Рішення

від 05.03.2013 по справі 117/16/13- ц

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 117/16/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Петрової Ю.В.

за участю: секретаря - Тріфонової С.О.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 001-11059-070507 від 07 травня 2007 року у сумі 4 373 гривні 73 копійки, та судового збору у сумі 214 гривень 60 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до зазначеного договору, який укладено між банком та відповідачем ОСОБА_1, відповідачу 07 травня 2007 року банком надано кредит у сумі 4 130 гривень на придбання певного майна (послуг), та відповідно до умов якого відповідач зобов'язана була повернути кредит та плату за його користування (відсотками) не пізніше 06 травня 2010 року. Однак, у порушення умов зазначеного договору ОСОБА_1 неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, тому станом на 30 серпня 2012 року у неї утворилася заборгованість на загальну суму 4 373 гривні 73 копійки, а саме, заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2 389 гривень 40 копійок, заборгованість за відсотками у розмірі 212 гривень 45 копійок, заборгованість за комісіями у розмірі 1 771 гривня 88 копійок. За вказаних обставин просить стягнути на користь банку заборгованість у визначеному розмірі та сплачені судові витрати по справі.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, до позовної заяви позивачем надано клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представника.

За таких обставин з врахуванням думки відповідачки суд вважає за можливе відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України розглянути справу за відсутністю уповноваженого представника банку.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечуючи, що дійсно брала кредитні кошти, вказувала, що насправді брала кредит для іншої особи, яка і здійснювала погашення кредиту.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 1054 - 1057 ЦК України.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено, що 7 травня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», з одного боку, та ОСОБА_1, з іншого боку, було укладено Договір № 001-11059-070507, за умовами якого банк дав відповідачці грошові кошти (кредит) у сумі 3 500 гривень на придбання майна (послуг) згідно з переліком, що зазначений у рахунку-фактурі № 26 від 07 травня 2007 та Розділі 11 цього Договору та на оплату страхового платежу ЗАТ «СК «Брама життя» у розмірі 630 гривень за договором добровільного страхування життя № 001-11059-070507 від 7 травня 2007 року, що загалом складає суму 4 130 гривень, строком на 36 місяців із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних не пізніше ніж 6 травня 2010 року (далі - Кредитний договір).

При цьому, процентна ставка за користування кредитом на момент підписання Кредитного договору встановлена у розмірі 12% в рік.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору позичальник також повинен був сплачувати за ведення кредитної справи плату в розмірі 1,95% в місяць.

Відповідно до пунктів 2.8., 3 Кредитного договору, які кореспондують положенням ст. 1048 ЦК України, ОСОБА_1 зобов'язана щомісяця в строки, визначені цим Договором (щомісячно не пізніше 7 числа кожного місяця), здійснювати сплату рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість за Кредитом, заборгованість по сплаті процентів та плати за ведення кредитної справи, у розмірі 219 гривень. Виконати своєчасно та в повному обсязі зобов'язання за цим Договором не пізніше кінцевого терміну повернення Кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена та погодилася з умовами вищевказаного Кредитного договору, що підтверджується її особистим підписом в цьому Договорі.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним Договором виконав, про що свідчить наявною у матеріалах справи копіями меморіального ордеру № 15527490 від 07 травня 2007 року, рахунком-фактурою № 26 від 7 травня 2007 (а.с. 5, 15).

Зі свого боку, ОСОБА_1 отримала у своє розпорядження майно, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією накладної № 37 від 7 травня 2007 року (а.с. 16).

Разом з цим, розглядаючи спірні правовідносини, які склалися між сторонами, суд виходить з положень ст. 1054 ч. 2 ЦК України, якою передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.ст. 1046 - 1053 ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач в порушення умов Кредитного договору, які кореспондують положенням ст. 1054 ЦК України, не виконала зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.

Як передбачено ст. 1050 ЦК України у випадку порушення умов договору позичальник зобов'язаний достроково повернути частину кредиту та сплатити проценти, належні йому у відповідності до ст. 1048 ЦК України.

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 30 серпня 2012 року складає загальну суму 4 373 гривні 73 копійки, а саме, заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2 389 гривень 40 копійок, заборгованість за відсотками у розмірі 212 гривень 45 копійок, заборгованість за комісіями у розмірі 1 771 гривня 88 копійок (а.с. 6 - 7).

Таким чином, відповідачем прострочено терміни виконання зобов'язань за договором кредиту, у зв'язку з чим суд вважає доведеним її обов'язок сплатити заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» за Кредитним договором у вказаному розмірі.

Статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 57 - 59 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експерта. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування, а також які одержані в порушення порядку, встановленого законом.

Позивачка, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надала суду будь-яких доказів на підтвердження того, що кредитні кошти вона отримувала не на власні потреби, а на користь іншої особи.

Вимоги позивача про стягнення судових витрат, понесених при подачі позову до суду, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню з ОСОБА_1 в повному обсязі.

А саме, з відповідача на користь позивача згідно зі ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 526, 651, 551, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 16, 60, 76, 88, 158 ч. 2, 169, 208, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором у сумі 4 373 (чотири тисячі триста сімдесят три) гривні 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (розрахунковий рахунок № 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) сплачений судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.В. Петрова