Ухвала

від 09.01.2014 по справі 826/832/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/832/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» до державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Корпорація «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012 року № 0001711530.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 25.10.2012 року по 21.11.2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва була проведена камеральна перевірка корпорації «НВО «Небо України» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 21.11.2012 року № 6084/15-30/31747539, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого останнім завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в уточнюючій декларації за червень 2010 року, поданій 15.10.2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 445 908,00 грн., яка вже була задекларована податковою декларацією за вересень 2012 року.

Не погодившись з вказаними висновками, викладеними в Акті перевірки, 04.12.2012 року Корпорацією «НВО «Небо України» було подано заперечення на Акт перевірки. За результатами розгляду заперечень ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС надана відповідь, згідно якої аргументи Корпорації «НВО «Небо України» не були взяті до уваги, а висновки Акту перевірки залишено без змін.

17 грудня 2012 року ДПІ у Дарницькому м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001711530, яким на підставі Акту перевірки, позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 445 908,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 222 954,00 грн. за порушення п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2010 року Корпорацією «НВО «Небо України» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року від 19.07.2010 року з додатками, в якій підприємством не було задекларовано суму бюджетного відшкодування (р. 25 декларації), а у рядку 23.1 декларації було відображено значення рядка 22.2 декларації попереднього періоду (значення податкового кредиту, яке переноситься з попереднього звітного періоду у наступний) у розмірі 457 508,00 грн.

У Довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів відображено зазначену суму, як таку, що виникла у травні 2010 року.

В податкові декларації за вересень 2012 року, поданій до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 15.10.2012 року з додатками (вх. № 9062859852 від 15.10.2012), у рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) було задекларовано від'ємне значення у розмірі 827 204,00 грн. Згідно Додатка № 2 до поданої декларації вказана сума сформована з урахуванням від'ємного значення з ПДВ у розмірі 445 908,00 грн., що виникло у травні 2010 року.

При цьому, уточнюючим розрахунком зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року (вх. № 9066090474 від 25.10.2012), поданим до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва у електронній формі 25.10.2012 року з додатками, частину залишку від'ємного значення у попередніх звітних періодах у розмірі 445 908,00 грн., що виник у травні 2010 року, було заявлено до бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових періодах та відображено у рядку 23.2 уточнюючої декларації (а.с. 27-33).

Відтак, за висновком податкового органу, уточнюючим розрахунком з ПДВ за червень 2010 р. (вх. № 9066090474 від 25.10.2012) позивачем було повторно заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення у розмірі 445 908,00 грн., яке вже було задеклароване податковою декларацією за вересень 2012 року (вх. № 9062859852 від 15.10.2012).

Разом з тим, наступним уточнюючим розрахунком зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року (вх. № 9073030598 від 20.11.2012), поданим до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва у електронній формі 20.11.2012 року з додатками, позивачем було зменшено показник рядка 23.2 декларації на суму 445 908,00 грн.

Факт прийняття зазначеного уточнюючого розрахунку в електронному вигляді підтверджується копією відповідної квитанції щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача.

Таким чином, позивачем самостійно було усунуто розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість шляхом подання у листопаді 2012 року уточнюючого розрахунку зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року.

Проте, відповідачем поданий позивачем уточнюючий розрахунок не було прийнято до уваги з посиланням на п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 50.2 цієї ж статті Кодексу (у тій самій редакції) передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Норми Податкового кодексу України, що регламентують права та обов'язки платників при уточненні даних податкової звітності, не визначають порядок дій посадових осіб податкового органу в залежності від того, у якій час платник подав уточнену декларацію.

У той же час, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є саме проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірок.

А відтак проведення камеральної перевірки не може розцінюватися як юридичний факт, з настанням якого припиняється право платника на подання уточнюючої декларації.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.04.2013 року у справі № К/800/10279/13.

У відношенні позивача проводилась камеральна перевірка, що не обмежувало за результатами або під час останньої подати до податкової служби відповідну уточнюючу декларацію в тому числі і за період, який був предметом такої перевірки.

Відповідно до п. 50.3 статті 50 ПК України - у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Враховуючи вищевикладене, Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» мала право подавати уточнюючу декларацію (розрахунок) під час проведення органом ДПС камеральної перевірки за період, що перевірявся, чи після такої перевірки.

Оскільки зазначеними уточнюючими розрахунками було усунуто зазначені вище розбіжності податкової звітності позивача, колегія суддів приходить висновку про необґрунтованість позиції відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на 445 908,00 грн.

А тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 445 908,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 222 954,00 грн.

Таким чином, у розглядуваному випадку податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 № 0001711530 було прийнято ДПІ без врахування даних спірних уточнюючих декларацій позивача, що виключає законність цього акта індивідуальної дії.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не довів правомірності свого рішення.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.