Постанова

від 12.03.2013 по справі 5004/1492/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5004/1492/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Саврій В.А. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Агорацо" на рішення господарського суду Волинської області від 12.12.12р. у справі №5004/1492/12 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Кооперативу "Мрія" по електропостачанню та газопроводу і благоустрою доріг села Струмівка

до Приватного підприємства "Агорацо"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПП "Енерго-світ" та на стороні відповідача ПАТ "Волиньобленерго"

про стягнення 41 183 грн. 75 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Коваль Г.В. (голова кооперативу), представник Михальчук В.О.;

від відповідача - не з'явився;

від третіх осіб - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Кооператив "Мрія" по електропостачанню та газопроводу і благоустрою доріг села Струмівка звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства "Агорацо" про стягнення 41183 грн. 75 коп. в т. ч. 35 000 грн. 00 коп. безпідставно збережених грошових коштів, 6 183 грн. 75 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та витрати в повернення судового збору.

Рішенням господарського суду Волинської області від 12 грудня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Агорацо" на користь Кооперативу "Мрія" по електропостачанню та газопроводу і благоустрою доріг села Струмівка 35 000 грн. 00 коп. авансового платежу, 6183 грн. 75 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 609 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, всього: 42 793 грн. 25 коп. (сорок дві тисячі сімсот дев'яносто три грн. 25 коп.).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач Приватне підприємство "Агорацо" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 12 грудня 2012 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

При постановлені оскаржуваного рішення суд першої інстанції вважав встановленими ті обставини, що договір №27А від 20.08.2009р. був укладений між ПП «Агорацо» та позивачем, роботи по будівництву лінії електропостачання житлового масиву Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області ПП «Агорацо» не виконало, даний договір був розірваний, внаслідок чого кошти отриманні відповідачем від позивача були набуті без належної підстави і підлягають поверненню позивачу.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, зроблений лише на підставі тверджень позивача та з ігнорування інших доказів, наявних у матеріалах справи.

Так, зокрема при вирішенні даної справи місцевий господарський суд виходив із того, що договір №27А від нібито 20.08.2009р. був укладений між сторонами по справі. Однак, внаслідок введення позивачем і його представником місцевий господарський суд в оману, останній прийшов до хибного висновку в цій частині. В дійсності, ПП «Агорацо» був укладений договір за №27А від 22.05.2009р. з фізичною особою Ковалем В.М. аналогічний за своїм предметом із наведеним вище договором, що підтверджується його змістом. Позивач по справі, неправомірно бажаючи стати стороною, яка має право вимоги, сфальсифікував дійсний договір, підробивши його зміст і в такому вигляді представив його копію до суду. Суд оригінал цього договору у позивача не витребував та в судовому засіданні не оглядав. Ознаки підробки та фальсифікації даного доказу є очевидними.

Відтак, враховуючи те, що дійсний договір №27А від 22.05.2009 р. укладався з фізичною особою Ковалем В.М., господарський суд Волинської області розглянув даний спір з порушенням правил підсудності.

Враховуючи відсутність договірних відносин між позивачем та ПП «Агорацо» безпідставним та абсурдним є твердження суду та позивача про нібито розірвання договору №27А від 20.08.2009р., що підтверджується відповідною угодою про розірвання договору. Зазначена угода, як і представлений позивачем суду договір №27А, сфальсифікована останнім шляхом вписання вигідної позивачу неправдивої інформації на чистому аркуші паперу скріпленому печаткою та підписом директора ПП «Агорацо». Такого змісту угод представники ПП «Агорацо» не підписували та не погоджували. Як вбачається із змісту даного документу його підписував нібито директор ПП «Агорацо» Чиж А.А., хоча директор з такими ініціалами на підприємстві ніколи не працював. Це доводить ту обставину, що ця нібито угода про розірвання договору складалася і підписувалася без присутності директора ПП «Агорацо» - Чижа Анатолія Олексійовича. Чи підписувалася дана угода директором ПП «Агорацо» та чи скріплювалася печаткою підприємства в судовому засіданні не з'ясовувалось, а відповідно твердження суду про це є надуманим і жодним доказом не підтверджується. Це ж саме стосується і нібито «Письмового попередження». Підробки цих документів стали можливі внаслідок надання директором ПП «Агорацо» громадянину Ковалю В.М.( чоловіку голови Кооперативу «Мрія» -Коваль Г.В.) на його прохання чистих аркушів паперу з підписом директора та печаткою відповідача.

З огляду на відсутність договору між позивачем та відповідачем, обґрунтовану вище недійсність угоди про розірвання договору (якого не існувало) законних підстав вважати, що у відповідача виникло зобов'язання повернути кошти позивачу (Кооперативу «Мрія») немає. Однак, суд будучи введений в оману позивачем, на зазначене уваги не звернув та прийшов до протилежного висновку, який є хибним.

В обґрунтуванні оспорюваного рішення суд покликається на розписки директора ПП «Агорацо» від 31.05.2011 року та доповнення до неї від 11.07.2011 р., зі змісту яких вбачається зокрема продовження виконання робіт відповідачем, що спростовує вищевказані твердження суду та позивача про нібито розірвання договору з 20.07.2010р.

Крім цього, суд вважав встановленою ту обставину, що позивач у жовтні 2009 року відповідно до умов договору попередньо перерахував відповідачу 35 000 грн. 00 коп., що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру 315/9 . Зазначене твердження суду є безпідставним, оскільки по-перше квитанції за таким номером (315/9) відповідач не видавав, а по-друге з наявної у матеріалах справи квитанції до прибуткового касового ордеру №15/9 не вбачається, що якийсь договір був підставою для перерахування коштів, тим більше, що навіть умовами дійсного договору №27А від 22.05.2009р. з фізичною особою Ковалем В.М. такої умови не існувало, що підтверджується текстом даного договору. Також оригінал даної квитанції в судовому засіданні судом не оглядався та не перевірявся на достовірність, а представлена позивачем копія не відповідає дійсній квитанції.

Таким чином, наведені вище обґрунтування в своїй частині свідчать про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог Кооперативу «Мрія» до ПП «Агорацо».

Висновок господарського суду про нібито безпідставне збереження ПП «Агорацо» чужих коштів є хибним, та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Також безпідставним вважає застосування судом до даних відносин аналогії закону при вирішенні питання стягнення процентів за нібито користування чужими коштами, оскільки умовами договору не встановлено, а зобов'язання відповідача не є грошовим, що підтверджується позицією Вищого господарського суду викладеній у Постанові від 09.06.2011 р. у справі №43/308-10).

Крім наведеного, судом допущено порушення норм процесуального права.

Так, судом безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання директора ПП «Агорацо» про відкладення розгляду справи для необхідності скористатися правовою допомогою адвоката, чим порушено право ПП «Агорацо» та його представника на захист. При цьому, судом безпідставно не взято до уваги документально підтверджений факт перебування директора ПП «Агорацо» на лікуванні та неможливості участі через це у судовому процесі. Що в своїй сукупності призвело до позбавлення ПП «Агорацо» бути присутнім у суді, наводити свої заперечення проти позову, подавати докази тощо.

Також судом в порушення принципів судочинства стосовно повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування всіх обставин справи, було відмовлено у витребуванні доказів та залученні спеціаліста у справі, що мало істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.01.2013р. у даній справі апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.1 а.с. 77).

Позивач Кооператив "Мрія" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів Скаржника, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.(т.1 а.с. 131-137).

Відповідачем ПП «Агорацо» подано клопотання, в якому він просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Волиньобленерго".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.203р. було відкладено розгляд справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Волиньобленерго". Разом з тим, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП "Енерго-світ".

28.02.2013р. на адресу суду надійшли письмові пояснення ПП "Енерго-світ", в яких вказується, що 27.09.2012р між Кооперативом "Мрія" та ПП "Енерго-світ" був укладений договір №36 відповідно до якого ПП "Енерго-світ" зобов'язувалося виконати електромонтажні роботи по будівництву та в подальшому здійснити підключення житлових будинків. ПП "Енерго-світ" в повному обсязі виконало роботи, про, що свідчать відповідні акти прийняття виконаних підрядних робіт. Твердження апелянта про те, що ПП "Агорацо" нібито за актом приймання-передачі від 16.09.2011р. передало все придбане та змонтоване ним електрообладнання ПП "Енерго-світ" не відповідає дійсності.

01.03.2013р. на адресу суду надійшли письмові пояснення ПАТ "Волиньобленерго" Луцької районної філії, в яких вказується, що робочий проект розроблений ПП "Агорацо" "будівництво електромереж для електропостачання житлового масиву" було погоджено Луцькою районною філією ПАТ "Волиньобленерго", проте не було погоджено ПАТ "Волиньобленерго". Робочий проект "будівництво електромереж для електропостачання житлового масиву", розроблений Приватним підприємством "Енерго-світ", на основі технічних умов №8-360/10 (55ю-2010) від 18.08.2010р. та змін до технічних умов, лист №8/540/11 від 18.11.2011р., виданих ПАТ "Волиньобленорго" обслуговуючому кооперативу "Мрія". Даний проект погоджений ПАТ "Волиньобленерго", та допущено до експлуатації.

Відповідачем ПП «Агорацо» подано клопотання, в якому він просить зупинити провадження у справі направити матеріали до слідчих органів.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники скаржника та третіх осіб в судове засідання не з'явились. В установленому порядку був повідомлений про час і місце судового розгляду. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без його участі.

Дослідивши докази у справі, вислухавши доводи сторін, давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

20 серпня 2009 року між позивачем - кооперативом " Мрія " по електропостачанню та газопроводу і благоустрою доріг села Струмівка та відповідачем - приватним підприємством "Агорацо" був укладений договір №27А ( т. 2 а. с. 26 оригінал договору).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач виконує роботи по будівництву лінії електропостачання житлового масиву Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, згідно до кошторису 4-1-1, що додається (додаток №1) і який являється невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт, згідно акту виконаних робіт №4-1-1 (додаток №1) складає 77 353 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.2 договору у разі використання матеріалів відповідача оплата їх вартості проводиться попередньо у повному обсязі, але не пізніше як за три банківські дні після постачання.

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір вступає в силу після підписання обома сторонами і діє до повного виконання умов договору.

Відповідно до п. 8.2 договору термін проведення монтажних та налагоджувальних робіт встановлено після затвердження актів випробування апаратів оперативного переключення, матеріалів і агрегатів, отриманих від позивача, і складає 10 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у жовтні 2009 року відповідно до умов договору попередньо перерахував відповідачу 35 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №15/9 ( т. 2 а. с. 25 оригінал квитанції).

Як встановлено місцевим господарським судом 23.03.2010 року між сторонами складено, підписано та скріплено печатками підприємств письмове попередження, відповідно до якого відповідач зобов'язався до 20.04.2010 року у Кооперативі "Мрія" зробити монтаж електролінії і підключення до житлових будинків, а також подати електрострум. В разі невиконання цього зобов'язання позивач має право розірвати договір №27А від 20.08.2009 року і виставити штрафні санкції згідно чинного законодавства, повернути кошти, які було проплачено по кошторису (т. 1 а. с. 16).

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №27А від 20.08.2009р. 20.07.2010 року між сторонами складено угоду про розірвання договору, відповідно до якої позивач розриває договір. Відповідач зобов'язується повернути кошти (авансовий платіж) в розмірі 35 000 грн. 00 коп., отримані 20.08.2009 року на підставі прибуткового касового ордеру №15/9, протягом 10 робочих днів, а також розмір пені, яка вказана в договорі. (т.2 а. с. 27 оригінал угоди про розірвання договору).

Позивач повторно звернувся до ВАТ "Волиньобленерго" для отримання технічних умов і такі умови було видано 18.08.2010 року. Кооператив "Мрія" доручив виконувати роботи по будівництву ліній електромереж ПП "Енерго-Світ", про що був укладений відповідний договір №36 від 27.09.2011 року( т.2 а.с.30-32 оригінал договору). Роботи були виконанні ПП "Енерго-Світ", що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2011 року на суму 90 560 грн. 00 коп. 26.10.2010 року Підгайцівською сільською радою прийнято рішення №50/12 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житловому кооперативу "Мрія".

Проектування мереж виконано ПП "Енерго-Світ" та 17.01.2012 року за актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів розподільчих електричних мереж прийнято в експлуатацію. З наведеного вбачається, що усі роботи з будівництва, введення в експлуатацію електромереж житлового масиву кооперативу "Мрія" виконано ПП "Енерго-Світ" в повному об'ємі, що також підтверджується письмовими поясненнями ПП "Енерго-Світ"(т.2 а.с.60) та згідно акту прийняття та здачі виконаних електромонтажних робіт від 06.12.2011 року (т.1 а.с. 57) електромонтажні роботи по проекту розробленому і затвердженому ПП "Енерго-Світ" виконані задовільно, відхилень від проекту немає. Електромонтажні роботи рахуються виконаними, а електрообладнання прийняте в нормальну експлуатацію.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору №27А від 20.08.2009 року.

Договір від 20.08.2009 року №27А за правовою природою є договором підряду. Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 837 - 891 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено апеляційним судом, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про проведення обумовлених договором робіт або повернення у зв'язку з невиконанням умов договору сплачених коштів.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, доказів виконання робіт не подав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі і розірвання договору.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право замовника відмовитись від договору підряду регулюються положеннями ст. 320 ГК України та ст. 849 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Оскільки форма такої відмови від договору не передбачена законом, то підрядник може здійснити своє право будь-яким шляхом, в тому числі шляхом звернення до боржника з листом-вимогою про повернення сплачених коштів.

Таким чином, 20.07.2010 року договір від 20.08.2009 року №27А є розірваним за згодою сторін, що підтверджується угодою про розірвання договору ( т.2 а. с. 27).

У відповідача виникло зобов'язання повернути кошти згідно угоди від 20.07.2010 року про розірвання договору №27А від 20.08.2009 року.

Посилання відповідача на недійсність такої угоди є необґрунтованим та не підтвердженим жодними доказами. Зазначена угода підписана директором ПП "Агорацо"та скріплена печаткою підприємства.

Місцевим господарським судом правильно вказується, що угода про розірвання договору не була предметом судового розгляду, тому немає підстав вважати її недійсною.

Крім того, зазначеною угодою відповідач зобов'язався протягом 10 робочих днів повернути позивачу авансовий платіж в сумі 35 000 грн. 00 коп. та пеню, розмір якої передбачений договором від 20.08.2009 року №27А.

В матеріалів справи наявна розписка директора ПП "Агорацо" від 31.05.2011 року (т. 2 а. с. 47 оригінал) про зобов'язання відповідача в термін до 22.06.2011 року зробити монтаж і ввести в експлуатацію лінії Л-1, Л-2, які були замовлені кооперативом "Мрія". В разі невиконання робіт в даний термін відповідач зобов'язався повернути кошти кооперативу "Мрія" в розмірі 47 000 грн. 00 коп. та 35 % штрафу. В доповненні до розписки від 11.07.2011 року (т.2 а. с. 48) відповідач просить відстрочити повернення коштів в сумі 47 000 грн. 00 коп. та 35% штрафу до 10.08.2011 року (т.2 а.с.48).

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (постанова ВГСУ від 30.08.2012 року №15/5005/2635/2012).

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу попередньої оплати в сумі 35 000 грн. 00 коп., оскільки внаслідок правомірного двостороннього розірвання договору №27А від 20.08.2012 року зобов'язання сторін припинилися, а підстави збереження відповідачем коштів, сплачених за роботи, які фактично не були виконані, відпали.

Суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 6 183 грн. 75 коп., нараховані за період з 04.08.2010 року по 20.11.2012 року.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, зобов'язання сторін за договором №27А від 20.08.2012 року припинилось 20.07.2010 року на підставі угоди про розірвання договору, а термін повернення попередньо сплачених коштів визначений даною угодою - протягом 10 робочих днів, тому починаючи з 04.08.2010 року у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу безпідставно набуте (збережене) майно - грошова сума в розмірі 35 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Отже, виходячи із змісту зазначеної статті, використання аналогії можливе лише за наявності достатніх умов, а саме:

1) відносини, до яких застосовується аналогія охоплюється предметом цивільно-правового регулювання (ст.ст. 1, 9 ЦК України);

2) наявність прогалин в їх регулюванні (прогалини в праві);

3) існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини;

4) застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1048 ЦК України).

Однією із умов застосування аналогії закону є наявність подібних за змістом відносин, урегульованих нормами права, що означає, що відносини не є тотожними, а лише схожі за певною кількістю істотних ознак. Такою ознакою ст. 8 ЦК України визначає зміст відносин (постанова ВГСУ від 14.03.2012 року 35015/5566/11).

Враховуючи вищевикладене місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення позивачу безпідставно набутого (збереженого) майна - грошової суми в розмірі 35 000 грн. 00 коп., а оскільки розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, правова підстава утримання яких відпала, прямо не встановлений главою 83 ЦК України, то до даних правовідносин необхідно застосовувати розмір процентів, визначений для договорів позики (ст. 1048 ЦК України).

Таким чином, нараховані позивачем 6 183 грн. 75 коп. процентів за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за період з 04.08.2010 року по 20.11.2012 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 536, 1048 ЦК України.

Судова колегія не бере до уваги наведені відповідачем у апеляційній скарзі обставини, щодо підроблення договору №27А від 20.08.2009р., оскільки вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін із зазначенням їх реквізитів та скріплений печатками. Договір не визнавався недійсним у передбаченому законом порядку.

Посилання скаржника на те, що договір укладався не з Кооперативом "Мрія", а з фізичною особою Ковалем В.М. не приймаються судом апеляційної інстанції. В преамбулі договору наданого позивачем (т.2 а.с26) зазначено, що він укладався з Кооперативом, а не з фізичною особою. Договір скріплено підписами керівника кооперативу "Мрія" та керівником ПП "Агорацо", скріплений відповідними печатками. Тому господарські відносини виникли між юридичними особами, а не фізичною особою, як стверджує скаржник.

У примірнику договору наданого відповідачем (т.2 а.с.69) теж зазначено, що договір укладений Кооперативом. Відсутнісь назви Кооперативу та його печатки не впливає на суть вирішення спору.

Відсутність дати укладання договору на примірнику позивача у правій верхній частині договору, зокрема числа та місяця не спростовує того факту, що договір укладено 20 серпня 2009р., оскільки на зворотній стороні договору під підписом замовника Кооперативу "Мрія" вказана дата 20 серпня 2009р..

Крім того в угоді про розірвання договору (т.2 а.с.27) вказана дата укладання цього договору - 20 серпня 2009р.. Також, як вбачається з оригіналу квитанції до прибуткового касового ордеру №15/9 (т.2 а.с. 25) саме 20.08.2009р. відповідач отримав спірні 35 000 грн. від позивача, як авансовий платіж.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду щодо дати укладання договору та перерахування коштів саме Кооперативом "Мрія" відповідачеві відповідає фактичним обставинам справи.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду зазначає протиріччя в доводах відповідача. З однієї сторони відповідач вказує, що договір з Кооперативом "Мрія" не укладався, а з іншої сторони доводить, що виконував роботи Кооперативу.

Що ж до посилання скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права. Ухвалою місцевого господарського суду явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Також до початку розгляду справи на адресу місцевого суду відповідач надіслав письмові пояснення, в яких позов заперечує. Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією не підлягає задоволенню клопотання про направлення матеріалів справи до слідчих органів. Скаржник не позбавлений права самостійно звернутися до правоохоронних органів для захисту свого порушеного права. Після чого може звернутися до суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Витрати по сплаті судового збору місцевим господарським судом відповідно до ст. 49 ГПК України правильно покладені на відповідача.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агорацо" на рішення господарського суду Волинської області від 12.12.12р. у справі №5004/1492/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 12.12.12р. у справі №5004/1492/12 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5004/1492/12 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Грязнов В.В.