Рішення

від 04.03.2013 по справі 02-03/74/5-05/17-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р.Справа № 02-03/74/5-05/17-08

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Сервіс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка - ЛТД", с. Велика Олександрівка про стягнення 117822,36 грн., - за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 117822,36 грн. заборгованості, з яких: 95522,67 грн. основний борг; 8110,23 грн. сума нарахованої пені; 14189,46 грн. інфляційні, що виникла з договорів будівельного підряду, що були укладені між сторонами на протязі липня 2004 року - лютого 2006 року (аркуші справи №№ 22-39 том 2). Позов обґрунтовано не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих робіт.

Представники сторін правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Позивачем (ТОВ "Монтаж-Сервіс") та Відповідачем (ТОВ "Агробудпереробка ЛТД") було укладено декілька договорів будівельного підряду, а саме:

- Договір № 02/07-04 від 12.07.2004 р.

- Договір № 19/03-05 від 03.11.2005 р.

- Договір № 19/05-05 від 03.12.2005 р.

- Договір № 07/27-06 від 27.01.2006 р.

- Договір № 17/04-06 від 01.02.2006 р.

Згідно п. 1.1. вказаних договорів, Позивач зобов'язався виконати на замовлення Відповідача будівельні роботи, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані будівельні роботи.

На виконання вказаних договорів, в період з червня 2005 р. по вересень 2006 р. Позивачем зокрема були виконані будівельні роботи на суму 632 972,02 грн., що підтверджується Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та Актами виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 9.1. укладених договорів, Відповідач був зобов'язаний повністю оплатити виконані Позивачем роботи протягом 10 днів після приймання робіт і підписання актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Відповідач частково оплатив Позивачу виконані роботи, перерахувавши на його рахунок грошові кошти у розмірі 537449,35 грн.

Таким чином, станом на 12.12.2006 року заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 95 522,67 грн.

Вказана заборгованість була повністю визнана Відповідачем, про що сторони 12.12.2006 року склали Акт звірки взаємних розрахунків.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про оплату заборгованості, проте борг відповідачем погашений не був.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 95522,67 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 14189,46 грн. інфляційних.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 8110,23 грн. пені.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2012 року по справі № Б-50/245-07 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка-ЛТД" (Відповідач) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8110,23 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 95522,67 грн. заборгованості та 14189,46 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 837, 854, 879 Цивільного кодексу України, 173, 174, 232, 317, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка ЛТД" (м. Харків, вул. Тобольська, 42, код ЄДР 20574157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Сервіс" (03057, м. Київ, вул. Желябова, 2, корпус 2, офіс 401, код ЄДР 32798626, р/р 2600530012369 в 1КФ АТ "ВАБанк", МФО 320360) - 95522,67 грн. основного боргу, 14189,46 грн. інфляційних, 1145,33 грн. державного мита та 109,87 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 07 березня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.