Ухвала

від 08.10.2015 по справі 804/6/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/35681/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" у Дніпропетровському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

З урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 листопада 2012 року № 110010000/2012/01638, від 29 листопада 2012 року

№ 110010000/2012/01639, від 29 листопада 2012 року № 110010000/2012/01640; визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29 листопада 2012 року

№ 110010000/2012/601278/1, від 29 листопада 2012 року

№ 110010000/2012/601277/1, від 29 листопада 2012 року

№ 110010000/2012/601276/1; зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення ТОВ "Торговий дім "Євразресурс" Україна" надмірно сплаченої суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 371 158,95 грн. шляхом її зарахуванням на поточний рахунок; зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Під час апеляційного розгляду судом було здійснено заміну сторони у справі у зв'язку з правонаступництвом ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" прав та обов'язків ТОВ "Торговий дім "Євразресурс" Україна".

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці задоволено.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року скасовано.

У задоволенні позову ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" відмовлено повністю.

З судовим рішенням апеляційного суду ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" не погодилося та подало до суду касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги послалося на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати ухвалене у справі рішення суду та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару - "Вугілля кам'яне, бітумінозне, коксівне: - US Medium Volatile Hard Coking Coal, клас 0-50 мм. Виробник - International. Inc. (США), який надійшов на адресу ПАО "Євраз ДМЗ ім. Петровського" на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01 серпня 2012 року № SD/DBK-08-2012, укладеного між компанією "DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH" (Австрія) та ТОВ "Торговий Дім "СВРАЗ РЕСУРС" Україна", шляхом подання митних декларацій від 13 листопада 2012 року №110010000/2012/009475 , від 29 листопада 2012 року № 110010000/2012/010036 , від 29 листопада 2012 року № 110010000/2012/010038 .

Митна вартість товару заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме - 0,16535 доларів США/кг.

За результатами здійснення контролю за визначенням митної вартості за митною декларацією від 13 листопада 2012 року № 110010000/2012/009475, посадовою особою митниці на першому аркуші ДМВ здійснено запис: "за результатами проведення контролю співставлення відповідно до статті 337 МК України із застосуванням системи управління ризиками встановлено, що документи, подані відповідно до пункту 2 статті 53 МК України, що підтверджують митну вартість, містять розбіжності та невідповідності відомостей, відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме:

- відсутній банківський платіжний документ щодо здійсненим передоплати яка передбачена умовами у наданих документах (контракті SD/DBK-08-2012 від 01 серпня 2012 року пункт 5.1, додаток №1 від 01 серпня 2012 року пункт 9, інвойс F122525 від 08 листопада 2012 року;

- у копії інвойсу № F 122525 від 08 листопада 2012 року зазначено два контракти, один з яких - № 12220158 не визначено.

Відповідно до пункту 1.14 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка с обов'язковою при її обчисленні.

Під час здійснення перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів, посадовою особою митниці виявлені розбіжності, що унеможливили обчислення митної вартості, заявленої позивачем.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або документи не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З урахуванням цих вимог, посадовою особою митниці сформована письмова вимога щодо надання додаткових документів, а саме, позивача зобов'язано надати (за наявності) наступні документи: 1 банківські платіжні документи що стосуються товару; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (контрактом, угодою); 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними органами, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7 ) ЕК ВМД країни відправлення; 8) оригінал інвойсу № F122525 від 08 листопада 2012 року.

У разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.

Позивач був ознайомлений з цим записом під підпис відповідної службової особи, про що зроблено відмітку на зворотному боці декларації митної вартості від 13 листопада 2012 року.

20 листопада 2012 року позивачем додатково надано копії документів: довідки з банку про оплату від 14 листопада 2012 року № 229/ІV/Д; платіжного доручення в іноземній валюті від 01 листопада 2012 року №128; вантажної митної декларації від 15 листопада 2012 року № 702020001/2012/011100, яка оформлена на ідентичний товар; листа Державного інформаційно-аналітичного центру від 26 листопада 2012 року № 10/621; калькуляції формування ціни від 17 жовтня 2012 року: документ, що підтверджує вартість страхування від 20 вересня 2012 року № 01287334: рахунок від виробника від 18 вересня 2012 року № 4938; рахунок від постачальника від 20 вересня 2012 року № 321898; договору із третіми особами від 22 серпня 2012 року № DBK-2012-08-22: сертифікату про походження б/н від 18 вересня 2012 року.

За результатами перевірки додатково поданих документів та відомостей, встановлено, що:

- у платіжному дорученні від 01 листопада 2012 року № 128 зазначено невідомий інвойс № F01-2012;

- числові значення ваги, вартості страхування, вартості фрахту, вказаних у калькуляції формування ціни від 17 жовтня 2012 pоку, документу, що підтверджує вартість страхування від 20 вересня 2012 pоку №01287354, рахунку від постачальника від 20 вересня 2012 року № 328198 містять невідповідності, а саме:

1) у калькуляції формування ціни вказано страхування вантажу 0,07 дол/т, але у документі, що підтверджує вартість страхування зазначена сума 9225,53 дол., що не відповідає вартості страхування згідно калькуляції формування ціни;

2) у рахунку від постачальника від 20 вересня 2012 року № 328198 вказано вартість фрахту по 13,9 дол/т та 6,95 дол/т при загальній вазі 132228,839 мт. але у калькуляції формування ціни заявлено фрахт по 13,90 дол/т. при вазі у коносаменті - 41074,299 мт.

Крім того, позивачем не подані всі зазначені у витребуваному переліку додаткових документів.

Зазначене унеможливило здійснення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю за визначенням митної вартості за митними деклараціями від 29 листопада 2012 року №110010000/2012/010036, від 29 листопада 2012 року №110010000/2012/010038, посадовою особою Дніпропетровської митниці на першому аркуші ДМВ здійснено запис: "за результатами проведення контролю співставлення відповідно до статі 337 МК України із застосуванням системи управління ризиками встановлено, що документи, подані відповідно до пункту 2 статті 53 МК України, що підтверджують митну вартість, містять розбіжності та невідповідності відомостей, відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме:

- у копії інвойсу від 08 листопада 2012 року № F122525 зазначено два контракти, один з яких № 12220158 не визначено (не надавався позивачем);

- у платіжному дорученні від 01 листопада 2012 року № 128 зазначено невідомий інвойс F01-2012;

- невідповідність числових значень ваги, вартості страхування, вартості фрахту в наданих документах на партію задекларованого товару.

Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, надання яких передбачено частиною другою статті 53 МК України.

Так, в жодній з поданих до митного оформлення позивачем митній декларації (гр.44) не міститься інформація про надання під час декларування товару передплатного інвойсу № Р01-2012, за яким, як стверджує позивач у своїй касаційній скарзі, здійснено перерахування вартості товару за контрактом.

Під час декларування товару позивачем не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар та виявлено розбіжності у наданих до митного оформлення документах.

В процесі митного оформлення 20 листопада 2012 року позивачем надано додаткові документи за власноручно зазначеним митним брокером позивача на зворотному боці першого примірнику ДМВ. Серед інших документів надано платіжне доручення в іноземній валюті від 01 листопада 2012 року № 128 на суму 363 770,00 дол. США, яке не підтверджує оплату спірної партії товару.

Під час декларування товару за митною декларацією від 29 листопада 2012 року разом з пакетом документів позивач надав митниці платіжне доручення в іноземній валюті від 01 листопада 2012 року № 128 на суму 363 770,00 дол. США. Однак, митницею під час здійснення контролю митної вартості було виявлено розбіжності у наданих до митного оформлення документах, на підставі чого митницею сформовано вимогу про надання додаткових документів з 6 пунктів. В процесі митного оформлення позивач додаткові документи на письмову вимогу митниці не надавав.

Відповідно частини третій статті 53 МК України якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надані (за наявності) додаткові документи .

У разі відмови подати документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний запис із зазначенням часу, дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша ДМВ на паперовому носії.

Позивач був ознайомлений з цим записом під підпис.

У кожному випадку декларування, митницею з митним брокером була проведена процедура консультацій, в т.ч. консультації з приводу обрання методу визначення митної вартості, про що наявні відмінки та особисті підписи митного брокера на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні/ та або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні

Отже, митниця не мала достатніх підстав для визнання митної вартості заявленої позивачем за ціною договору (контракту).

У зв'язку із неможливістю застосування основних методів визначення митної вартості товарів посадова особа Дніпропетровської митниці послідовно перейшла до резервного методу визначення митної вартості.

Резервний метод 2-r застосовується у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до частини другої статті 64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї етапі повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Таким чином, посадова особа митниці, відповідно до статті 55 МК України обґрунтовано прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до яких митну вартість у кожному випадку скориговано до 0,271 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2-г відповідно до статті 64 МК України.

При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів Україні від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за

№ 883/21195 зазначено дані щодо неможливості визначення митної вартості за ціною договору, вимоги про надання додаткових документів, проведення консультацій, отримання та перевірки додаткових документів, процедури коригування митної вартості, послідовності застосування методів визначення митної вартості, суми та підстав коригування тощо.

Твердження позивача про те, що митницею не зазначені обставини, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень та джерела інформації, які використовувались митним органом не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Враховуючи вищезазначене рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

У зв'язку з прийняттям митницею рішень про визначення митної вартості товару, за вантажними митними деклараціями було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови.

Відповідно до статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Статтею 264 МК України визначено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийняті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Отже, оскільки у прийнятті митних декларацій позивача відмовлено, то митним органом правильно видано й картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Положеннями частини другої статті 53 МК України визначено, що документом, який підтверджує митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Заявлена за митними деклараціями загальна сума по поставках складає 363 374,81 дол. США за інвойсами від 08 листопада 2012 року № F122525, від 07 листопада 2012 року № F122519.

Платіжне доручення в іноземній валюті від 01 листопада 2012 року № 128 про перерахування коштів ТОВ "ТД "ЄВРАЗРЕСУРС" Україна" у розмірі 363 777 дол. США за контрактом від 01 серпня 2012 року № SD/DBK-08-2012 не підтверджує оплату за партії товару, що оцінюються, ні за сумою перерахувань, ні за номером інвойсу в призначенні платежу .

Враховуючи результати перевірки, відсутність об'єктивних документально підтверджених відомостей та неможливість проведення обчислення формування ціни товару згідно наданих документів, у митниці були відсутні підстави для перегляду спірних рішень про коригування митної вартості товарів.

Судове рішення апеляційного суду у цій справі є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.