Постанова

від 28.02.2013 по справі 804/6/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 804/6/13-а м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Кривошеїної І.В. Коросташової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішень про коригування митної вартості товарів та зобов'язання вчинити певні, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» 02 січня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому з урахуванням уточнень просило:

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2012/01638 від 29.11.2012, № 110010000/2012/01639 від 29.11.2012, № 110010000/2012/01640 від 29.11.2012;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/601278/1 від 29.11.2012, № 110010000/2012/601277/1 від 29.11.2012, № 110010000/2012/601276/1 від 29.11.2012;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 371158,95 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваними рішеннями № 110010000/2012/601277/1 від 29.11.2012, № 110010000/2012/601276/1 від 29.11.2012 про коригування митної вартості товарів, митний орган застосував метод № 3 визначення митної вартості товару, а оскаржуваним рішенням № 110010000/2012/601278/1 від 29.11.2012 про коригування митної вартості товарів, митний орган застосував метод № 6 визначення митної вартості товару, відкоригував ціну товару на підставі інформації, яка наявна Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМС України, внаслідок чого ПДВ митній вартості збільшилось на суму 371158,95 грн. Проте, як зазначає позивач Додатком № 1 від 17.10.2012, який є невід'ємною частиною контракту № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012, сторонами була визначена ціна товару, умови поставки, оплата за поставлений товар.

З позовної заяви вбачається, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» для уникнення простою вагонів та накладення на останнього штрафу за простої вагонів, оформило нові вантажно-митні декларації на умовах, які були висунуті відповідачем.

Як зазначено позивачем Дніпропетровська митниця безпідставно вказала в картках відмови та в рішеннях про коригування митної вартості товарів, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» не надано банківський платіжний документ що до здійснення передоплати яка передбачена умовами у наданих документах, оскільки в графі 44 ВМД № 110010000/2012/010038 від 29.11.2012 зазначено лист ПАТ «УніКредит Банк» від 14.11.2012 про здійснення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» передоплати за вищевказаним контрактом та платіжне доручення в іноземній валюті № 128 від 01.11.2012, яке підтверджує здійснення передоплати за контрактом № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012.

Також позивачем вказано, що враховуючи протиправні дії Дніпропетровської митниці щодо відмови в оформленні вантажу за вартістю визначеною в додатком № 14 від 29.10.2012, який є невід'ємною частиною контракту № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012, відповідач зобов'язаний повернути на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 371158,95 грн. (сума ПДВ по митній вартості, яка збільшена Дніпропетровською митницею), шляхом надання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області висновку.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, проти його задоволення заперечувала посилаючи на наступні обставини.

В обґрунтування своєї позиції зазначила, що під час здійснення перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів, посадовою особою митниці виявлені розбіжності, що унеможливили обчислення митної вартості, заявленої позивачем. У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.

Як зазначила представник відповідача, через зазначення у платіжному дорученні від 01.11.2012 №128 невідомого інвойсу F122525 від 08.11.2012, невідповідність числових значень ваги, вартості страхування, вартості фрахту вказаних у калькуляції формування ціни від 17.10.2012, документу, що підтверджує вартість страхування №01287334 від 20.09.2012, рахунку від постачальника №321898 від 20.09.2012, а також враховуючи неподання всіх вищезазначених додаткових документів, відсутня можливість здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару шляхом проведення обчислення з урахуванням ч.2 ст.52 МКУ.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 16 січня 2013 року надійшов відзив від Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, відповідно до змісту якого до Головного управління не надходили висновки від Дніпропетровської митниці, на підставі яких перераховуються спірні кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку, у зв'язку з чим представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2012 між компанією «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія), (Продавець) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» (Покупець), було укладено контракт № SD/DBK-08-2012 на купівлю-продаж вугільного концентрату /а.с. 13-19/.

Відповідно до умов додатку № 1 від 17.10.2012, який є невід'ємною частиною контракту № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012, компанія «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» здійснила поставку товару у жовтні - листопаді 2012 року на умовах DDU, станція Черноморська, відповідно до правил тлумачення міжнародних комерційних термінів - Інкотермс 2000 /а.с. 20-21/.

Згідно додатку № 1 від 17.10.2012, який є невід'ємною частиною контракту № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012, ціна на товар встановлена за одну метричну тонну 165,35 дол. США, на умовах DDU, відповідно до правил Інкотермс 2000.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» звернулося до Дніпропетровської митниці для оформлення вантажу за вищевказаним контрактом, шляхом подання вантажно-митних декларацій, а саме:

- 13.11.2012 ВМД № 110010000/2012/009475 разом з документами зазначеними в графі 44 вказаної ВМД /а.с. 26-27/;

- 29.11.2012 ВМД № 110010000/2012/010036 разом з документами зазначеними в графі 44 вказаної ВМД /а.с. 51-52/;

- 29.11.2012 ВМД № 110010000/2012/010038 разом з документами зазначеними в графі 44 вказаної ВМД /а.с. 54-55/.

Судом встановлено, що Дніпропетровська митниця відмовила в оформленні товару шляхом видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та винесла картки-відмови: № 110010000/2012/01638 від 29.11.2012, № 110010000/2012/01639 від 29.11.2012, № 110010000/2012/01640 від 29.11.2012 /а.с. 24-25, 50, 74-75/.

Дніпропетровською митницею були видані рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/601278/1 від 29.11.2012, № 110010000/2012/601277/1 від 29.11.2012, № 110010000/2012/601276/1 від 29.11.2012, якими ціна товару визначена - 271,00 дол. США за одну метричну тону /а.с. 28-29, 53, 78/.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» оформило нові вантажно-митні декларації:

№ 110010000/2012/010048 від 29.11.2012 /а.с. 34/;

№ 110010000/2012/010050 від 30.11.2012 /а.с. 56/,

№ 110010000/2012/010075 від 30.11.2012 /а.с. 81/.

Сторони у судовому засіданні підтвердили, що в результаті проведеного коригування визначення митної вартості товарів, та подання нових ВМД, розмір сплаченого ПДВ по митній вартості збільшилось на суму 371158,95 грн.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно висновку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 26.11.2012 № 10/621, експертами зазначено, що контрактний рівень цін на вугілля коксівне марки «US Medium Volatile Hard Coking Соаі», що поставляється на умовах поставки DDU станція Чорноморська (ІНКОТЕРМС 2000) в рамках додатку № 1 від 17.10.2012 до контракту № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012 у розмірі 165,35 дол. США за тону є прийнятною /а.с. 184/.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» на вимогу Дніпропетровської митниці листом № ОВЭС/1741 від 29.12.2012 надано додаткові документи, а саме:

1) митні декларації;

2) висновок Держаного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків;

3) договір на поставку вугілля № 77/2010/12-34/10 від 31.12.2010;

4) рахунки на продаж вугілля разом із актами прийому - передачі вугільної продукції;

5) податкові накладні;

6) договір транспортно-експедиційного обслуговування (перевезення по території України) № 01/02-12 від 01.02.2012;

7) акти виконаних робіт до договору транспортно-експедиційного обслуговування № 01/02-12 від 01.02.2012;

8) платіжні доручення по сплаті нерезиденту за поставлений товар;

9) лист ПАТ «Унікредіт Банк» про сплату;

10) передоплатний рахунок F01-2012 від 30.10.2012;

11) Калькуляція вартості «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія);

12) Рахунок за фрахт 328198 від 20.09.2012 року;

13) Bill of lading (M/V JOHN OLENDORFF);

14) Контракт із третіми особами «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) -«Integrity Coal Sales International) (USA);

15) Рахунок відправника «Integrity Coal Sales International» № 4938 від 18.09.2012 року;

16) Сертифікат походження;

17) Сертифікат якості HRT від 26.09.2012;

18) Митна декларація 702020001/2012/011100 від 15.11.2012 ПАТ «Алчевськкокс», оформлена на ідентичне вугілля (відправник «Integrity Coal Sales International») /а.с. 185-188/.

Аналізуючи питання щодо факту оплати за поставлений товар за контрактом № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012 судом встановлено наступні обставини.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» здійснило попередню оплату, відповідно до п. 5.1 контракту № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012 та п. 9 додатку № 1, який є невід'ємною частино контракту № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012, та на підставі інвойсу F01-2012 від 01.11.2012 на попередню оплату /а.с. 189/, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 128 від 01.11.2012 на суму 363770,00 дол. США та банківською випискою від 01.11.2012 /а.с. 229/.

В свою чергу, нерезидентом було здійснено повернення суми 395,19 дол. США (різниця між попередньою оплатою та ціною фактично поставленого товару), що підтверджується банківською випискою від 29.11.2012 № 430794 /а.с. 230/ та листом ПАТ «УніКредит Банк» від 08.02.2013 про повернення попередньої оплати /а.с. 231/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання відповідача в запереченнях на адміністративний позов про зазначення у платіжному дорученні № 128 від 01.11.2012 невідомого інвойсу F01-2012 є необґрунтованими.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості.

Так, відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

Згідно статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати за наявності додаткові документи.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

З наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Дніпропетровська митниця безпідставно зазначила в картках відмови та в рішеннях про коригування митної вартості товарів, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» не надано банківський платіжний документ що до здійснення передоплати яка передбачена умовами у наданих документах, адже у графі 44 ВМД № 110010000/2012/010038 від 29.11.2012 зазначено лист ПАТ «УніКредит Банк» від 14.11.2012 про здійснення позивачем передоплати за вищевказаним контрактом та платіжне доручення в іноземній валюті № 128 від 01.11.2012, яке підтверджує здійснення передоплати за контрактом № SD/DBK-08-2012 від 01.08.2012.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до п.п. «б» п. 6 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В ході розгляду справи суд дійшов висновку, що митний орган не надав переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару, а отже, заявлена позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях та піддавалась обчисленню. Також Митниця не довела, що послідовно застосувати попередні методи визначення митної вартості неможливо.

З огляду на викладене суд вважає, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2012/01638 від 29.11.2012, № 110010000/2012/01639 від 29.11.2012, № 110010000/2012/01640 від 29.11.2012, а також рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/601278/1 від 29.11.2012, № 110010000/2012/601277/1 від 29.11.2012, № 110010000/2012/601276/1 від 29.11.2012 є протиправними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання Дніпропетровської митниці надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача та зобов'язання Дніпропетровської митниці здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту, суд вважає такі вимоги обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до п. 11 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України, затверджено Наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 230, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2008 р. за № 259/14950, строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

Пунктом 12 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України встановлено, що після звершення процедур з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України митний орган у разі необхідності письмово повідомляє декларанта про термін здійснення контролю на підставі ст. 60 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1730 «Про затвердження порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», інших нормативно - правових актів.

Згідно з п. 15 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України, декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів, до митного органу вищого рівня та/або суду.

Відповідно до п. 16 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надмірно сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбачену законодавством. До оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з якою було здійснено оформлення випуску товарів у вільний обіг, вносяться відповідні зміни.

Згідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справлення надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 за №611/147, повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів Державним казначейством здійснюється на підставі Висновку митого органу, що займався оформленням митної декларації.

У Класифікаторі способів розрахунку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 15.02.2011 №107, спосіб розрахунку «01 - Безготівковий розрахунок через банківські установи», «55 - Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу)».

З огляду на зазначені норми та на факт того, що суд дійшов висновку про протиправність карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2012/01638 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/01639 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/01640 від 29 листопада 2012 року, а також протиправність рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/601278/1 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/601277/1 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/601276/1 від 29 листопада 2012 року, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 371158,95 грн., шляхом її зарахування на поточний рахунок ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА».

У зв'язку з поданням митної декларації із самостійною та добровільною сплатою фінансових гарантів в межах процедур підтвердження первісної заявленої митної вартості, а також визнанням судом протиправними рішень про коригування митної вартості, суд вважає правомірним зобов'язання Дніпропетровської митниці здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішень про коригування митної вартості товарів та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2012/01638 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/01639 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/01640 від 29 листопада 2012 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/601278/1 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/601277/1 від 29 листопада 2012 року, № 110010000/2012/601276/1 від 29 листопада 2012 року.

Зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 371158,95 грн. (триста сімдесят одна тисяча сто п'ятдесят вісім гривень 95 копійок), шляхом її зарахування на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34589080).

Зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34589080) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 березня 2013 року.

Суддя Д.О. Власенко