Постанова

від 12.03.2013 по справі б24/258-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № Б24/258-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Морозова І.А. на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 у справі господарського суду№ Б24/258-10 Дніпропетровської області за заявоюПриватного підприємства "Компанія "УКРЛІКНАФТА" про визнання банкрутом, за участю представників сторін:

ПАТ "Комерційний банк "Надра" - Пелепецький В.Д. (дов. від 26.12.2012),

встановив:

Ухвалою господарського Дніпропетровської області від 25.09.2012 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства "Компанія "УКРЛІКНАФТА". Ліквідовано юридичну особу Приватне підприємство "Компанія "УКРЛІКНАФТА". Згідно п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними вимоги ОСОБА_6 на суму 5748069,60 грн., Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 63,39 грн., ДРУ ВАТ "Комерційний банк "Надра" на суму 5351382,29 грн., Лівобережної МДПІ на суму 850,00 грн. Припинено повноваження ліквідатора у спарві про банкрутство Приватного підприємства "Компанія "УКРЛІКНАФТА" арбітражного керуючого Морозова І.А. Припинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 (колегія суддів у складі: Джихур О.В. - головуючий, Виноградник О.М., Лисенко О.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 скасовано. Провадження у справі припинено.

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Морозов І.А. просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2012, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 залишити в силі. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 22, 77, 98, 43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі порушено за заявою Приватного підприємства "Компанія "УКРЛІКНАФТА" на підставі п.5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Місцевий суд встановив, що доказами у справі підтверджується розмір кредиторської заборгованості за даними балансу ПП "Компанія "УКЛІКНАФТА" склав станом на 30 червня 2010 року 5747, 9 тис. грн. Так, боржником були надані баланс станом на 30.06.2010, кредитний договір від 11.02.2008 про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №767622/кК, укладений з ПАТ "Комерційний банк" Надра", копії простого векселю АА №1882214, протесту про неоплату векселя від 04.09.2010, виконавчого напису від 04.09.2010, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, договір оренди нежитлового приміщення з правом викупу від 30.04.2009, укладений боржником з ОСОБА_6, план санації Приватного підприємства "Компанія "УКЛІКНАФТА". А тому суд першої інстанції дійшов висновку, що є підстави для продовження провадження у даній справі про банкрутство.

Скасовуючи відповідну ухвалу місцевого суду, апеляційний суд вказав, що боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не були додані документи виконавчого провадження, без наявності яких відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності. У зв'язку з цим, апеляційний суд дійшов висновку про недотримання вимог щодо доведеності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Компанія "УКЛІКНАФТА", у зв'язку з чим провадження у такій справі підлягає припиненню.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки, викладені в постанові суду апеляційної інстанції ґрунтуються на вимогах Закону та підтверджуються обставинами справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Підприємство звернулося із заявою про порушення справи про банкрутство Господарства за загальною процедурою, визначеною Законом про банкрутство.

При цьому, положення ч. 3 ст. 6 Закону визначають обов'язкові підстави для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, що складають предмет спору у такій справі, які полягають у тому, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, за якою здійснюється провадження у даній справі, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство є обов'язковим дотримання положень Закону про банкрутство, у тому числі щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора та строку їх незадоволення - протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника на порядок застосування норм ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство щодо визначення безспірних вимог кредиторів та доказів, що можуть, відповідно до законодавства, підтверджувати безспірні вимоги до боржника.

Так, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону було встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Норми ст. 1071 Цивільного кодексу України визначають підстави списання Банком грошових коштів з рахунка клієнта.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та саме з цього моменту починає свій перебіг визначений в ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний термін.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження та за відсутності доказів невиконання боржником своїх зобов'язань щодо безспірних вимог протягом трьох місяців з моменту порушення такого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази здійснення виконавчого провадження по опротестованому векселю АА №1882214 на суму 5747944, 6 грн. зі строком платежу за пред'явленням, оригінали вказаного векселю, протесту про неоплату векселя та виконавчого напису боржником до заяви не додані.

В підтвердження неплатоспроможності боржника перед ПАТ "Комерційний банк" Надра" за кредитним договором №767622/кК від 11.02.2008 не надані рішення суду про стягнення заборгованості, наказ на примусове виконання судового рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження тощо. Такі документи повинні бути подані на момент звернення до суду з відповідною заявою та не можуть бути витребувані судом після проведення підготовчого засідання.

У зв'язку із викладеним, суд касаційної інстанції підтримує правомірний висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого суду з тих підстав, що ПП "Компанія "УКЛІКНАФТА", в порушення норм ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство та ст. 32-34 ГПК України не були надані докази на підтвердження наявності безспірних кредиторських вимог в розмірі триста мінімальних заробітних плат, що не були задоволені саме протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, а відповідно і не доведені визначені нормами ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство підстави та умови для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство Заводу.

Враховуючи вищевикладені та встановлені апеляційним судом з посиланням на докази у справі факти порушення при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство, а також те, що дотримання та підтвердженність належними доказами у справі умов, передбачених нормами ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, є обов'язком при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство, недотримання ж будь-якої із передбачених вказаною нормою вимог виключає подальше провадження у справі про банкрутство (якщо справа вже була порушена), висновок апеляційного суду про припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Компанія "УКЛІКНАФТА" є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому оскаржувана постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Морозова І.А. залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 у справі № Б24/258-10 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.