Постанова

від 04.03.2013 по справі 826/1387/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  04 березня 2013 року                      № 826/1387/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Сервіс-Агротех»  до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ:           Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та визнання незаконним та скасування рішення  ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача  №6 від 09.01.2013р., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм чинного податкового законодавства України були вчинені протиправні дії та прийняте протиправне рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. У позовній заяві просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва ДПС щодо анулювання 09.01.2013р. реєстрації ТОВ «Сервіс –Агротех» (код ЄДРПОУ 3730886) як платника податку на додану вартість та визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС щодо анулювання 09.01.13р. реєстрації ТОВ «Сервіс-Агротех» (код ЄДРПОУ 3730886) як платника податку на додану вартість. В судовому засіданні, позивач позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач в судове засідання не з'явився.  Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які  беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.          Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. Розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків: Судом встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС було прийнято рішення №6 від 09.01.13р. про анулювання анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Сервіс-Агротех», що мотивоване тим, що підприємство звітує протягом 12 послідовних податкових місяців (з грудня 2011 року по листопад 2012 рік) по деклараціях з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій “ 0” гривень. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем складено акт від 09.01.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сервіс-Агротех» » (код ЄДРПОУ 3730886) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.12р. по 30.10.12р., відповідно до якого встановлено, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послу) за жовтень 2012р. в розумінні ст.135, 138, 185,188 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки відповідачем складено довідку від 09.01.13р. №6/Д/15-2201 про подання платником ПДВ податковому органу деклараціях з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Позивачем, на спростування зазначених у довідці обставин щодо подання податкових декларацій з податку на додану вартість з нульовими показниками об'єкта оподаткування, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, додано до матеріалів справи копії податкових декларацій з ПДВ починаючи з січня 2012 року по грудень 2012 року (включно) та надано докази їх направлення податковому органу в електронному вигляді. З аналізу доданих до матеріалів справи копій податкових декларації з податку на додану вартість встановлено, що позивачем за період з січня 2012 року по грудень 2012 року декларувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме в деклараціях: за березень 2012р. в розмірі 180  468грн., за квітень 2012 р. в розмірі 9  754грн., за червень 2012р. в розмірі 14  746грн., за липень 2012р. у розмірі 3  237грн., за вересень 2012р. у розмірі 9 248грн., за листопад 2012р. в розмірі 2031 грн., за грудень 2012р. 176  333грн. Крім того, у відповідних рядках зазначених декларації визначні обсяги поставок та обсяги оподатковуваних операцій. Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Згідно із підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначено в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1394 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394). Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Положення № 1394 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Положення № 1394, податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. У силу вимог підпункту 5.5.2.3 підпункту 5.5.2 пункту 5.5 Положення № 1394, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджувальних документів (відомостей). У випадку скасування реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України підтверджуючим документом є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). Зі змісту вищезазначених положень чинного законодавства України випливає, що підставою для скасування реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу у відповідності до підпункту “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є встановлення факту подання таким платником протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Суд зазначає, що визначення понять поставки товарів та послуг, не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування п.п. “г” п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, оскільки за своєю суттю операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої – придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця – право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу положень п.п. “г” п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неподання протягом 12 послідовних податкових місяців органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Тобто мова йде про сам факт неподання декларацій чи подання з нульовими показниками. Не підтвердження ж зазначених в деклараціях податкових зобов'язань первинними документами, що ставить під сумнів їх достовірність, на чому наполягає відповідач, є підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податку на додану вартість, за результатами якої органом державної податкової служби може бути прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування відповідних сум податкових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неправильне формування позивачем податкових зобов'язань у зв'язку із ненаданням податковому органу підтверджуючих документів, оскільки ст. 184 ПК України, яка містить виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, не містить норми, яка б вказувала на те, що неправильне формування податкових зобов'язань чи не підтвердження податкового кредиту є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ. Судом встановлено, що за період з грудня 2011 року по листопад 2012 рік позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, які підтверджують наявність у позивача господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ, до податкового органу, а відповідачем не прийнято жодного рішення за вказаний період щодо неприйняття будь-якої із вказаних декларацій, а тому правових підстав скасовувати реєстрацію позивача в якості платника ПДВ у податкового органу не існувало. Подання Позивачем за декілька місяців податкових декларацій з 0 показниками не може бути підставою для скасування реєстрації ТОВ «Сервіс-Агротех»  як платника ПДВ, оскільки законодавцем в підпункті “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України чітко передбачено підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ – не подання протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість або подання протягом зазначеного періоду декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців в поданих до податкового органу ТОВ «Сервіс-Агротех»  податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по листопад 2012 рік спростовується дослідженими судом доказами. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від №6 від 09.01.12р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Сервіс-Агротех»   –є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню. Як вбачається з положень п. 3 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р., № 1172/11/13-10, у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення та вчинених дій. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  «Сервіс-Агротех»    задовольнити в повному обсязі. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва ДПС щодо анулювання 09.01.2013р. реєстрації ТОВ «Сервіс –Агротех» (код ЄДРПОУ 3730886) як платника податку на додану вартість. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС щодо анулювання 09.01.13р. реєстрації ТОВ «Сервіс-Агротех» (код ЄДРПОУ 3730886) як платника податку на додану вартість. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                Є.В. Аблов