Рішення

від 11.02.2009 по справі 29/186пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/186пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.02.09 р.                                                                                                       Справа № 29/186пд                               

Господарський суд Донецької області у складі Джарти В.В. (головуючий)

                                                                       суддів   Сгара Е.В.

                                                                                     Левшина Г.В.               

при секретарі судового засідання                                      Перекрестній О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонд нерухомості” м. Донецьк

Предмет спору: розірвання договору купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1 від 19.08.2006 р. № б/н.

За участю представників сторін:

від позивача: Летченко Г.З., довіреність від 07.10.2008 р.    

від відповідача: Бузік Ю.М., довіреність № 4 від 28.08.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

В судових засіданнях оголошувалась перерва з 02.02.2009 р. до 05.02.2009 р., 05.02.2009 р. до 11.02.2009 р. згідно зі  ст. 77 ГПК України.

Відкрите акціонерне товариство “Точмаш” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонд нерухомості” м. Донецьк про розірвання договору купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1 від 19.08.2006 р. № б/н.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу будівлі від 19.08.2006 р., витяг з Державного реєстру правочинів від 19.08.06, листи № 77 від 08.08.08, № 22/0-1080 від 03.07.08.  

Представник позивача наполягає на позові. Крім того, клопотання щодо фіксації суднового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації суднового процесу у  відповідності до статті 81-1 ЦПК України.

Представник відповідача надав відзив від 16.10.2008 р., яким заперечує проти позову, вважає, що позовну заяву підписано особою,  яка не мала на це право. Також посилається на рішення господарського суду Донецької області по справі № 9/242 від 14.02.2008 р. та пояснює, що позивач вже звертався до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу будівлі від 19.08.2006 р. Оскільки даний спір вже розглядався судом, провадження повинно підлягати припиненню згідно ст. 80 ч. 2 ГПК України.

Позивач письмовими поясненнями заперечує проти відзиву відповідача та пояснює наступне. У господарському суді Донецької області дійсно 14.02.2008 р. у справі 9/242пд було винесено рішення про відмову в задоволенні позову на підставі ч. 1 ст. 651 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 188 ГК України. У момент розгляду справи № 9/242пд сторони не розглядали питання розірвання або зміни договору. Вважає, що на теперішній час підстави звернення до суду з позовними вимогами інші.

Відповідач надав відзив на пояснення позивача від 19.11.2008 р., яким просить припинити провадження по справі. Пояснює, що позивач умовчує та не надає інформацію щодо повноважень осіб, які підписували документи, а саме лист від 03.07.2008 р. № 22/0-1080 з питанням про розірвання договору купівлі-продажу від 19.08.06, довіреність від 24.03.2008 р., видана на Григор'єву Л.В., довіреність № 2юр від 08.12.07, видана на Асямочкіну І.О. 25.12.2007 р. на засіданні Наглядової ради ВАТ „Точмаш” були прийняті рішення про звільнення Приходька О.І. з посади Голови Наглядової ради Товариства та Михалькова В.А. від виконання обов'язків Голови Правління Товариства. Посилається на те, що лист ВАТ „Точмаш” від 03.07.08 № 22/0-1080 підписаний не в.о. Голови правління, який на той момент не мав повноважень, а особою, посадове становище якої не вказано, про що свідчить підпис на зазначеному документі та вказане прізвище з ініціалами – В.В. Цапулін. Пояснює, що повноваження Михалькова В.А. як керівника ВАТ „Точмаш” були припинені, а новий та чинний на поточний момент голова правління Абдряхімов Т.А. згідно рішення Наглядової ради від 25.12.2007 р.

Ухвалами суду від 22.10.2008 р., 20.11.2008 р. зобов'язано КП БТІ м. Донецька письмово надати суду інформацію про реєстрацію прав власності будівлі типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1.

26.11.2008 р. на адресу суду надійшов лист КП БТІ м. Донецька, яким повідомляє, що згідно даних комп'ютерного обліку БТІ право власності на будівлю типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м. по вул. Жмури, 1, м. Донецьк зареєстровано за ВАТ „Точмаш” на підставі наказу Донецького фонду державного майна від 07.04.1994 р. № 22-АТ та переліку нерухомого майна від 25.01.1999 р. № 122.

Клопотанням від 04.12.2008 р. відповідач просить зупинити провадження по справі № 29/186пд до вирішення спору по справі № 22-3455 в Верховному суді України. Пояснює, що 17.11.2008 р. відповідачу стало відомо про прийняття рішення апеляційним судом Донецької області по справі за апеляційною скаргою Михалькова В.А. від 22.07.2008 р. Вважає, що вирішення даної справи по суті унеможливлюється до винесення Верховним судом України ухвали або рішення по справі № 22-3455.

Додатковими поясненнями від 22.12.2008 р. відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу від 19.08.2006 р., який узгоджений додатковою угодою від 29.08.08, розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу. Сума в розмірі 1 775 984,00 грн. відстрочується і сплачується у строк до 31 грудня 2009 р.

Ухвалою суду від 14.10.2008 р. строк вирішення спору був продовжений заступником голови господарського суду Донецької області на один місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.11.2008 р. строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін на два місяця відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розпорядженням від 14.01.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів відповідно до ст. 4-6 ГПК України.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством “Точмаш” м. Донецьк (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фонд нерухомості” м. Донецьк (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею  1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки продавця та покупця, суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 655 ЦК України, а також п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві будівлю типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1, а Покупець набуває у приватну власність цю будівлю, та сплачує за неї обговорену грошову суму.

Відповідно до п. 2.1 Договору продаж вищезазначеної будівлі за домовленістю сторін вчиняється за 1 775 984,00 грн., у тому числі ПДВ 295 997,33 грн., які покупець повинен перерахувати на рахунок продавця протягом шістдесяти днів з моменту підписання договору не пізніше 19 жовтня 2006 р.

Інвентаризаційна вартість відчужуваної будівлі типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., становить 34 412,00 грн. згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька від 22.05.2006 р. № 10697124. (п. 2.2 Договору).

Зазначена будівля  належить продавцю на праві власності на підставі Наказу Фонду державного майна України за № 22-АТ від 07 квітня 1994 р. та додатку до Наказу за № 122 від 25.січня 1999 р. , зареєстрованого в КП БТІ м. Донецька 22.05.2006 р. за реєстраційним номером: 13437781 номер запису: 7513 в книзі: 10дкв-203 згідно витягу за № 10696991. (п. 1.2 Договору).

Договір 119.08.2006 р. посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Соболєвою В.Л., Договір внесено до реєстру нотаріуса під номером 4489.

Відповідно до п. 4.5 Договору право власності на будівлю у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору та підписання акта приймання-передання, який буде підписаний в момент передачі нерухомого майна, яке є предметом договору.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не передав відповідачу за актом приймання-передання, необхідного поряд з державною реєстрацією договору для виникнення у останнього права власності на будівлю.

  Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають  задоволенню, враховуючи наступне:

          Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні  наслідків невиконання  зобов'язань за спірним договором у вигляді розірвання останнього.

За змістом  ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін зокрема у разі істотного порушення договору другою стороною.  

          Виходячи з підстав позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Позивач наполягає на розірванні договору в наслідок істотного порушення умов договору з боку Відповідача  у вигляді (порушення) невиконання обов'язку щодо перерахування грошових коштів на рахунок Позивача за придбане майно, згідно умов спірного договору.

Посилання Позивача на необхідність розірвання спірного договору у зв'язку із наявністю порушення його умов з боку Відповідача, судом приймаються до уваги як юридично і доказово обґрунтовані з огляду на таке.

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

           Загальні вимоги до виконання зобов'язання сформульовані в ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких належність виконання має оцінюватися виходячи з умов договору, законодавства, а за відсутністю таких вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення закріплені ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як вже було зазначено, відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача 1 775 984,00 грн. протягом шестидесяти днів з моменту підписання Договору не пізніше 19 жовтня 2006 р.

Позивач наполягає на тому, що відповідач не сплатив визначену Договором суму в установлений строк, чим порушив умови укладеного Договору.

Частиною 2 статті 697 ЦК України передбачено, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

З листа позивача № 77 від 08.08.2008 р. вбачається, що ТОВ „Фонд нерухомості” спірний об'єкт не оплачував.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене, відповідач не довів суду факту виконання останнім зобов'язань за п. 2.1 Договору, станом на момент прийняття рішення, тому означене вважається судом не тільки істотним порушенням Договору, але і є прямою підставою для розірвання Договору на підставах, передбачених умовами правочину. Невиконання договірного зобов'язання є порушенням норм статей 525-526 ЦК України, які, як було вже зазначено, передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Вказані обставини дають суду підстави для висновку про наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України. Істотність такого порушення зумовлюється тим, що Позивач повністю був позбавлений того, на що розраховував при укладання спірного договору – отримання грошових коштів у встановлений строк. Одним із наслідків такого порушення, згідно ст. 611 Цивільного  кодексу України, законодавець визначає розірвання договору.

В порядку частини 2 статті 188 ГК України 03.07.2008 р. позивач листом № 22/0-1080 звернувся до відповідача щодо розірвання Договору купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1.

Однак, протягом строку, визначеного ч. 3 ст. 188 ГК України, відповідач відповіді не надав та оплати за Договором не здійснив. У зв'язку з чим, Відкрите акціонерне товариство “Точмаш” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про розірвання договору.

           Положення ст. 188 Господарського кодексу України передбачають дотримання певного порядку розірвання договорів. Проте, у світлі приписів ст. 124 Конституції України та висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні  від 09.07.2002р. №15-рп/2002 обставини дотримання/недотримання такого порядку взагалі не впливають на можливість застосування судовим відповідного способу захисту порушених прав Позивача, оскільки факт такого порушення у вигляді невиконання Відповідачем договору вже має місце. Вказаний висновок суду у повній мірі узгоджується із правовою позицією, сформульованою в п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482.  

Чинним законодавством визначено не тільки певну процедуру розірвання договорів купівлі-продажу, але й умови за яких може бути розірвано даний договір. Законодавством не передбачена можливість розірвання  чи зміни уже виконаного договору, оскільки договір, як і засноване на ньому зобов'язання припиняються внаслідок належного виконання. Тому не можна розірвати те, що на момент розірвання вже не існує.

Спірний договір, який укладений між Відкритим акціонерним товариством “Точмаш” м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фонд нерухомості” м. Донецьк ще не виконаний, оскільки невиконана умова договору відносно оплати будівлі.

Частиною першою ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За нормами передбаченими у ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Посилання відповідача на п. 2.1 договору купівлі-продажу від 19.08.2006 р., який узгоджений додатковою угодою від 29.08.08, де зазначено, що розрахунок між сторонами здійснюється з відстроченням платежу та сума в розмірі 1 775 984,00 грн. відстрочується і сплачується у строк до 31 грудня 2009 р. судом до уваги не приймається з оглядом на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

       Цивільний кодекс України (ст. 215) формулює детальні та достатньо визначені положення про підстави недійсності правочинів та про види недійсних правочинів (нікчемні).

Необхідними загальними умовами для визнання чинності правочину, в силу ст. 203 Цивільного кодексу України є, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам закону, іншим актам цивільного законодавства, та моральним засадам суспільства; додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін за правочином; відповідність волевиявлення учасників правочину їх внутрішній волі; намір сторін на настання реальних правових наслідків, що обумовлений правочином.

Згідно з ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріально посвідчення договору, такий договір є нікчемним, тобто таким, недійсність якого встановлена законом. (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу будівлі від 19.08.2006 р. нотаріально посвідчений та внесений до реєстру нотаріуса, а в свою чергу додаткова угода від 29.08.2008 р. до цього договору тільки підписана сторонами та завірена печатками підприємства, суд робить висновок, що дана додаткова угода не додержана встановленої форми, а саме – нотаріального посвідчення.

Посилання відповідача, що лист від 03.07.2008 р. № 22/0-1080 про розірвання договору купівлі-продажу від 19.08.06, довіреність від 24.03.2008 р., видана на Григор'єву Л.В., довіреність № 2юр від 08.12.07, видана на Асямочкіну І.О. 25.12.2007 р. підписані неповноважною особою, суд не приймає до уваги у зв'язку із наступним.

Як встановлено судом, Протоколом засідання Наглядової ради ВАТ „Точмаш” від 25.12.2007 р. усунено Михалькова В.А. від виконання обов'язків Голови Правління Товариства, який був призначений виконуючим обов'язки Голови Правління ВАТ „Точмаш” розпорядженням від 16.08.2007 р. № 8-НС, та на дану посаду призначено Абдряхімова Тимура Адгановича.

Куйбишевським районним судом м. Донецька було винесено рішення від 27.03.2007 р. за позовом Абдряхімова Тимура Адгановича, яким визнано відсутнім у Михалькова Володимира Анатолійовича права здійснювати повноваження голови Правління ВАТ „Точмаш” з 25.12.2007 р. та зобов'язано припинити фактичне виконання повноважень голови Правління ВАТ „Точмаш”, зобов'язано усунути перешкоди у здійсненні посадових повноважень, зобов'язано до примусового виконання розпорядження голови Наглядової ради ВАТ „Точмаш” від 31.01.2008, зобов'язавши Михалькова В.А. звільнити службове приміщення керівника підприємства, передачі у віддання Абдряхімова Т.А. наявного майна, документацію та ключів від службових приміщень ВАТ „Точмаш, оригіналів установчих документів, усіх документів, усіх наявних печаток, штампів та бланків ВАТ „Точмаш”.

Рішенням апеляційного суду Донецької області 22.07.2008 р. було задоволено апеляційну скаргу Михалькова В.А. та скасовано рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27.03.2008 р.

Таким чином, виконуючим обов'язки Голови Правління ВАТ „Точмаш” було залишено Михалькова В.А.

Відповідно до наказу № 198/к від 23.06.2008 р. на період щорічної відпустки Михальковим В.А. було покладено виконання обов'язків Голови Правління ВАТ „Точмаш” на головного інженера Цапуліна В.В. У зв'язку з чим, позовну заяву, лист від 03.07.2008 р. № 22/0-1080 про розірвання договору купівлі-продажу від 19.08.06, довіреність від 24.03.2008 р., видана на Григор'єву Л.В. та довіреність № 2юр від 08.12.07, видана на Асямочкіну І.О. 25.12.2007 р. підписані повноважними особами.

Посилання відповідача на необхідність припинення провадження по справі, оскільки даний спір між тими ж сторонами  вже розглядався у справі № 9/242пд, судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.

Господарським судом Донецької області дійсно розглядалась справа № 9/242пд за позовом ВАТ „Точмаш” до ТОВ „Фонд нерухомості” м. Донецьк про розірвання договору купівлі-продажу будівлі № б/н від 19.08.2006 р. та 14.02.2008 р.

14.02.08року, було винесено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову у зв'язку із недотриманням позивачем порядку розірвання спірного договору, що встановлено ст. 188 ГК України. По суті дана справа розглянута не була.

Але в даному випадку, позивач виконав всі умови, що передбачені ст. 188 ГК України та надіслав на адресу відповідача лист від 03.07.2008 р. № 22/0-1080 з пропозицією розірвати договір купівлі-продажу будівлі № б/н від 19.08.2006 р. Тому дана справа розглянута судом по суті.

Клопотання відповідача стосовно зупинення провадження по справі до вирішення спору по справі № 22-3455 в Верховному суді України судом не задовольняється з огляду на нижче викладене.

Відповідно до протоколу судового засідання від 05.02.2009 р., представник відповідача пояснив, що рішення апеляційного суду Донецької області від 22.07.2008 р. оскаржено не було, Абдряхімов Т.А. не приступив до виконання обов'язків голови Правління ВАТ „Точмаш”.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо розірвання Договору є цілком обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України за згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі ст.ст. 203, 215, ч. 1 ст. 216, ст.ст. 220, 525-527, 599, 651, 654, 655-697 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193, 202 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

                                                        В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонд нерухомості” м. Донецьк про розірвання договору купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1 від 19.08.2006 р. № б/н задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею 1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1 від 19.08.2006 р. № б/н, укладений між Відкритим акціонерним товариством “Точмаш” м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фонд нерухомості” м. Донецьк.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фонд нерухомості” м. Донецьк (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, код ЄДРПОУ 33967393) на користь Відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, код ЄДРПОУ 14300579) державне мито в сумі  85,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

За згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.02.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Суддя                                                               Е.В. Сгара

             Суддя                                                                                                             Г.В. Левшина