2011. На момент прийняття органом Пенсійного фонду рішення від 14.09.2011 №488 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем погашена також не була.
За вказаних обставин, позиція судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішень Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим від 21.02.2011 №158 та від 14.09.2011 №488, яким до позивача застосовано фінансові санкцій на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " є хибною.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства "Ленком" (ідентифікаційний код 36357172, 98200, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, селище міського типу Леніне, вулиця Комсомольська, будинок 40а) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 21 146,78 грн. (двадцять одна тисяча сто сорок шість гривень 78 копійок).
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2014 |
Оприлюднено | 10.10.2014 |
Номер документу | 40821050 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Гончар Л.Я.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Ілюхіна Ганна Павлівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Ілюхіна Ганна Павлівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Москаленко С.А.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Москаленко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні