Рішення

від 12.02.2009 по справі 15/479-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/479-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.09           Справа № 15/479-08.

за позовом Приватного підприємства «Тріада», м. Дніпропетровськ

довідповідача Відкритого акціонерного товариства «Сумський м‘ясокомбінат», м. Суми

про стягнення 54 450 грн. 00 коп.

       СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Щербина А.П., довіреність  б/н від 15.12.2008р.

Від відповідача:  Іващенко І.А., довіреність №30 від 19.01.2009р.

          В судовому засіданні 26.01.2009р. оголошувалась перерва до 12.02.2009р. о 10 год. 00 хв., в судовому засіданні 12.02.2009р. оголошувалась перерва до 12.02.2009р. о 14 год. 15 хв.

          Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 54 450 грн. 00 коп. заборгованості відповідно до договору поставки №22/04/08 від 22.04.2008р., а саме:  39 710 грн. 20 коп. основного боргу, 13696 грн. 52 коп. пені, 174 грн. 63 коп.  – 3% річних, 595 грн. 65 коп. інфляційних витрат.

      В судове засідання 26.01.2009р. позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому повідомив суд, що відповідач до судового засідання 26.01.2009р. частинами погашав заборгованість, але повністю з позивачем не розрахувався і крім цього позивачем при підготовці позовної заяви було здійснено помилковий розрахунок пені. Тому, позивач уточнив суму боргу та просив стягнути з відповідача 16 710 грн. 20 коп.  основного боргу по договору поставки №22/04/08 від 22.04.2008р.,, 2334 грн. 23 коп. пені, 286 грн. 50 коп.  – 3% річних, 1377 грн. 06 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України  клопотання про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

          Відповідач в судове засідання 26.01.2009р. подав письмовий відзив на позов №13/41 від 20.01.2009р., в якому зазначив, що суму позову визнає частково, але в судовому засіданні представник відповідача усно пояснив, що уточнені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

     В дане судове засідання від позивача надійшло клопотання про  уточнення позовних вимог, в якому позивач збільшує суму позовних вимог, а саме – донараховує пеню, 3% річних та інфляційні збитки. Тому, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по договору поставки №22/04/08 від 22.04.2008р. у розмірі: 16 710 грн. 20 коп.  основного боргу, 2521 грн. 74 коп. пені, 309 грн. 45 коп.  – 3% річних, 2108 грн. 16 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України  клопотання про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

         Відповідач в судовому засіданні пояснив, що ним була здійснена часткова проплата боргу, а саме: 12.02.2009р. згідно платіжного доручення №26 на суму 7000 грн. 00 коп. і 12.02.2009р. згідно платіжного доручення №5661 на суму 1000 грн. 00 коп.

          Позивач в засіданні усно підтвердив, що дійсно відповідачем була здійснена проплата 12.02.2009р. в загальній сумі 8000 грн. 00 коп.

            В даному судовому засіданні  представник відповідача розмір заборгованості  по основному боргу  в сумі 8710 грн. 20 коп. визнав в повному обсязі  і суми пені, 3% річних та інфляційних збитків,  відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог поданого в дане судове засідання, ним  визнані в повному обсязі.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

22.04.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №22/04/08, за умовами п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов‘язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити продукцію, а відповідач (покупець) зобов‘язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію.

Поставка товару здійснюється партіями за заявками покупця (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що визначені чинними прейскурантами постачальника.

Умови розрахунку по договору визначені у п. 5 договору, а саме:

-          розрахунок  за цим договором  між постачальником  і покупцем провадиться у національній валюті – гривні – безготівково, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.1);

-          в разі відстрочки платежу покупець проводить оплату поставленої партії або в разі часткової предоплати остаточний розрахунок  - у строк не більше 3-х банківських днів з моменту поставки (п.5.3).

Так, на виконання умов договору, по видатковій накладній №РН-14/10/1 від 14.10.2008р. позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 44710 грн. 20 коп.  і виставив рахунок-фактуру  №СФ-14/10/1 від 14.10.2008р. на оплату на суму 44710 грн. 20 коп.  

         Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором поставки №22/04/08 від 22.04.2008р., дорвіреністю на отримання товару  серії ЯОУ №499563 від 13.10.2008р. на ім‘я  Лужецкого В.Ф. Крім цього, вказаний факт був визнаний представником відповідача у судовому засіданні.

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлену продукцію повністю не розрахувався, розрахувався лише частково 21.10.2008р. на суму 5000 грн. 00 коп. і залишок боргу  враховуючи вищезазначену проплату склав  39 710 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, 14.11.2008р. позивач направив  відповідачу претензію  №251 з вимогою  про погашення 39 710 грн. 20 коп. боргу в строк до 21.11.2008р. (в підтвердження направлення претензії позивачем подано реєстр відправленої пошти та копію поштової квитанції).

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, відповідач розрахунки з позивачем по договору не провів, тому позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

      В судове засідання 26.01.2009р. позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому повідомив суд, що відповідач до судового засідання 26.01.2009р. частинами погашав заборгованість, але повністю з позивачем не розрахувався і крім цього позивачем при підготовці позовної заяви було здійснено помилковий розрахунок пені. Тому, позивач уточнив суму боргу та просив стягнути з відповідача 16 710 грн. 20 коп.  основного боргу по договору поставки №22/04/08 від 22.04.2008р.,, 2334 грн. 23 коп. пені, 286 грн. 50 коп.  – 3% річних, 1377 грн. 06 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України  клопотання про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

          Відповідач в судове засідання 26.01.2009р. подав письмовий відзив на позов №13/41 від 20.01.2009р., в якому зазначив, що суму позову визнає частково, але в судовому засіданні представник відповідача усно пояснив, що уточнені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

     В дане судове засідання від позивача надійшло клопотання про  уточнення позовних вимог, в якому позивач збільшує суму позовних вимог, а саме – донараховує пеню, 3% річних та інфляційні збитки. Тому, позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по договору поставки №22/04/08 від 22.04.2008р. у розмірі: 16 710 грн. 20 коп.  основного боргу, 2521 грн. 74 коп. пені, 309 грн. 45 коп.  – 3% річних, 2108 грн. 16 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України  клопотання про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

         Відповідач в судовому засіданні пояснив, що ним була здійснена часткова проплата боргу, а саме: 12.02.2009р. згідно платіжного доручення №26 на суму 7000 грн. 00 коп. і 12.02.2009р. згідно платіжного доручення №5661 на суму 1000 грн. 00 коп.

         Позивач в засіданні усно підтвердив, що дійсно відповідачем була здійснена проплата 12.02.2009р. в загальній сумі 8000 грн. 00 коп.

          В даному судовому засіданні  представник відповідача розмір заборгованості  по основному боргу  в сумі 8710 грн. 20 коп. визнав в повному обсязі  і суми пені, 3% річних та інфляційних збитків,  відповідно до клопотання про уточнення позовних вимог поданого в дане судове засідання, ним  визнані в повному обсязі.

Тому, оскільки судом встановлено, що відповідачем частина суми боргу  в розмірі 8000 грн. 00 коп. була погашена вже після порушення провадження у справі №15/479-08, тому, у зв'язку зі сплатою після порушення провадження у справі відповідачем частини боргу в сумі 8000 грн. 00 коп., провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 8710 грн. 20 коп., що підтверджується матеріалами справи і визнається як представником позивача, так і представником відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, представник відповідача факт та розмір заборгованості в сумі 8710 грн. 20 коп. визнав повному обсязі, тому позовні вимоги щодо стягнення 8710 грн. 20 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527, 530 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем згідно заяви про уточнення позовних вимог заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 2521 грн. 74 коп. за період з 18.10.2008р. по 11.02.2009р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.3 договору  поставки №22/04/08 від 22.04.2008р. (у випадку порушення покупцем строків сплати продукції, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочки).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2521 грн. 74 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, згідно клопотання про  уточнення позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 309 грн. 45 коп.  – 3% річних за період з 18.10.2008р. по 11.02.2009р. та 2108 грн. 16 коп. інфляційних витрат за період з листопада 2008р. по січень 2009р. (включно).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 309 грн. 45 коп.  – 3% річних та 2108 грн. 16 коп. інфляційних витрат за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  А також,  відповідно до ст. 46 ГПК України, в доход державного бюджету з позивача стягується держмито у розмірі 9 грн. 41 коп. з урахуванням поданого клопотання про уточнення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.        Позов задовольнити частково.

2.      Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумський м‘ясокомбінат» (м. Суми, вул. Харківська, 103, код 05496017) на користь Приватного підприємства «Тріада» (м. Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка, 97, код 23933125) 8710 грн. 20 коп. основного боргу, 2521 грн. 74 коп. пені, 309 грн. 45 коп.  – 3% річних, 2108 грн. 16 коп. інфляційних витрат, 216 грн. 49 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.      В частині стягнення 8000 грн. 00 коп. основного боргу  - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4.    Стягнути з Приватного підприємства «Тріада» (м. Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка, 97, код 23933125) в доход державного бюджету України (р/р 31112095700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 22090200, символ 095) 9 грн. 41  коп. державного мита.

5.                Накази видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 16.02.09 р.