Постанова

від 01.07.2009 по справі 29/186пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/186пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 липня 2009 р.                                                                                    № 29/186пд  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Малетича М.М., Мамонтової О.М.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Фонд нерухомості" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14 квітня 2009 року у справі господарського суду Донецької області за позовом ВАТ "Точмаш" до ТОВ "Фонд нерухомості" про розірвання договору купівлі-продажу,

У С Т А Н О В И В:

          У серпні 2008 року ВАТ "Точмаш" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Фонд нерухомості" про розірвання договору купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею –1758,4 м2, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 11 лютого 2009 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14 квітня 2009 року рішення суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ТОВ "Фонд нерухомості" просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11 лютого 2009 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14 квітня 2009 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Стверджує, що судами порушено положення ст. 654 ЦК України.

Вважає, що у позивача немає підстав стверджувати про існування між ним та відповідачем спору про розірвання договору.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Судами встановлено, що 19 серпня 2006 року між позивачем (продавець) та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу будівлі типографії літ. 2В-2 площею  1758,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Жмури, 1.

          Пунктом 2.1 договору було визначено, що будівля продається за 1 775 984 грн., у тому числі ПДВ 295 997,33 грн., які покупець повинен перерахувати на рахунок продавця протягом шістдесяти днів з моменту підписання договору, але не пізніше 19 жовтня 2006 року.

          Встановлено, що відповідач умови договору не виконав та не оплатив вартість будівлі.

          Відповідно до листа № 22/0-1080 від 3 липня 2008 року позивач звертався до відповідача з пропозицією розірвати спірний договір у зв'язку з порушенням останнім умов договору щодо оплати вартості приміщення.

          Відповідачем у визначений ч. 3 ст. 188 ГК України строк не було повідомлено позивача про результати розгляду листа.

          У касаційній скарзі заявник стверджує, що судами не надано належної оцінки повноважності осіб, які підписували документи від імені позивача.

          Так, на думку ТОВ "Фонд нерухомості", лист № 22/0-1080 від 3 липня 2008 року був підписаний не уповноваженою особою, у зв'язку з чим даний лист не може свідчити про дотримання позивачем вимог ст. 188 ГК України.

          Наведені доводи спростовуються обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, оскільки суди встановили, що даний лист підписаний В.о. Голови правління "ВАТ "Точмаш" Цапуліним В.В., який на той момент виконував обов'язки на підставі наказу від 23 червня 2008 року №198\к, виданого повноважним Головою правління Михальковим В.А., повноваження якого підтверджуються рішеннями судів, зокрема, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 4 вересня 2008 року у справі № 22-4845-2008.

          Також заявник наголошує на тому, що суди залишили поза увагою його доводи про укладення сторонами додаткової угоди від 29 серпня 2008 року, відповідно до якої було змінено умови оплати та було відстрочено оплату за договором від 19 серпня 2006 року.

          Відповідно до положень ст. 654 ЦК України, на порушення якої вказує заявник, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається …

          Встановлено, що спірний договір купівлі-продажу було укладено з дотриманням положень ст. 657 ЦК України.

          Натомість, суди встановили, що додаткова угода від 29 серпня 2008 року не була нотаріально посвідчена, у з в'язку з чим суди прийшли до правильного висновку, що дана угода не породжує для сторін юридичних прав та обов'язків.

          Вищий господарський суд України також не приймає до уваги доводи ВАТ "Точмаш" про наявність підстав для припинення провадження у справі, оскільки доводи відповідача в цій частині зводяться до посилання на рішення господарського суду Донецької області від 14 лютого 2008 року у справі №9/242пд, яким позивачу було відмовлено в позові з підстав недотримання порядку розірвання.

          Натомість, позов у справі № 29/186пд заявлений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 188 ГК України, з урахуванням того, що відповідачем не було виконано вимоги ч. 3 ст. 188 ГК України та умови договору.

          Частина 2 стаття 80 ГПК України для припинення провадження у справі вимагає одночасну наявність трьох складових нового спору –тих самих підстав позову, тих самих сторін та того самого предмету.

          Відсутність однієї з цих складових унеможливлює припинення провадження у справі.

          Відтак, вбачається, що підстави позову у справі № 9/242пд не співпадають з підставами позову, який розглядається у справі № 29/186пд, на що правильно звернули увагу суди попередніх інстанцій.

          Вбачається, що суди встановили те, що позивач у справі внаслідок порушення зобов'язань за договором з боку відповідача позбавлений того, на що він розраховував при укладенні спірного договору купівлі-продажу.

          Дана обставина надає суду право розірвати договір у порядку ч. 2 ст. 651 ЦК України.

          Статтею 525 ЦК України закріплено імперативну норму, яка забороняє односторонню відмову від зобов'язання…

          Відповідач не надав суду доказів виконання умов договору купівлі-продажу щодо оплати отриманого за договором приміщення, що також не спростовується і доводами касаційної скарги.

          Відтак, враховуючи положення ст. 525, 526, 651 ЦК України, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень з підстав їх законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117- 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14 квітня 2009 року –без зміни.

Головуючий                                                                         Т. Козир

Судді                                                                            М. Малетич              

                                                                                            О. Мамонтова