19/1
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.09 Справа № 19/1
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ
до Луганського обласного благодійного Слов'янського фонду "Надія", м.Луганськ
про стягнення 36188 грн. 97 коп.
в присутності представників сторін:
від заявника –Петрова Г.В., посвідчення № 524 від 01.07.2008;
від позивача – Маслова Г.В., довіреність № И 01/03-30/4006/0/2-08 від 28.05.2008;
від відповідача –Дєрєбєєва Л.І., посвідчення АГ № 444795 від 12.01.2005.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 34785 грн. 86 коп. та пені в розмірі 1403 грн. 11 коп. за договором оренди землі від 05.07.2007, зареєстрованого за № 040740200188 від 24.07.2007.
На підставі договору дарування від 13.12.2002 відповідач одержав у власність будівлі та споруди піонерського табору “Чайка”, м.Луганськ, вул.Краснояровска, 12.
27.07.2004 рішенням Луганської міської ради № 22/61 “Про надання Луганському обласному благодійному Слов'янському фонду “Надія” згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки під розміщені будівлі та споруди за адресою: вул.Краснояровска, 12” за заявою відповідача, позивачем була надана згода на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 1,3928 га під розміщенні будівлі та споруди за адресою: вул.Краснояровска, 12.
24.10.2006 Луганською міською радою було прийнято рішення № 10/142 “Про передачу Луганському обласному благодійному Слов'янському фонду “Надія” в оренду земельної ділянки під розміщенні будівлі та споруди за адресою: вул.Краснояровска, 12” про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 1,3928 га під розміщенні будівлі та споруди за адресою: вул.Краснояровска, 12, та укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,3928 га строком на 49 років.
В п.3 зазначеного рішення ради містяться істотні умови, які повинні бути передбачені в укладеному договорі, у тому числі: річна орендна плата встановлюється в розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5 (п.3.1.); орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.3.2.); щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться (п.3.3.); обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку визначеному у п.3.3. даного рішення, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди (п.3.4.); розмір орендної плати може переглядатися один раз на рік (п.3.5.); у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.3.8.).
Рішення Луганської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки під розміщені будівлі та споруди за адресою: вул.Краснояровска, 12 відповідачем не оскаржено та є чинним.
05.07.2007 між сторонами по справі відповідно до рішення Луганської міської ради від 24.10.2006 № 10/142 був укладений договір оренди землі, за яким відповідач одержав в строкове платне користування земельну ділянку під розміщенні будівлі та споруди, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Краснояровска, 12, площею 1,3928 га, строком на 49 років.
Згідно п.4 договору, на момент укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 943468 грн. 79 коп., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки (без застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки) становить 1347812 грн. 56 коп.
Після набрання чинності договором оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки, в тому числі коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки визначаються (змінюються) згідно рішення Луганської міської ради від 21.12.2000 № 22/4 або згідно іншого нормативно-правового рішення прийнятого замість вказаного органом уповноваженим орендодавцем, про що вказаний орган надає відповідну довідку орендарю у тижневий термін після звернення орендаря до вказаного органу.
Згідно ст.18 Закону України „Про оцінку земель”, нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення проводиться не рідше, як один раз у 7-10 років. Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності з 01.03.2008, а рішення від 22.12.2000 № 22/4 втратило чинність.
З урахуванням вищенаведеного, до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, з 01.03.2008 була застосована нова нормативна грошова оцінка. Тобто дані для розрахунку орендної плати на 2008 рік надані з урахуванням уточненої нормативної грошової оцінки земель. Рішення було опубліковано у міській щотижневій громадсько-політичній газеті „Жизнь Луганска” від 27.02.2008 за № 9 (919).
До того ж слід зазначити, що відповідач отримав в Управлінні нерухомим майном „Дані для розрахунку орендної плати на 2008 рік” за № 1749 від 27.03.2008, тобто був особисто повідомлений про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у нього в оренді, та, як наслідок, про збільшення розміру орендної плати за землю.
Пунктом 8 договору передбачено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід'ємною частиною), тобто 250 відсотків земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки, у гривнях (редакція пункту для рішень, прийнятих до опублікування рішення Луганської міської ради від 27.12.2006 № 12/26).
Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, згідно ч.1 ст.7 Закону України „Про плату за землю”, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.
У п.9 договору зазначено, що щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться.
Обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку визначеному у п.9 даного договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку що відбуваються протягом терміну дії договору оренди (п.10).
Відповідно п.11 договору, орендна плата сплачується за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.13 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
У разі зміни розміру земельного податку протягом терміну дії договору, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації (п.14).
Згідно п.15 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Виходячи з цього, сума пені складає 1403 грн. 11 коп.
Відповідно до п.16 договору на момент укладення договору розмір орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки визначеної рішенням Луганської міської ради від 24.10.2006 за № 10/142 складає 23586 грн. 73 коп.
У подальшому розмір орендної плати розраховується орендарем самостійно з урахуванням форми розрахунку розміру орендної плати, положень договору оренди землі та на підставі відповідної довідки, наданої органом уповноваженим орендодавцем. Розрахунок розміру орендної плати за землю надається на підпис в орган уповноважений орендодавцем.
Договір оренди землі був зареєстрований 24.07.2007 за № 040740200188.
25.07.2007, згідно п.22 договору, згідно акту приймання передачі земельної ділянки розташованої за адресою: м.Луганськ, вул.Красноярівска, 12, позивач одержав земельну ділянку за договором від 05.07.2007.
Згідно до ст.24 Розділу „Права та обов'язки орендодавців та орендарів, захист їх прав” Закону України „Про оренду землі”, передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату. Підпункт 29.4 п.29 договору передбачає право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а п.32.3 Розділу „Права та обов'язки сторін” договору передбачає, що орендар зобов”язаний виконувати зобов'язання передбачені Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”.
Але зобов'язання за договором відповідачем не виконувались, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.01.2008 по 30.09.2008 в сумі 34785 грн. 86 коп.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Виконавчі органи Луганської міської ради, на підставі ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, стягують плату за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього, - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, наданою на правах оренди.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2008 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 04.12.2008.
Розгляд справи неодноразово відкладався та на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.01.2009 була оголошена перерва до 19.01.2009.
08.01.2009 представник відповідача подав через канцелярію суду клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та про зупинення розгляду справи, в порядку ст.79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним в інших судах оспорюються умови договору. Дане клопотання було задоволено в частині надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, а в іншій частині було відхилено, з підстав необґрунтованості, відповідач не надав у підтвердження своїх доводів ніяких документів, які б свідчили про наявність даних фактів.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.01.2009 по справі № 19/1 за заявою сторін, згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України, продовжений строк розгляду справи на 1 місяць до 18.02.2009 та розгляд справи відкладений до 05.02.2009.
У судовому засіданні 05.02.2009 відповідач подав клопотання, згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України, щодо здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України мова судочинства визначається ст.21 Закону України „Про мови в Українській РСР”. За змістом цієї норми провадження у господарських справах за участю сторін, які перебувають на території України, здійснюється українською мовою. Допускається здійснення провадження російською мовою, якщо у справах бере участь сторона, що перебуває на території іншої країни СНД.
Водночас, відповідно до ст.10 Закону України „Про судоустрій України” судочинство в Україні провадиться державною мовою.
У ст.10 Конституції України закріплено, що державною мовою в Україні є українська мова. Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 № 10-рп/99 у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень ст.10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) дається тлумачення цієї статті: положення ч.1 ст.10 Конституції України, за яким „державною мовою в Україні є українська мова”, треба розуміти так, що українська мова, як державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч.5 ст.10 Конституції України).
У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” зазначається, що згідно зі ст.10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функціонування якої в усіх сферах суспільного життя на всій території України забезпечується державою. Виходячи з цього конституційного положення, судочинство в Україні має провадитися українською мовою.
Відповідно до ст.10 Закону України „Про судоустрій України” особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою. Отже, особи, які беруть участь у справі і не володіють чи недостатньо володіють українською мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в господарському суді та заявляти клопотання мовою, якою вони володіють, і при цьому користуватися послугами перекладача.
Представник відповідача користувався російською мовою, оскільки не достатньо володіє державною мовою, але клопотання щодо призначення перекладача не подавав.
Прокурор підтримав позовні вимоги. Представник позивача також наполягав на задоволенні позову.
Відповідач у своїх поясненнях озвучив заяву, подану до прокуратури Луганської області, яку просив залучити до матеріалів справи. Після закінчення своїх пояснень відповідач забрав дану заяву та до справи не надав.
Також відповідачем було заявлено в усній формі клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду поданих ним заяви до прокуратури Луганської області та адміністративного позову до Ленінського суду. Дане клопотання було відхилено судом, оскільки подана до прокуратури Луганської області заява не стосується розгляду справи, а доказів щодо порушення провадження за адміністративним позовом відповідачем не надано.
Крім того, ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Як зазначалось раніше, строк розгляду справи за клопотанням сторін продовжувався на 1 місяць з метою повного та всебічного розгляду справи. Даний строк закінчується і тому господарський суд, встановивши, що наданих сторонами документів достатньо для прийняття рішення, в судовому засіданні 05.02.2009 приймає рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника заявника та представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.16 Закону України „Про оренду землі” та ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 Земельного кодексу України).
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України).
Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним, а відповідно до ч.3 ст.2 Закону України „Про плату за землю” за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно ст.21 Закону України „Про оренду землі”, орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання. Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З урахуванням вказаних вимог законів, 24.10.2006 Луганською міською радою було прийнято рішення № 10/24 про передачу Луганському обласному благодійному Слов'янському фонду „Надія” в оренду земельної ділянки та про укладення договору оренди земельної ділянки строком на 49 років, яке є чинним на час розгляду справи.
Відповідно до цього рішення 05.07.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, який був зареєстрований 24.07.2007 за № 040740200188. Даний договір був укладений відповідачем добровільно та діє на час розгляду справи.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, відповідно до п.11 договору, не проводив оплати за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 34785 грн. 86 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилась та складає 34785 грн. 86 коп.
Відповідно до умов п.15 зазначеного договору, згідно з діючим законодавством, позивачем було обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за порушення строків оплати у сумі 1403 грн. 11 коп.
За вказаних обставин вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Під час винесення судового рішення представник відповідача, своїми діями заважав проведенню судового засідання, що відображено у звукозаписі судового процесу, а під час оголошення судового рішення взагалі покинув судове засідання, чим виявив явну неповагу до суду.
Після закінчення судового засідання відповідач через канцелярію суду здав письмове клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду поданих ним адміністративного позову та заяви до прокуратури Луганської області, дане клопотання судом не розглядається оскільки подано вже після винесення судом рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 43, 33-34, 44, 49, 69, 77, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.10, 121, 142-145 Конституції України, ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.10 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.12, 96, 116, 124-126, 206 Земельного кодексу України, ст.18 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст.2, 7 Закону України "Про плату за землю", ст.ст.2, 16, 21, 24 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.525-526, 530,610-611 Цивільного кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Луганського обласного благодійного Слов'янського фонду "Надія", м.Луганськ, вул.Лермонтова, б.1А, код 21847835 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 14, код 04052040, борг у сумі 34785 грн. 86 коп. і пеню в розмірі 1403 грн. 11 коп., видати наказ позивачу.
3. Стягнути з Луганського обласного благодійного Слов'янського фонду "Надія", м.Луганськ, вул.Лермонтова, б.1А, код 21847835:
- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 361 грн. 89 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську;
- в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення : 10.02.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2009 |
Оприлюднено | 24.02.2009 |
Номер документу | 2992488 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні