Постанова

від 11.02.2008 по справі 4/238б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/238б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.02.2008                                                                                           № 4/238б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коваленка В.М.

 суддів:            Вербицької О.В.

          Гарник Л.Л.

 при секретарі:           Семеняк Т.В.

 За участю представників:

 від кредиторів:

1)          Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області – Любченко О.В. (довіреність № 61/06-07 від 08.01.2008 року);

2)          дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” – Мицько Н.М. (довіреність № 264/10 від 29.12.2007 року);

3)          Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції – Сетченко С.М. (довіреність № 2410/9/10-015 від 24.12.2007 року);

від боржника – Лященко В.І. (довіреність № 1/08 від 08.01.2008 року);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області та дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 10.12.2007

 у справі № 4/238б (Тимченко М.Г.)

 за заявою                               Відкритого акціонерного товариства "Обрій"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Обрій"

 про                                                  визнання боржника банкрутом

  Суть ухвали і скарги:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10 грудня 2007 року, яка прийнята у справі № 4/238б (суддя – Тимченко М.Г.), за заявою відкритого акціонерного товариства “Обрій” (надалі – Боржник, Товариство) про визнання банкрутом, затверджено реєстр вимог кредиторів, загальним розміром 211 786,59 грн., зокрема, Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (надалі - Фонд) визнано кредитором Боржника на загальну суму 72 139,86 грн., з яких 844,69 грн. із задоволенням у другу чергу та 71 295,17 грн. із задоволенням у шосту чергу, а дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (надалі - Компанія) визнана кредитором Боржника на суму 17 630,07 грн. із віднесенням зазначеної суми до четвертої черги задоволення (т. 2 а.с. 125).

Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити зазначену ухвалу, включити до реєстру вимог кредиторів Товариства вимоги Фонду в сумі 72 139,86 грн. з віднесенням суми 18 324,02 грн. (844,69 грн. витрат на виплату різниці пенсії, призначеної колишнім науковим працівникам Боржника та 17 479,33 грн. боргу по сплаті страхових внесків) до другої черги вимог та 53 815,84 грн. боргу по сплаті фінансових санкцій з віднесенням до шостої черги (т. 2 а.с. 130-132).

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, також не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу (т. 2 а.с. 139-140).

Представник відкритого акціонерного товариства “Обрій” у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені Фондом та Компанією в апеляційних скаргах, а тому просить залишити ухвалу господарського суду Чернігівської області від 10 грудня 2007 року без змін, а апеляційні скарги – без задоволення з підстав, викладених у відзивах на апеляційні скарги № 03 від 06.02.2008 року і № 04 від 06.02.2008 року (т. 2 а.с. 178-179, 194-195) та наданих поясненнях (т. 2 а.с. 207-208).

Представник Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції у судовому засіданні залишає вирішення питання щодо задоволення апеляційних скарг або відмови в їх задоволенні на розсуд суду (т. 2 а.с. 207-208).

Представник Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області у судовому засіданні погоджується з вимогами апеляційної скарги Компанії і просить її задовольнити (т. 2 а.с. 207-208).

Представник дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені в апеляційній скарзі Фонду (т. 2 а.с. 207-208).

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення інших визнаних кредиторів Боржника про день і час судового засідання по розгляду апеляційних скарг Фонду та Компанії, що підтверджується ухвалами від 26.01.2008 року у даній справі (т. 2 а.с. 129, 137) з відмітками (на їх зворотному боці) про направлення копій даних ухвал учасникам провадження у справі про банкрутство Товариства, повідомленнями про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 163-177), а причини неявки представників інших визнаних кредиторів Боржника суду невідомі, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційні скарги Фонду та Компанії без участі представників вищезгаданих осіб.

Заслухавши усні пояснення представників кредиторів Боржника та Боржника у судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд     

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09 липня 2007року було порушено провадження у справі № 4/238б про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Обрій” в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1 а.с. 1).

Постановою господарського суду Чернігівської області від 04 вересня 2007 року Товариство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кравчук Н.Є., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Боржника банкрутом, а також виконати дії передбачені ст.ст. 25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в т.ч. надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу з відповідними документами (т. 1 а.с. 56-57)

Кредиторами у справі подані заяви із кредиторськими вимогами до Боржника, заявленими у відповідних сумах із обґрунтуванням підстав виникнення таких вимог (т. 1- т. 2).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10 грудня 2007 року затверджено реєстр вимог кредиторів, загальним розміром 211 786,59 грн., зокрема, Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області визнано кредитором Боржника на загальну суму 72 139,86 грн., з яких 844,69 грн. із задоволенням у другу чергу та 71 295,17 грн. із задоволенням у шосту чергу, а дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” визнана кредитором Боржника на суму 17 630,07 грн. із віднесенням зазначеної суми до четвертої черги задоволення (т. 2 а.с. 125).

В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що заяви кредиторів, що надійшли у визначений термін, ліквідатором розглянуті та включені до реєстру у визнаному розмірі, а реєстр подано господарському суду на затвердження. За таких обставин, господарський суд вважає, що наданий реєстр необхідно затвердити. При цьому, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 24, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (т. 2 а.с. 125).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників кредиторів Боржника та Боржника у відкритому судовому засіданні, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 10 грудня 2007 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Фонду та Компанії без задоволення.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що скаржники, в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довели ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх заперечень при апеляційному провадженні.

Так, в апеляційній скарзі Фонд зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не взято до уваги, що сума вимог у розмірі 17 479,33 грн. є заборгованістю Товариства по сплаті страхових внесків за період жовтень 2006 року – червень 2007 року та неправомірно віднесено дані вимоги до шостої черги задоволення.

Апеляційний господарський суд вважає, що наведені посилання суперечать наявним у матеріалах справи доказам. Зокрема, у матеріалах справи містяться копії платіжних доручень (т. 2 а.с. 181- 190), відповідно до яких Товариство погасило заборгованість перед Фондом по страховим внескам за період травня 2005 року по вересень 2006 року та перераховувало Фонду у період з жовтня 2006 року по червень 2007 року страхові внески на заробітну плату.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 31 Закону, апеляційна інстанція констатує, що місцевим господарський судом правомірно віднесено до шостої черги задоволення суму вимог Фонду у розмірі 71 295,17 грн. (у тому числі вимоги у розмірі 17 479,33 грн.).

Компанія в своїй апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права, на думку скаржника, полягає у тому, що ст. 51 Закону, відповідно до якої відбувається провадження у справі про банкрутство Боржника, не передбачено право господарського суду виносити ухвалу попереднього засідання та затверджувати реєстр вимог кредиторів. Крім того, місцевим господарським судом не було належно повідомлено Компанію як кредитора, що подав до господарського суду заяву з вимогами до Боржника, про час засідання суду, що є порушенням ст.ст. 4-2 та 4-3 ГПК України.

Апеляційний господарський суд відхиляє наведені доводи апеляційної скарги Компанії, як такі, що не відповідають положенням чинного господарського процесуального законодавства та законодавства про банкрутство. До зазначеного висновку апеляційна інстанція дійшла, враховуючи наступне.

Статтею 51 Закону, норми якої визначають особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, дійсно не передбачено проведення попереднього засідання у процедурі банкрутства такого боржника. При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу на наступне. Як вбачається з ухвали господарського суду Чернігівської області від 10.12.2007 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства, дана ухвала не є ухвалою попереднього засідання, зокрема у її назві та тексті відсутні посилання на те, що вона прийнята за наслідками проведення попереднього засідання у справі. Поряд з цим, слід наголосити, що кредитором у справі про банкрутство є не будь-яка фізична або юридична особа чи державний орган, а ті, вимоги яких щодо грошових зобов'язань до боржника підтверджені у встановленому порядку документами, включені до реєстру вимог кредиторів та визнані судом у відповідності до положень Закону. Таким чином, навіть за умови застосування до боржника процедури банкрутства з особливостями, встановленими ст. 51 Закону, господарський суд повинен за результатами розгляду претензій кредиторів до такого боржника, заявлених у порядку, встановленому ч. 3 ст. 51 Закону, винести ухвалу, в якій зазначити розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що винесення місцевим судом у справі про банкрутство Боржника ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів не є порушенням норм Закону та повністю відповідає його положенням.

Щодо неналежного повідомлення Компанії та Фонду як кредиторів, що подали до господарського суду заяви з вимогами до Боржника, про час засідання суду, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу положень ст. 51 Закону не вбачається обов'язку господарського суду при розгляді вимог кредиторів, заявлених останніми у порядку, встановленому ч. 3 ст. 51 Закону, та затвердженні реєстру визнаних вимог призначати судове засідання з викликом у нього заявників. Враховуючи наведене, апеляційний суд відхиляє посилання скаржників на їх неналежне повідомлення про час засідання суду та порушення у зв'язку з цим закріплених у ГПК України принципів рівності учасників судового процесу та здійснення судочинства на засадах змагальності.

За таких обставин, враховуючи наведений вище аналіз норм чинного законодавства про банкрутство, апеляційний господарський суд констатує, що суд першої інстанції правомірно виніс ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів до Товариства у даній справі, а скаржниками не доведено неправомірність її прийняття.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 31, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 4-1, 32, 33, 34, 43, 91, 94, 99, 101 – 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, ---    

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області та дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 10 грудня 2007 року у справі № 4/238б без змін.

2.Справу № 4/238б повернути до господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Коваленко В.М.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Гарник Л.Л.

 18.02.08 (відправлено)