Постанова

від 07.03.2013 по справі 826/832/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2013 року 15:36 № 826/832/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКорпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 17.12.2012 року № 0001711530, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Корпорація «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» (далі - позивач, Корпорація «НВО «Небо України») звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 17.12.2012 року № 0001711530.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 445 908,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 222 954,00 грн., у зв'язку з тим, що зазначена сума бюджетного відшкодування за червень 2010 року була повторно задекларована позивачем.

Позивач стверджує, що дійсно ним було задекларовано суму бюджетного відшкодування у розмірі 445 908,00 грн. податковою декларацією за вересень 2012 року, а уточнюючою податковою декларацією за червень 2010 року, поданою 25.10.2012 року помилково повторно було задекларовано вказану суму відшкодування. Однак, уточнюючою декларацією за червень 2010 року, поданою 20.11.2012 року, позивачем було самостійно виправлено допущену помилку та зменшено заявлений розмір бюджетного відшкодування на спірну суму.

З цих підстав, позивач вважає, що органом державної податкової служби необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення та просив суд задовольнити його позовні вимоги повністю.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва - зі спірних правовідносин, судом на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що податкове порушення, внаслідок якого позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 445 908,00 грн., було виявлене під час проведення у період з 25.10.2012 року по 21.11.2012 року камеральної перевірки Корпорації «НВО «Небо України».

Уточнюючу податкову звітність за червень 2010 року, подану позивачем 20.11.2012 року під час проведення камеральної перевірки органом державної податкової служби не було взято до уваги, оскільки відповідно до вимог п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку, який перевіряється контролюючим органом.

Тому, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що позивачем було двічі задекларовано одну й ту ж суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 445 908,00 грн., а тому ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС за порушення п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірно було зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування із зазначеного податку на вказану суму та застосовано штрафні санкції у розмірі 222 954,00 грн..

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В судове засідання 01 березня 2013 року представник відповідача не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений завчасно й належним чином, про що свідчить підпис представника про отримання судової повістки.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання представника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС, відсутність потреби заслухати свідків чи експертів, суд вирішив розглянути адміністративну справу №2а-826/832/13-а в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Корпорація «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» (код за ЄДРПОУ 31747539) зареєстрована Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 28.12.2001 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та є платником податку на додану вартість, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.02.2012 року, довідкою АА № 421918 з ЄДРПОУ, виданою Головним управлінням статистики у м. Києві 28.03.2012 року та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200046093 (а.с. 41-42, 61).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 25.10.2012 року по 21.11.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю відшкодування податку на додану вартість ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС була проведена камеральна перевірка Корпорації «НВО «Небо України» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року, за результатами якої було складено акт № 6084/15-30/31747539 від 21.11.2012 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, 04.12.2012 року Корпорацією «НВО «Небо України» було подано заперечення на Акт перевірки. За результатами розгляду заперечень ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС надана відповідь, згідно якої аргументи Корпорації «НВО «Небо України» не були взяті до уваги, а висновки Акту перевірки залишено без змін.

17 грудня 2012 року ДПІ у Дарницькому м. Києві ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001711530 форми «В1», яким на підставі Акту перевірки, позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 445 908,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 222 954,00 грн. за порушення п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (а.с. 18).

Зміст порушення, що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, викладено у розділі 3 Акту перевірки та полягає в тому, що Корпорацією «НВО «Небо України» в порушення п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в уточнюючій декларації за червень 2010 року, поданій 15.10.2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 445 908,00 грн., яка вже була задекларована податковою декларацією за вересень 2012 року.

Не погодившись з висновками Акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), який згідно з п. 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні податкового органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, тобто без відвідання підприємства.

Згідно з п. п. 76.1, 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ, вартості та обробки даних із Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з ПДВ: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з ПДВ (додатки);

2) розбіжності між даними податкової декларації з ПДВ та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відомостями митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (щодо заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, якою встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування Корпорацією «НВО «Небо України» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 6084/15-30/31747539 від 21.11.2012 року. У висновку Акту перевірки було зазначено, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в уточнюючій декларації за червень 2010 року, що була подана 15.10.2012 року, на суму податку на додану вартість в розмірі 445 908,00 грн. При цьому, як зазначено в акті перевірки, вказана сума вже була задекларована до бюджетного відшкодування податковою декларацією за вересень 2012 року (а.с. 8-12).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.8 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.07.2010 року Корпорацією «НВО «Небо України» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року від 19.07.2010 року з додатками (а.с. 19-23), в якій підприємством не було задекларовано суму бюджетного відшкодування (р. 25 декларації), а у рядку 23.1 декларації було відображено значення рядка 22.2 декларації попереднього періоду (значення податкового кредиту, яке переноситься з попереднього звітного періоду у наступний) у розмірі 457 508,00 грн.

У Довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (а.с. 21) відображено зазначену суму, як таку, що виникла у травні 2010 року.

В податкові декларації за вересень 2012 року, поданій до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 15.10.2012 року з додатками (вх. № 9062859852 від 15.10.2012), у рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) було задекларовано від'ємне значення у розмірі 827 204,00 грн. Згідно Додатка № 2 до поданої декларації вказана сума сформована з урахуванням від'ємного значення з ПДВ у розмірі 445 908,00 грн., що виникло у травні 2010 року (а.с. 80-86).

При цьому, уточнюючим розрахунком зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року (вх. № 9066090474 від 25.10.2012), поданим до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва у електронній формі 25.10.2012 року з додатками, частину залишку від'ємного значення у попередніх звітних періодах у розмірі 445 908,00 грн., що виник у травні 2010 року, було заявлено до бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових періодах та відображено у рядку 23.2 уточнюючої декларації (а.с. 27-33).

Відтак, за висновком податкового органу, уточнюючим розрахунком з ПДВ за червень 2010 р. (вх. № 9066090474 від 25.10.2012) позивачем було повторно заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення у розмірі 445 908,00 грн., яке вже було задеклароване податковою декларацією за вересень 2012 року (вх. № 9062859852 від 15.10.2012).

В той же час, як встановлено судом, наступним уточнюючим розрахунком зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року (вх. № 9073030598 від 20.11.2012), поданим до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва у електронній формі 20.11.2012 року з додатками, позивачем було зменшено показник рядка 23.2 декларації на суму 445 908,00 грн. (а.с. 34-40).

Факт прийняття зазначеного уточнюючого розрахунку в електронному вигляді не заперечувався відповідачем та підтверджується копією відповідної квитанції щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача (36).

Отже, позивачем фактично самостійно було усунуто розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість шляхом подання у листопаді 2012 року уточнюючого розрахунку зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року.

Відповідачем поданий позивачем уточнюючий розрахунок не було прийнято до уваги, оскільки згідно п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки.

Аналізуючи доводи відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Як передбачено п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені обмеження на подання уточнюючих розрахунків виключно під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.1 та п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, з аналізу статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що камеральна перевірка не відноситься до документальних планових та позапланових виїзних перевірок, тому положення пункту 50.2 ст. 50 ПК України щодо заборони подавати уточнюючі розрахунки до камеральних перевірок не застосовується.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у позивача були відсутні обмеження для подання 20.11.2012 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за червень 2010 року.

Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виявленням помилок в податковій декларації за червень 2012 року, поданий позивачем 20.11.2012 року з дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом України.

Суд також враховує і ту обставину, що про проведення відповідачем камеральної перевірки позивач дізнався лише після отримання 28.11.2012 року акту камеральної перевірки, в той час як уточнюючий розрахунок позивачем поданий 20.11.2012 року .

Таким чином, позивач уточнив показники податкової звітності до закінчення проведення перевірки, а відтак, позивач діяв в межах статті 50 Податкового кодексу України.

Підстави для невизнання податкових декларації як податкової звітності встановлені ст. ст. 48, 49 Податкового кодексу України.

Пунктами 49.10., 49.11. ст. 49 ПК України визначено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з п. 49.12. ст. 49 Кодексу, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України не передбачені такі підстави для невизнання податкової звітності як подання уточнюючого розрахунку до податкової звітності під час проведення камеральної перевірки декларації.

Отже, дії відповідача з невизнання уточнюючої декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, поданої позивачем 20.11.2012 р., податковою звітністю є протиправними.

Як визначено в п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, контролюючий орган, у разі подання уточнюючого розрахунку платником податків за період, що перевірявся, має право на проведення позапланової перевірки, а не на невизнання такої уточнюючої декларації як податкової звітності.

Відповідач своїм правом на проведення позапланової перевірки Корпорації «НВО «Небо України» не скористався, всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення не з'ясував, у зв'язку з чим протиправно зменшив позивачу суму від'ємного значення у розмірі 445 908,00 грн. та застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 222 954,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій, а його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 2 294,00 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, необхідно стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва форми «В1» від 17 грудня 2012 року № 0001711530.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.