ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 лютого 2013 року 13:58 № 826/707/13-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:
від позивача: Дем’янюка В.П.,
від відповідача: Павліченко Л.М.,
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дайвер» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002572240/10828, №0002582240/10829 від 10 вересня 2012 року,- ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дайвер» (далі - позивач, ТОВ «НВП «Дайвер») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва), в якому просить суд визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002572240/10828, №0002582240/10829 від 10 вересня 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що податковий орган безпідставно та незаконно прийшов до висновку про заниження позивачем суми податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 32377965). Як зазначив позивач, господарські операції з вказаним контрагентом мали реальний характер, валові витрати сформовано на підставі належним чином оформлених первинних документів, податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, отриманих контрагента, який зареєстрований платником ПДВ.
На думку позивача, висновок органу державної податкової служби про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтується виключно на припущеннях, які матеріалами справи не підтверджуються. Позивач переконаний, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Дайвер» не може нести відповідальність за невиконання своїми контрагентами податкових зобов'язань із відображення результатів здійснених господарських операцій у власній податковій звітності.
В судовому засіданні уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги та просив прийняти рішення по справі, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002572240/10828, №0002582240/10829 від 10 вересня 2012 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на факти порушення позивачем норм податкового законодавства, викладені в акті перевірки. У поданих суду письмових запереченнях (том ІІ, а.с. 7-226) відповідач з посиланням на ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України, ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228, Цивільного кодексу України п.1.32 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п.3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на такі обставини.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дайвер» (код за ЄДРПОУ 33228021) зареєстрований як юридична особа Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 16.11.2004 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС.
Згідно наказу щодо проведення документальної виїзної перевірки від 07.08.2012р. №816-П, направлення від 07.08.2012 №1110, виданого ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС, та на підставі пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, згідно з постановою старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Бабій О.В. від 09.07.2012р. по кримінальній справі №54-3414, порушеній за фактом вчинення невстановленими слідством особами злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВП «Дайвер» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податків на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 32377965), за період з 01.06.09 по 20.06.12.
28 серпня 2012 року, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НПВ «Дайвер» ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС було складено Акт перевірки від 28.08.2012 року №4167/2240/33228021 (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту пп.5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 66 328 грн., а саме: ІV квартал 2010р. в сумі 66 328 грн., та вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість за період 01.06.2009р. по 20.06.2012р. у розмірі 53 063 грн., в тому числі за жовтень 2010р. в сумі 49 396 грн., за листопад 2010р. в сумі 3 667 грн.
З урахуванням наведеного, 10 вересня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0002572240/10828, № 0002582240/10829 , якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 66 328,75 грн. , в тому числі з основного платежу у розмірі 53 063,00 гривень та 13 265,75 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (том І, а.с. 19) та з податку на прибуток на загальну суму 82 910,00 грн. , в тому числі з основного платежу 66 328,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 582,00 гривень (том І, а.с. 18).
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України у місті Києві.
Державна податкова служба у місті Києві за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «НВП «Дайвер» 15.11.2012 р. прийняла рішення за №7584/10/12-114, яким залишила без змін оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення (том І, а.с. 20-25).
За результатами повторного оскарження позивачем спірних податкових повідомлень-рішень Державна податкова служба України рішенням від 11.12.2012р. за №6932/0/61-12/10-2115 спірні податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення (том І, а.с. 26-28).
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями № 0002572240/10828, № 0002582240/10829 від 10 вересня 2012 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд виходить із наступного.
Згідно з п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Органи державної податкової служби відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла у період проведення перевірки) визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.
При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
З Акта перевірки від 28.08.2012 року №4167/2240/33228021 судом встановлено проведення відповідачем позапланової перевірки позивача з підстав, передбачених п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, та відповідно до постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Бабія О.В. від 09.07.2012р.
Оскільки у акті перевірки відповідачем зроблено посилання на п.п.78.1.11 п. 78.1 78 ПК України та постанову слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Бабія О.В. від 09.07.2012р., суд дійшов висновку, що саме постанова слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Бабія О.В. від 09.07.2012р. зумовила проведення позапланової перевірки позивача.
Як вбачається з даної постанови, у провадженні ОВС СУ ДПС у м. Києві перебуває кримінальна справа №54-3414, порушена за фактом вчинення невстановленими слідством особами злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, тобто створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «Ізумруд», з метою прикриття незаконної діяльності (том ІІ, а.с. 23).
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Податкове повідомлення-рішення відповідно до п.86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Водночас п. 86.9 цієї ж статті Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення ) передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Із зазначеною нормою кореспондується норма закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Так як перевірка позивача проведена на підставі постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві Бабія О.В. від 09.07.2012р у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 78 ПК України, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Як зазначалось вище, спірні податкові повідомлення-рішення у даній справі було прийняте ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС 10 вересня 2012 року.
В матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили відповідним рішенням суду по вказаній кримінальній справі № 54-3414 станом на вказану дату, та з боку відповідача таких доказів надано не було.
Надана відповідачем постанова у кримінальній справі №1-555/12 від 21 вересня 2012р. (том ІІ а.с. 14), прийнята Печерським районним судом м. Києва відносно ОСОБА_4 як директора та засновника ТОВ «Ізумруд», не береться судом до уваги, оскільки він винесений по іншій кримінальній справі, ніж та, в межах якої призначена позапланова документальна перевірка ТОВ «НВП «Дайвер». Зазначена обставина представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалась.
При цьому, суд зазначає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ПК України, п.п. 4.1.4 ПК України).
В даному випадку, як встановлено судом, перевірка проводилась на підставі рішення слідчого про проведення перевірки конкретного платника податків - позивача.
Відтак, враховуючи, що обставини призначення та проведення перевірки відповідають умовам застосування п. 86.9 ПК України та ДПІ не надано доказів ухвалення постанови суду та набрання нею законної сили на час ухвалення оскаржуваних рішень, або ж проведення податкової перевірки з інших підстав, ДПІ не мала правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.
Зазначена правова позиція щодо застосування приписів пункту 86.9 статті 86 ПК України у взаємозв'язку з положеннями пп. 78.1.11 ПК України, зокрема щодо відсутності права органів ДПС приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі, визначена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01.10.2012 р. по справі К/9991/42373/12 (номер рішення в ЄДРСР 26353557), від 23.01.2013 р. по справі К/9991/52366/12 (номер рішення в ЄДРСР 28835528), та у постанові ВАСУ від 19.12.2012 р. по справі К/9991/64526/12 (номер рішення в ЄДРСР 28102570).
Як наголошено у Інформаційному листі Державної податкової служби України від 31.07.2012 р. N 20727/7/10-0217/2986, враховуючи, що диспозиція пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок.
Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 28.08.2012 року №4167/2240/33228021, що призначена на виконання до постанови від 09.07.2012р. слідчого ОВС СУ ДПС у м. Києві Бабія О.В., відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі , можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
При цьому, слід зазначити, що податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого органу, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України, зокрема, після набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі № 54-3414.
Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оскільки відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень не враховано вимоги п.86.9 ст. 89 ПК України, суд вважає, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС передчасно прийняла податкові повідомлення-рішення № 0002572240/10828, № 0002582240/10829 від 10 вересня 2012 року, якими визначила позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати саме з вищенаведених підстав.
При цьому, суд не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в Акті перевірки щодо порушення позивачем пункту пп.7.2.1, пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог ч. 4 пп.5.3.9 п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ці висновки та інші викладені у Акті обставини повинні перевірятись після прийняття податкових повідомлень-рішень з урахуванням висновків суду по кримінальній справі.
Як наголошено у Інформаційному листі Державної податкової служби України від 31.07.2012 р. N 20727/7/10-0217/2986, враховуючи, що матеріали позапланової документальної перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, або наявна кримінальна справа можуть свідчити про порушення платником податків законодавства, орган ДПС не позбавлений права на підставі цієї норми та інших підстав, визначених ст. 78 ПК України, провести позапланову документальну перевірку платника податків, за результатами якої здійснити відповідні донарахування податкових зобов'язань.
Таким чином, враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 492,40 грн., що підтверджується платіжною квитанцією від 17 січня 2013 року №12 (том І, а.с.38).
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 1 492,40 грн.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби № 0002572240/10828, № 0002582240/10829 від 10 вересня 2012 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Дайвер» судові витрати у розмірі 1 492,40 гривні (одна тисяча чотириста дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 04 березня 2013 року.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2013 |
Оприлюднено | 14.03.2013 |
Номер документу | 29892535 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Патратій О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні