Рішення

від 26.02.2013 по справі 5006/29/156/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.13 р. Справа № 5006/29/156/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський», м.Донецьк

до Відповідача: Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський», м.Костянтинівка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 3 848,20грн., 3% річних у сумі 107,72грн., інфляційних витрат у розмірі 646,35грн., пені у сумі 1 431,14грн.

за участю:

від позивача: Савіна Т.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Роганський», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський», м.Костянтинівка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 848,20грн., 3% річних у сумі 107,72грн., інфляційних витрат у розмірі 646,35грн., пені у сумі 1 431,14грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №1 від 22.07.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №1 від 22.07.2010р., акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 31.07.2011р. складає 3 848,20грн., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, претензії.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 7, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

12.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 31.07.2011р. складає 3 848,20грн., договору поставки №1 від 22.07.2010р., видаткових накладних, податкових накладних, правоустановчих документів Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський».

Заявою від 11.02.2013р. №37 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 3 848,20грн., 3% річних у сумі 173,64грн., інфляційні витрати у розмірі 264,15грн., пеню у сумі 300,67грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 11.02.2013р. №37, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Заявою від 26.02.2013р. №27 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 300,67грн.

Представник Позивача у судове засідання 26.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяв від 26.02.2013р. №27 та від 11.02.2013р. №37

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85104, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, буд. 48

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2010 року між Приватним підприємством «Торговий дім «Роганський» (Постачальник) та Приватним підприємством «Торговий дім «Бащинський» (Покупець) було укладено договір поставки №1. відповідно п.1.1 якого у відповідності з даним Договором Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього обумовлену вартість на умовах даного Договору.

Згідно п.1.2 договору Товар постачається окремими партіями згідно Замовлень Покупця.

У розділі 2 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни договору та порядку розрахунків:

- загальна сума Договору складається з сум вартості Товару, зазначеного в накладних, який було поставлено Покупцю за весь період дії даного Договору (п.2.1 Договору);

- оплата за поставлений товар проводиться Покупцем готівковим або безготівковим шляхом, у термін, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем (п.2.2 Договору);

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору (п.7.1 Договору). За несвоєчасні розрахунки з винної Сторони крім пені, додатково стягуються інфляційні нарахування та 3% річних за користування чужими коштами (п.7.4 Договору);

У пункті 10.1 договору Сторонами встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2012 року, а щодо повернення розрахунків - до повного погашення заборгованості. У випадку, якщо жодна із Сторін за 1 місяць до закінчення строку дії Договору не заявить про розірвання Договору, даний Договір вважається пролонгованим на наступний рік.

У заяві №37 від 11.02.2013р. Позивачем зазначено, що між ПП «Торговий дім «Роганський» та ПП «Торговий дім «Бащинський» було укладено лише один договір №1 від 22 липня 2010 року, інших договорів укладено не було.

На виконання умов договору Позивачем було поставлено товар на суму 4 031,68грн., що підтверджується видатковими накладними №72 від 03.02.2011р. на суму 265,65грн., №28 від 15.01.2011р. на суму 861,58грн., №РН-000033 від 04.08.2010р. на суму 231,16грн., №43 від 10.08.2010р. на суму 1 358,39грн., №232 від 23.11.2010р. на суму 1 314,90грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 848,20грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою здійснити оплату за поставлений товар у сумі 3 848,20грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №1 від 22.07.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 4 031,68грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати, було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 3 848,20грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 3 848,20грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 264,15грн., 3% річних від суми загального боргу складає 173,64грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у сумі 236,53грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у розмірі - 173,43грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення пені у розмірі 300,67грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення пені у розмірі 300,67грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 300,67грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський», м.Донецьк до Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський», м.Костянтинівка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 3 848,20грн., 3% річних у сумі 173,64грн., інфляційних витрат у розмірі 264,15грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський» (85104, м.Константинівка, вул.Шмідта, 48, ЄДРПОУ 36209572) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський» (83050, м.Донецьк, вул.Щорса, 47 б, ЄДРПОУ 37134099) заборгованість у розмірі 3 848,20грн., інфляційні витрати у сумі 236,53грн., 3% річних у сумі 173,43грн., судовий збір у сумі 1 135,93грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження по справі за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський», м.Донецьк до Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський», м.Костянтинівка, Донецька область про стягнення пені у сумі 300,67грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 26.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.13р.