Рішення

від 10.02.2009 по справі 43/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/197

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.02.09 р.                                                                                                       Справа № 43/197                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Дочірнього підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ”, м. Артемівськ

про стягнення заборгованості у сумі 15038,40 грн., пені у сумі 1819,44 грн., 3% річних у сумі 420,25 грн., суми збитків від інфляції у розмірі 2842,26 грн., всього - 20120,35 грн.

За участю представників:

від позивача: Мамічева І.Ю. за дов. б/н від 23.07.08р.

від відповідача: представник не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірне підприємство “Науково-дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ”, м. Артемівськ про стягнення заборгованості у сумі 15038,40 грн., пені у сумі 1819,44 грн., 3% річних у сумі 420,25 грн., суми збитків від інфляції у розмірі 2842,26 грн., всього - 20120,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на контракт на розробку науково-технічної продукції №2605 від 28.03.07р., протокол узгодження контрактної ціни по контракту №2605 від 28.03.07р., календарний план робіт до контракту №2605 від 28.03.07р., акт №1 від 28.12.07р. здачі-прийомки науково-технічної продукції по контракту №2605, претензію №1/231-6-41 від 12.02.08р. з додатком, розрахунок суми позову. Як на правові підстави заявленого позову – посилається на ст.ст.526, 527, 530, 610, 625 ЦК України.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 26.12.08р., 22.01.09р. та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення  30.01.09р.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ” право на подання відзиву не використало і його представники в судове засідання не з'явилися.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/333 від 05.02.09р., станом на 29.01.09р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ”, (ідентифікаційний код - 24157628) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові.

При цьому, зважаючи на достатність представлених позивачем документів справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4і ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

28.03.07р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником), був укладений контракт на розробку науково-технічної продукції, №2605.

Означений контракт підписаний уповноваженими особами, як замовника, так і виконавця з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов контракту, крім тих, що надано до позову.

Відповідно до умов контракту замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з розробки науково-технічної продукції: “АЗС в м. Соледар по вул. Сосюри, 1-а. Проект” (пункт 1.1. контракту).

При цьому, розробка науково-технічної продукції є предметом контракту та розробляється на підставі технічного завдання замовника. Строк поставки науково-технічної продукції за контрактом, об'єм та строки виконання основних етапів визначаються календарним планом, який доданий до контракту та є його невід'ємною частиною. Прийомка та оцінка якості науково-технічної продукції здійснюється у відповідності з технічним завданням замовника (пункти 1.2., 1.3., 1.4. контракту).

Пунктом 4.1. контракту передбачено, що вартість науково-технічної продукції згідно контракту у відповідності з протоколом про контрактну ціну складає 15038,40грн., у тому числі ПДВ 20% - 2506,40грн.

Відповідно пункту 4.2. контракту сплата вартості наданих послуг здійснюється одноразово після закінчення робіт.

Розрахунок за поставку продукції замовником здійснюється протягом 10 днів після підписання акту здачі-прийомки науково-технічної продукції по 3 етапу (пункт 4.4. контракту).

Згідно з пунктом 5.3. контракту, при поставці науково-технічної продукції виконавець надає замовнику акт здачі-прийомки науково-технічної продукції.

Замовник, в свою чергу, протягом 5 днів з моменту отримання продукції зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийомки науково-технічної продукції (пункт 5.4. контракту).

Відповідно до пункту 9.1. контракту, дія контрактних відносин між замовником та виконавцем починається з моменту підписання контракту та закінчується після підписання сторонами акту здачі-прийомки науково-технічної продукції та отримання виконавцем платежу за виконані роботи.

-          

Як встановлено судом, згідно з актом №1 від 28.12.07р. здачі-прийомки науково-технічної продукції по контракту №2605, позивачем було видано відповідачу науково-технічну продукцію, при цьому видана продукція відповідає умовам контракту №2605 від 28.03.07р. Разом з тим, в акті зазначено, що вартість виконаного об'єму робіт складає 15038,40грн., у тому числі ПДВ 20% - 2506,40грн.

Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та засвідчені фірмовими печатками підприємств.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 854 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок замовника оплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, при умові, що робота виконана належним чином та в установлений строк.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно контракту №2605 від 28.03.07р. відповідач мав сплатити грошові кошти у сумі 15038,40грн. протягом 10 днів від дати підписання акту здачі-прийомки сторонами, а саме з 28.12.07р. по 04.01.08р., включно.

Проте, всупереч ст.ст.509, 526, ч.1 ст.530, ст.ст.837, 854 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, умовам контракту №2605 від 28.03.07р., відповідач оплату грошових коштів у сумі 15038,40грн. не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у вказаній сумі.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, 12.02.08р., позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №1/231-6-41. У претензії позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у сумі 15038,40грн., пеню у сумі 288,41грн., індекс інфляції у сумі 436,11грн. та 3% річних у сумі 43,26грн.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість у добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.202 ГК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належно. Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить ст.599 ЦК України. Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Згідно до ст.1 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань – порушення строків сплати вартості виконаних робіт, позивачем на підставі пунктів 5.5., 5.6. контракту нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 1819,44грн., з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (період нарахування з 12.06.08р. по 12.12.08р.).

При цьому, оскільки, частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, на підставі ст.625 ЦК України пред'явлено до стягнення інфляційні збитки у розмірі 2842,26грн. за період січень – листопад 2008р. та 3% річних у розмірі 420,25грн. за період з 08.01.08р. по 12.12.08р.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних, індексу інфляції та пені від простроченої суми.

Розрахунок 3% річних та інфляційних збитків є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

Водночас, судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені.

Відповідно до пункту 5.6. контракту сторона, яка порушила свої зобов'язання за контрактом, сплачує другій стороні пеню у розмірі 0,2% від вартості поставленої науково-технічної продукції, але не більше діючої подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки виконання зобов'язання за контрактом, у відповідності до ст.ст.2, 4 Закону України №543.

Таким чином, розмір пені, який є арифметично вірним складає 30,08грн.

За таких обставин, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 18330,99грн.

Під час розгляду справи №43/197 ухвалою від 26.12.08р. суд зобов'язав відповідача з'явитися в судове засідання та вчинити дії вказані у п.п.3, 6, 23, 35 переліку, а саме: з`явитися у судове засідання, надати письмові пояснення щодо позову, правоустановчі документи, довіреність на представника або інший документ, що підтверджує повноваження представника та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ті самі вимоги були викладені в ухвалі суду від 22.01.09р., а саме: з`явитися у судове засідання, надати довіреність на представника або інший документ, що підтверджує повноваження представника та відповідає вимогам чинного законодавства України, документ, що посвідчує особу представника; правоустановчі документи; письмові пояснення по суті позовної заяви.

Вказаних в ухвалах дій відповідач не виконав, витребуваних судом документів не надав, в судове засідання не з'явився. Поважних причин невиконання відповідачем вимог суду, не встановлено.

Відповідно до ст.115 ГПК України ухвали господарського суду є обов'язковими для виконання на території України та виконуються у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”.

Ухилення від вчинення дій покладених господарським судом Донецької області на відповідача перешкоджало вирішенню спору по суті, призвело до затягування процесу судового провадження.

За таких обставин, на підставі викладеного та керуючись п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ”, м. Артемівськ, на користь Державного бюджету України штраф в сумі 200грн. за невиконання вимог суду.

Судові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект” Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ”, м. Артемівськ про стягнення заборгованості у сумі 15038,40 грн., пені у сумі 1819,44 грн., 3% річних у сумі 420,25 грн., суми збитків від інфляції у розмірі 2842,26 грн., всього - 20120,35 грн., задовольнити частково у сумі 18330,99грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ” (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Радянська, 5, ЄДРПОУ 24157628, МФО 335708) на користь Дочірнього підприємства “Науково-дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект” Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд” (83004, м. Донецьк, вул. Університетська, 112, ЄДРПОУ 33417233, МФО 334969) заборгованість у сумі 15038,40 грн., пеню у сумі 30,08грн., 3% річних у сумі 420,25 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 2842,26 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 183,31грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107,51грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ДЕМИ” (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Радянська, 5, ЄДРПОУ 24157628, МФО 335708) на користь Державного бюджету України штраф в сумі 200грн. за невиконання вимог суду.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В.

Надр. 3 прим.

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – до справи.