Рішення

від 12.01.2009 по справі 20/220-08-4765

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/220-08-4765

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р.Справа  № 20/220-08-4765

За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

До відповідача: Універсальної фінансово –виробничої приватної холдінгової компанії у вигляді ЗАТ „ОМК”;

про внесення змін до договору оренди.

   Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Іванов Д.Д., діючий за дов. №01-13/14966 від 26.12.2008року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди, в якій просить змінити у додатку 1 до договору оренди нежитлового приміщення №97/7 від 25.11.1999року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та Універсальною фінансово – виробничою приватною холдінговою компанією у вигляді ЗАТ „ОМК”, розрахунок орендної плати з 01 січня 2007року. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 3.2 договору оренди №97/7 від 25.11.1999року розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.

Зазначеними у цьому пункті законодавчими актами позивач вважає ст.118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, Наказ Фонду Державного майна України від 18.01.2007р. №43 про затвердження порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, а також розпорядження Кабінету Міністрів України №301-р від 23.05.2007р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судових ухвал на адресу реєстрації, у судове засідання не з'явився,  у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25.11.1999р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Універсальною фінансово –виробничою приватною холдінговою компанією у вигляді ЗАТ „ОМК”  укладений договору оренди №97/7.

Відповідно до умов договору відповідачу було передано в оренду нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 520,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59.

Відповідно до умов п. 3.1 договору №97/7 від 25.11.1999року орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної в перший місяць після укладення договору оренди в розмірі 3461,16 грн.

Згідно з п. 3.2  договору №97/7 від 25.11.1999року розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.  

31.01.2001 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Універсальною фінансово –виробничою приватною холдінговою компанією у вигляд ЗАТ „ОМК” було укладено додаткове погодження б/н до договору оренди нежитлового приміщення №97/7 від 25.11.1999року., згідно з яким на підставі методики розрахунку, граничних розмірів та порядку використання орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради №1665-ХХІІІ від 31.10.2000року, орендна плата за договором оренди нежитлового приміщення №97/7 від 25.11.1999р., з 31.01.2001р., складає 7681,42 грн.

27.06.2007р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з пропозицією №01-15/1034 про внесення змін до договору оренди №97/7  від 25.11.1999р. в частині перерахунку орендної плати на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995року №786 (зі змінами), починаючи з 01 січня 2007 року, шляхом підписання відповідного додаткового погодження до договору оренди.

Згідно до запропонованої додаткової угоди орендна плата розрахована, виходячи зі ставки від експертної вартості приміщення, встановленої змінами до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, а саме 30% - для розміщення  кафе (нічний режим роботи) і складає за перший місяць –січень 2007р., з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 51 917,39 грн.

Враховуючи відсутність відповіді Універсальної фінансово –виробничої приватної холдінгової компанії у вигляді ЗАТ „ОМК” на пропозицію підписати додаткове погодження, та вважаючи, що орендна плата за приміщення має бути розрахована відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995року №786, Представництво по управлінню комунальною власністю звернулося до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно до ч.2 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Рішенням Одеської міської ради від 31.10.2000року №1665-ХХІІІ „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси”, затверджено ставки орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

У відповідності із розрахунком орендної плати, відсоток від експертної вартості приміщення, наданого під розміщення кафе (нічний режим роботи), визначений згідно до рішення Одеської міської ради від 31.10.2000року№1665-ХХІІІ „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси”, складає –7%.

Доказів приведення договору у відповідність до методики №4840 (рішення від 09.11.2005року „Про нову редакцію методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси”), якою передбачено інші ставки для наданого в оренду приміщення, позивачем, в порушення ст. 33 ГПК України, не надано.

Згідно до ст.10 Закону України, яка повністю відповідає положенням ст.629 ЦК України, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до умов п. 3.2 договору №97/7 від 25.11.1999року розмір орендної плати також може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.

Посилання позивача на внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, у зв'язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”, не приймається судом до уваги в якості підстави, передбаченої ст.21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки відповідно до ст.19 цього Закону Методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності визначається органами місцевого самоврядування.

Крім того, згідно до п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Згідно ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Оцінюючи посилання позивача на розпорядження КМУ від 23.05.2007р. №301-р Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна, суд зазначає наступне. Як вбачається із змісту зазначеного розпорядження, ним, відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно.

Разом з тим, прийняття зазначеного розпорядження не зумовлює автоматичне розповсюдження на комунальне майно затверджених КМУ орендних ставок без внесення органом місцевого самоврядування, у даному випадку Одеською міською радою, відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов'язані з орендою комунального майна.

Не заслуговує на увагу також посилання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Наказ Фонду Державного майна України від 18.01.2007р. №43 про затвердження порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, оскільки по-перше, вказаний порядок регулює перегляд договорів оренди державного майна у зв'язку з прийняттям змін до вищезазначеної методики КМУ №786, а по-друге, згідно з п.4 цього порядку, орендодавці мають письмово попередити орендарів не пізніше 28 лютого 2007р., та пропонувати орендарям у додаткових угодах першим місяцем оплати за новими ставками також визначати січень 2007р.

Відповідно до чинного процесуального законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Процесуальне право змінювати підстави або предмет позову надано ст.22 ГПК України виключно позивачу. Виходячи з наведеного, надаючи правову оцінку вимогам, викладеним у позовній заяві, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.13), позивач звернувся до орендаря Універсальної фінансово –виробничої приватної холдингової компанії у вигляді ЗАТ „ОМК” з пропозицією про внесення змін до договору оренди 27.06.2007р., а з позовом до суду, як свідчить штамп канцелярії (а.с.2), Представництво по  управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося 11.11.2008р.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про внесення змін до договору оренди з 1.01.2007р. не відповідає принципам цивільного та господарського права, взагалі, та приписам ст.188 ГК України та ст.653 ЦК України, зокрема.

Більш того, згідно до ст.180 ГК України істотною умовою господарського договору є, зокрема, його ціна, при чому, відповідно до ст.632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи, що у відповідності до приписів ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.762 Цивільного кодексу України за договором оренди у орендаря виникає зобов'язання зі сплати орендної плати в порядку, визначеному договором, а згідно п. 3.1 договору оренди №97/7 від 25.11.1999р. орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладання договору, суд зазначає, що у даному випадку має місце виконання зобов'язання  частками, що цілком відповідає нормам ст.529 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, Універсальною фінансово –виробничою приватною холдинговою компанією у вигляді ЗАТ „ОМК” сплата орендної плати здійснювалася належним чином  за умовами договору оренди від 25.11.1999р.

Згідно із зробленим Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на вимогу суду розрахунком заборгованості, будь-який борг по орендній платі у Універсальної фінансово –виробничої приватної холдінгової компанії у вигляді ЗАТ „ОМК”  відсутній, а, навпаки, наявна переплата в сумі 175,19 грн.

За таких обставин, зобов'язання зі сплати орендної плати, починаючи з січня 2007р., Універсальною фінансово –виробничою приватною холдінговою компанією у вигляді ЗАТ „ОМК” виконане своєчасно, належним чином, таке виконання прийнято Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та, відповідно, зобов'язання є припиненим, згідно зі ст.599 ЦК України.

Ані статтею 653 Цивільного кодексу України, якою визначено загальний порядок внесення змін до договору, а ні іншими нормами чинного законодавства України не передбачена можливість внесення змін до зобов'язання, або його частини, що є припинившимся.

Викладені у додаткових поясненнях, в якості підстави для внесення змін до договору з 1.01.2007р., твердження позивача про те, що моментом початку перебігу шестимісячного терміну, встановленого ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", є дата прийняття розпорядження КМУ №310-р від 23.05.2007р., не приймаються судом до уваги як необґрунтовані та  не підтверджені нормами чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, у позові Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди №97/7, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та Універсальною фінансово – виробничою приватною холдинговою компанією у вигляді ЗАТ „ОМК” в частині розрахунку орендної плати з 01 січня 2007 року слід відмовити.

Згідно до ст.49 ГПК України, підстави для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

рішення підписано 15.01.2009р.