Постанова

від 04.03.2013 по справі 812/1342/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2013 року Справа № 812/1342/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.,

при секретарі Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Каскад» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 161955,32 грн., накладення арешту на кошти та інші цінності на суму 161955,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Каскад» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 161955,32 грн., накладення арешту на кошти та інші цінності на суму 161955,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ ВТФ «Каскад» зареєстровано Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 05.08.1994 за № 273, код ЄДРПОУ 21796233, знаходиться на податковому обліку у позивача як платник податків, та є боржником перед бюджетом. Податковий борг відповідач зі сплати податку на додану вартість станом на 24.01.2013 складає 161955,32 грн.

29 жовтня 2012 року ТОВ ВТФ «Каскад» була виставлена податкова вимога № 92 на загальну суму податкового боргу - 2385,57 грн.

Згідно акту опису майна від 29.12.2013 №23 майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у ТОВ ВТФ «Каскад» відсутне.

У зв'язку з несплатою податкового боргу який станом на 24.01.2013 складає 161955,32 грн. та відсутністю майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, позивач просив суд:

- стягнути з усіх рахунків у банках, обслуговуючих платника податку ТОВ ВКФ «Каскад» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 161955,32 грн.;

- накласти арешт на кошти та інші цінності на суму 161955,32 грн., що знаходиться в банках які обслуговують платника податків, ТОВ ВТФ «Каскад», до повного погашення суми податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та провести розгляд справи без участі представника ДПІ у м. Ровеньки.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Каскад» зареєстроване Виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради народних депутатів України Луганської області 05.08.1994 за № 273 (а.с.17) та відповідно до свідоцтва № 16519098 є платником податку на додану вартість (а.с.21).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України ТОВ ВТФ «Каскад» подало до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року від 20.04.2012 вх. №9020881410.

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України ТОВ ВТФ «Каскад» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Згідно із п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань протягом строків, визначених Податковим Кодексом податковим органом, на підставі акту перевірки від 31.08.2012 №334/1640/21796233 (а.с.39) було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012 № 0000451640, яким ТОВ ВТФ «Каскад» на підставі ст.126 Податкового кодексу України притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 2390,75 грн. (20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою), яке було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся з позначкою «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.37, 38).

У встановлені законом строки відповідач нараховані податковим органом зобов'язання не сплатив.

Крім того, згідно п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Державною податковою інспекцією у м. Ровеньках Луганської області, на підставі акту від 07.12.2012 №577/22/21796233 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВТФ «Каскад» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 по 28.02.2011 по взаємовідносинах з ПП «Іллекс-Луганськ» (а.с.24-35), було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 № 0000312242, яким ТОВ ВТФ «Каскад» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 133520,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 26049,75 грн. (а.с.23).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У встановлені законом строки відповідач нараховані податковим органом зобов'язання не сплатив.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Ровеньки Луганської області Державної податкової служби відповідачу була сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 29 жовтня 2012 року № 92 (а.с.43), яка була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся з позначкою «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.43-зворотній бік).

Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Каскад» станом на дату розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 161955,32 грн. не сплатило, що підтверджується обліковою карткою платника (а.с.48), вимоги податкового органу в частині стягнення коштів за податковим боргом в сумі 161955,32 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності на суму 161955,32 грн., що знаходяться в банку, до повного погашення суми податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, зазначеною нормою чітко передбачено обставини, за яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків: у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, Податковим кодексом України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до ст.94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

У відповідності до п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, з аналізу наведених вище норм слідує, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпний перелік яких наведено у п.п.94.2.1-94.2.7 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3.1 розділу 3).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умов: наявності однієї з обставин, визначених п.п.94.2.1-94.2.7 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України; наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Позивач не надав суду доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за настання яких суд може прийняти рішення про арешт коштів відповідача. Таких обставин не встановлено й судом. Також позивачем не доведено відсутність у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення. Наданий позивачем акт опису майна від 29.12.2012 № 23 (а.с.44), який, на думку позивача, підтверджує відсутність майна у товариства, суд вважає недостатнім доказом відсутності у відповідача майна. Також позивачем не надано доказів відсутності коштів на рахунках позивача в банках, на які може бути звернуто стягнення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 березня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Каскад» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 161 955,32 грн., накладення арешту на кошти та інші цінності на суму 161 955,32 грн. задовольнити частково.

Стягнути з усіх рахунків у банках, обслуговуючих платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма «Каскад» (код за ЄДРПОУ 21796233) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у загальному розмірі 161 955,32 грн. (сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 32 копійки) на р/р 31119029700059, код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ м. Ровеньки, код 37953384.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 11 березня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев