Ухвала

від 13.03.2013 по справі 2а/0570/14789/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року справа №2а/0570/14789/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Сіваченко І.В.

при секретарі Куліш А.М.

з участю представника позивача Задорожний М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та Малого приватного підприємства «Донецькенергопромбуд» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/14789/2012 за позовом Малого приватного підприємства «Донецькенергопромбуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2012р. №0000202303 і №0000212303,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Донецькенергопромбуд» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000202303 та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000212303.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.09.2012р. року відповідачем була проведена фактична перевірка МПП «Донецькенергопромбуд» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 19.09.2012 року №0008/05/61/22010009. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000202303 від 03.10.2012 року про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 42 837,25 грн та №0000212303 від 03.10.2012 року про застосування штрафних санкцій в сумі 3400 грн. Вважає податкові повідомлення - рішення незаконними і такими що підлягають скасуванню, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/14789/2012 позов МПП «Донецкенергопромбуд» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби задоволений частково, внаслідок чого скасоване повністю податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000212303, яким до МПП «Донецькенергопромбуд» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 3400 грн та скасоване податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000202303 в частині застосування до МПП «Донецькенергопромбуд» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13110,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 150 грн.

Обидві сторони не погодилися з судовим рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (т.с.2 а.с.86-87). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права та невірно оцінив докази по справі. Фактична перевірка відповідачем здійснювалася відносно магазина «Животик» (власник МПП «Донецькенергопромбуд»), який знаходиться на перехресті вул. Світлого Шляху та Римського Корсакова (або м. Донецьк, вул. Майська 86). Перевірка була ініційована на підставі п.80.2.4 ст.80 ПК України у зв'язку з несвоєчасним поданням звітності - розрахунку про використання РРО за червень 2012р. Відповідач вважає, що фінансові санкції за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо не забезпечення щоденного друку на РРО фіскальних звітних чеків у кількості 6 днів є правомірними, оскільки фіскальні звітні чеки (Z-звіти) за 01.09.2012р., 22.07.2012р., 11.07.2012р., 08.06.2012р. та 10.02.2012р. фактично роздруковані 02.09.2012р., 23.07.2012р., 12.07.2012р., 09.06.2012р. та 11.02.2012р. Також перевіркою встановлене порушення вимог ст.152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» в частині не відведення місця для куріння та не розміщення наочної інформації, яка складається з відповідного графічного знаку та тексту «Місце для куріння. Куріння шкодить вашому здоров'ю». Абзацом 10 ч.2 ст.17 вказаного Закону встановлена санкція у вигляді штрафу у разі не обладнання спеціально відведених місць для куріння та нерозміщення наочної інформації, в розмірі 3400 грн. Позивачем не було відведено місць для куріння та не розміщено наочну інформацію, у зв'язку із чим до нього була застосована фінансова санкція у вигляді штрафу 3400 грн. Також ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька вважає, що застосування фінансової санкції за порушення позивачем п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004р. в частині несвоєчасного оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 01.09.2012р. в сумі 217 грн, 22.07.2012р. в сумі 161,90 грн, 11.07.2012р. в сумі 55,50 грн, 08.06.2012р. в сумі 67,75 грн, 10.02.2012р. в сумі 243 грн є правомірною. Таким чином, відповідач не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Позивач в своїй апеляційній скарзі просив постанову першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позову. Також просив змінити постанову суду першої інстанції в частині мотивування питання про задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000202303 в частині накладення фінансової санкції 1 грн за застосування позивачем РРО в господарській одиниці, фактична адреса якої не відповідає адресі, зазначеній в реєстраційному посвідченні РРО. В обґрунтування апеляції позивач вказав, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог стосовно скасування податкового повідомлення-рішення №0000202303 в частині накладення штрафу в розмірі 29383,50 грн за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що під час перевірки працівниками позивача не було надано посадовим особам відповідача облікових документів на товар, а тому визначення ціни реалізації товару, виходячи з цінників на товарах, є правомірним. Апелянт наголошує, що всі без винятку документи, які запитувалися перевіряючими, були їм надані. Актів з приводу не надання документів перевіряючими складено не було. В ході розгляду справи позивачем на підтвердження належного обліку товарних запасів були надані відповідні докази (видаткові накладні від постачальників, власні прибуткові накладні, відомості на внутрішнє переміщення, журнали-ордери по рахунку №28, книга реєстрації розрахункових операцій тощо). Висновок суду першої інстанції про відмову позивача надати витребувані під час перевірки документи та висновок про їх відсутність є нічим не обґрунтованим та таким, що суперечить обставинам справи. Окрім того, з контрольної закупки на суму 21,15 грн об'єктивно неможливо встановити реалізацію будь-якого товару на суму 14691,75 грн (в контрольну закупку не входили всі ті товари, які позначені як не обліковані), а також тому, що обставини контрольної закупки свідчать лише про одноразову невидачу розрахункового документа покупцю і не мають жодного відношення до питання ведення обліку товарних запасів. Додані до акту перевірки відомості не відповідають вимогам щодо їх заповнення, які встановлено п.5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України №534 від 12.08.2008р., що свідчить про неможливість їх використання в якості джерела фактичних даних. Окрім того, будь-яка ціна товару, зазначена у відомості і яка не збігається з ціною, зазначеною у Z-звіті, є такою, що не відповідає дійсності. Також позивач вказав, що його господарська одиниця, в який було проведено перевірку, знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Майська 30 (ця адреса є юридичною адресою позивача). Приміщення за вказаною адресою належить позивачу на праві власності. Посадовими особами відповідача неправомірно зазначене, що РРО знаходився за адресою вул. Майська 86, що не відповідає дійсності. В матеріалах справи відсутні докази законності перебування посадових осіб відповідача по вул. Майській 86 і проведення ними перевірки, оскільки, згідно з наказом про перевірку було наказано забезпечення фактичної перевірки магазину, який належить МПП «Донецькенергопромбуд», розташована за адресою м. Донецьк, вул. Майська 30.

Представник позивача у судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити її та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Мале приватне підприємство «Донецькенергопромбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 22010009; 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 30) зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 10.11.1993р., внесено до ЄДРПОУ та є юридичною особою.

Як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 12.07.1995 р. за №06100569.

На підставі наказу від 13.09.2012р. № 361, згідно з пп. 80.2.4. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС було проведено перевірку магазину, який належить МПП «Донецькенергопромбуд», з 14.09.2012р. тривалістю 3 робочих дні з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», за результатами якої складено відповідний акт від 19.09.2012р. за №0008/05/61/22010009.

За результатами перевірки встановлені порушення п. 1, 2, 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 4.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0000202303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 42 837,25 грн., з яких:

- 1 грн за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій у сумі 21,15 грн;

- 1 грн за не видачу особі, яка отримує товар, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції у сумі 21,15 грн;

- 1 грн за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 2225,75 грн;

- 1 грн за застосування реєстратора розрахункових операцій в господарській одиниці, адреса якої не зазначена в реєстраційному посвідченні (фактична адреса господарської одиниці не відповідає адресі зазначеної в реєстраційному посвідченні РРО), у зв'язку з чим обов'язкові реквізити, які повинен містити касовий чек у частині адреси господарської одиниці, не відповідають фактичній адресі та чек втрачає статус розрахункового;

- 2040 грн за незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у кількості 6 днів (01.09.2012р., 22.07.2012р., 11.07.2012р., 28.06.2012р., 08.06.2012р., 10.02.2012р.);

- 29383,50 грн за не здійснення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у сумі 14691,75 грн;

- 11409,75 грн за несвоєчасне оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 01.09.2012р. у сумі 271 грн, 22.07.2012р. у сумі 161,90 грн, 11.07.2012р. у сумі 55,50 грн, 28.06.2012р. у сумі 491 грн, 08.06.2012р. у сумі 67,75 грн, 10.02.2012р. у сумі 243 грн та не оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 23.04.2012р. у сумі 512,50 грн, 19.09.2012р. у сумі 270,05 грн, 12.09.2012р. у сумі 209,25 грн;

та від 03.10.2012р. №0000212303 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн за не відведення спеціального місця для куріння та не розміщення наочної інформації, яка складається з відповідного графічного знаку та тексту «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю».

Позивачем не оскаржувалось податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000202303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій у сумі 21,15 грн; у сумі 1 грн за не видачу особі, яка отримує товар, розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції у сумі 21,15 грн; у сумі 1 грн. за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 2225,75 грн; у сумі 340 грн за незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у кількості 6 днів (01.09.2012р., 22.07.2012р., 11.07.2012р., 28.06.2012р., 08.06.2012р., 10.02.2012р.).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 3 зазначеного Закону встановлено порядок проведення розрахунків.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції (ст. 17 Закону).

Відповідно до п. 9 ст. 3 зазначеного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання передбачена ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено, зокрема, порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо не забезпечення позивачем щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у кількості 6 днів, а саме: 01.09.2012р., 22.07.2012р., 11.07.2012р., 28.06.2012р., 08.06.2012р., 10.02.2012р. (фактично фіскальні звітні чеки (Z-звіти) роздруковані 02.09.2012р., 23.07.2012р., 12.07.2012р., 29.06.2012р., 09.06.2012р., 11.02.2012р.), що не заперечувалось представниками позивача.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій, застосованих до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням від 03.10.2012р. №0000202303, відповідачем до позивача застосовано фінансову санкцію у сумі 2040 грн на підставі п. 4 ст. 17 зазначеного Закону за порушення п. 9 ст. 3 Закону, які були вчинені 01.09.2012р., 22.07.2012р., 11.07.2012р., 28.06.2012р., 08.06.2012р., 10.02.2012р. (340 грн.х6=2040 грн.).

Ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, тобто законодавцем визначено розмір фінансової санкції, яка може бути застосована за таке порушення, без врахування кількості днів, коли відбувались такі порушення в періоді, за який проводилась перевірка.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного застосування відповідачем фінансової санкції за вказане порушення у сумі 2040 грн та необхідністю скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 12 ст. 3 зазначеного Закону суб'єкти господарювання повинні вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідальність за здійснення суб'єктами господарювання реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, передбачена ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якої застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Облікова політика в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Зазначеним Законом передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Приписами частин 1, 3 і 5 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000202303, до позивача на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано фінансову санкцію у розмірі 29383,50 грн за порушення п. 12 ст. 3 цього Закону.

Під час перевірки працівниками МПП «Донецькенергопромбуд» перевіряючим не було надано облікових документів на товар (в тому числі їх копій), відповідно до відомостей № 1-6, які є додатками до акта перевірки, що знаходився на торгових полицях з цінниками і перебував в реалізації, на суму 14691,75 грн.

Дана обставина позивачем не спростована та підтверджується актом перевірки позивача.

В апеляційній скарзі позивач не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо визначення розміру фінансових санкцій виходячи з ціни, яка була зазначена на цінниках на товарі, що знаходився на торгових полицях, оскільки, на його думку, це є порушенням розділу 5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008р. №534.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язує суб'єктів господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

При розгляді справи представник позивача не спростував той факт, що товар, який знаходився на торгових полицях магазину, що належить МПП «Донецькенергопромбуд» і в якому проводилась перевірка, не належав позивачеві і не перебував в реалізації.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, в ході перевірки працівниками податкового органу була здійснена контрольна закупка на суму 21,15 грн, що є фактом реалізації позивачем не облікованого товару і наявності в його діях порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З урахуванням відсутності будь-яких документів бухгалтерського обліку на товар, який знаходився в реалізації в приміщенні господарської одиниці, і документів щодо визначення ціни реалізації товару на час перевірки, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності дій відповідача при визначені ціни реалізації не облікованого товару, що знаходився на торгових полицях магазину, в якому проводилась перевірка, виходячи з цінників на ньому, і застосування фінансових санкцій до позивача у сумі 29383,50 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначені Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320.

Відповідно до пункту 2.6 зазначеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 2 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Пунктами 20.1.28. та 20.1.29 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, торгових патентів, а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу в порядку, в тому числі і судовому, та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено порушення п. 2.6. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» в частині несвоєчасного оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 01.09.2012р. у сумі 271 грн, 22.07.2012р. у сумі 161,90 грн, 11.07.2012р. у сумі 55,50 грн, 28.06.2012р. у сумі 491 грн, 08.06.2012р. у сумі 67,75 грн, 10.02.2012р. у сумі 243 грн та не оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 23.04.2012р. у сумі 512,5 грн, 19.09.2012р. у сумі 270,05 грн, 12.09.2012р. у сумі 209,25 грн всього на загальну суму 2281,95 грн. За скоєння вказаного порушення до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 11409,75 грн.

Фактично при проведенні перевірки було встановлено, що грошові кошти у сумі 271 грн за 01.09.2012р., у сумі 161,90 грн за 22.07.2012р., у сумі 55,50 грн за 11.07.2012р., у сумі 491 грн за 28.06.2012р., у сумі 67,75 грн за 08.06.2012р., у сумі 243 грн за 10.02.2012р. були своєчасно оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій позивача, а порушення встановлено у зв'язку із несвоєчасним роздрукуванням фіскальних звітних чеків за вказані дні.

Штрафна санкція до позивача була застосована на підставі п. 2 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995р. Вказана норма зазначає, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої готівки, тобто 2281,95 грн. x 5 = 11 409,75 грн.

Законодавець визначив, що суттєвим є саме своєчасне оприбуткування грошових коштів в касі підприємства, а не своєчасне роздрукування Z-звіту.

Крім того, сума готівки, визначена у фіскальному звітному чеку від 08.06.2012р., становить 60,75 грн, а не 67,75 грн, як зазначено в розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи.

В частині не оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 23.04.2012р. у сумі 512,50 грн, 19.09.2012р. у сумі 270,05 грн, 12.09.2012р. у сумі 209,25 грн колегія суддів зазначає, що доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими і не підтвердженими належними доказами, оскільки зазначені готівкові кошти у сумі 512,50 грн за 23.04.2012р. і у сумі 209,25 грн за 12.09.2012р. були своєчасно оприбутковані позивачем на підставі, в тому числі, своєчасно роздрукованих фіскальних звітних чеків.

Що стосується встановлення порушення в частині не оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 19.09.2012р., воно не могло мати місця, оскільки перевірка проводилась 14, 17 і 18 вересня 2012 року.

Крім того, відповідачем в підтвердження наявності зазначених вище порушень п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та за реєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, не надано жодного належного і допустимого доказу, в розумінні приписів ст. 70 КАС України, оскільки ані в акті перевірки, ані в додатках до нього факт і дні здійснення цього порушення податковим органом не відображено.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно вважав позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а суму штрафних санкцій в розмірі 11409,75 грн, визначена в податковому повідомленні-рішенні від 03.10.2012р. №0000202303 такою, що підлягає скасуванню.

Щодо встановлення відповідачем під час проведення перевірки порушення п. 4.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) колегія суддів зазначає, що на думку відповідача порушення позивачем п. 4.2 зазначеного Порядку полягає у застосуванні РРО в господарській одиниці, фактична адреса якої не зазначена в реєстраційному посвідченні (фактична адреса господарської одиниці не відповідає адресі зазначеній в реєстраційному посвідченні РРО), у зв'язку з чим обов'язкові реквізити, які повинен містити касовий чек у частині адреси господарської одиниці, не відповідають фактичній адресі господарської одиниці, та чек втрачає статус розрахункового. Перевірка проводилась в магазині-закусочній, що належить МПП «Донецькенергопромбуд» за адресою: м. Донецьк, вул. Майська, 86.

Згідно п. 45.2. ст. 45 Податкового Кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України в редакції від 1 грудня 2000р. № 614, із змінами та доповненнями, адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи реєстраційного посвідчення №0561002980 від 30.11.2009р. ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (модифікація, заводський і фіскальний номер якого відповідає тому, що знаходився в місці перевірки за адресою: м. Донецьк, вул. Майська, 86) в магазині-закусочній, що належить МПП «Донецькенергопромбуд» для використання в господарській одиниці за адресою м. Донецьк, вул. Майська, 30.

Відповідальність за порушення п. 4.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) відповідачем, як встановлено в судовому засіданні, застосована на підставі п. 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 1 грн.

Зазначеним пунктом ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність за проведення протягом календарного року розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання вчинене вперше в розмірі 1 гривні, що не відповідає змісту встановленого порушення і відповідно, на думку суду, виключає можливість її застосування за порушення п. 4.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги).

Крім того, перевіркою встановлено порушення вимог ст.152 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а саме: не відведення місця для куріння та не розміщення наочної інформації, яка складається з відповідного графічного знаку та тексту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю».

У зв'язку із встановленням зазначеного порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000212303, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» у розмірі 3400 грн.

Статтею 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Відповідно до ч.ч.5-9 ст. 152 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50% площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

Абзацом 10 ч. 2 ст. 17 Закону визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 152 цього Закону у розмірі 3400 грн.

Виходячи зі змісту зазначеною норми Закону вбачається, що законодавцем встановлена відповідальність за вчинення бездіяльності як щодо обладнання спеціально відведених для куріння місць, так і за нерозміщення наочної інформації одночасно.

Як вбачається зі змісту встановленого порушення, позивачем не було відведено місця для куріння та не розміщено наочної інформації, яка складається з відповідного графічного знаку та тексту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю».

Враховуючи зазначене, зміст порушення, встановленого відповідачем в ході перевірки, не відповідає змісту порушення, за яке Законом встановлена відповідальність, а отже застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в даному випадку є неправомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012р. №0000212303 є таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача щодо знаходження магазину за адресою вул. Майська 30, а не по вул. Майська 86 колегія суддів зазначає, що ці доводи належними письмовими доказами не підтверджені.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та вважає безпідставними доводи апеляційних скарг сторін.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та Малого приватного підприємства «Донецькенергопромбуд» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/14789/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року по адміністративній справі № 2а/0570/14789/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 15 березня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

І.В. Сіваченко