Рішення

від 12.03.2013 по справі 5011-3/19055-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/19055-2012 12.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс»

Про стягнення 19 680,22 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Пуш М.М. - по дов. № б/н від 12.12.2012

Від відповідача Буряк І.В. - по дов. № б/н від 04.02.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс» про стягнення 18 000,00 грн. основного боргу, 1 349,73 грн. пені, 330,49 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на охорону об'єкта № 0013 від 01.01.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/19055-2012 та призначено справу до розгляду на 22.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19055-2012 від 22.01.2013, у зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалі від 28.12.2012, розгляд справи був відкладений на 05.02.2013.

В судовому засіданні 05.02.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.02.2013.

Позивач в судовому засідання 07.02.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 07.02.2013 проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, що поданий до відділу діловодства суду 07.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19055-2012 від 07.02.2013, у зв'язку з необхідністю витребування у позивача обґрунтованого розрахунку стягуваної суми, розгляд справи був відкладений на 14.02.2013.

Позивачем 12.02.2013 подано до відділу діловодства суду письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 справу № 5011-3/19055-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/19055-2012 від 14.02.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 12.03.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 справу № 5011-3/19055-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В., в зв'язку із прибуттям судді з відрядження.

Представником відповідача в судовому засіданні 12.03.2013 було заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засідання для надання можливості підготувати письмові заперечення на подані позивачем пояснення.

Судом відхилено усне клопотання представника відповідача, з огляду на те, що вказана заявником обставина не є підставою в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для оголошення в засіданні суду перерви.

В судовому засідання 12.03.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс» (замовник) було укладено договір на охорону об'єкта № 0013 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язався забезпечити недоторканість території та майна, які знаходяться у володіння або користування замовника, шляхом здійснення їх охорони, а також зобов'язався забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації, що стала відома виконавцю з будь-яких джерел, а змовник зобов'язався виконувати передбачені цим договором умови майнової безпеки і щомісячно сплачувати виконавцю встановлену плату, на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони у період з травня по липень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 18 000,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані пеня в розмірі 1 349,73 грн. та 3% річних в сумі 330,49 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.1.1. договору виконавець зобов'язався здійснювати охорону наступного об'єкту: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 7/2 (АЗС № 10), забезпечуючи недоторканість прилеглої до об'єкта території та майна об'єкту, шляхом виставлення посту в складі 1 охоронця з режимом охорони - цілодобово.

Згідно п. 7.1. договору строк дії договору встановлено сторонами з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Відповідно до п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2012 за послуги, які надаються виконавцем за цим договором замовник сплачує щомісячно суму, яка включає в себе: плату в розмірі 8 030,00 грн., ПДВ в розмірі 1 606,00 грн., що разом складає 9 636,00 грн.

Позивачем подано наступні акти наданих послуг, які підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ 18 від 31.01.2012 послуги охорони за січень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 77 від 29.02.2012 послуги охорони за лютий 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 112 від 12.03.2012 послуги охорони за березень 2012 року на суму 3 730,06 грн.

№ 113 від 31.03.2012 послуги охорони за березень 2012 року на суму 5 905,94 грн.

№ 154 від 30.04.2012 послуги охорони за квітень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 195 від 31.05.2012 послуги охорони за травень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 249 від 30.06.2012 послуги охорони за червень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 318 від 31.07.2012 послуги охорони за липень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

Отже, за вищевказаний період відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 67 452,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Пунктом п. 5.2. договору передбачено, що оплата здійснюється не пізніше 15-го числа того місяця в якому виконується цей договір шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договорами строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період з травня по липень 2012 року, яка складає 18 000,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 18 000,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2.1. договору передбачено, що у разі затримки (прострочки) платежу, передбаченого п. 5.1. цього договору, виконавець має право нарахувати замовнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки сплати замовником суми вказаної у п. 5.1. цього договору.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати послуг охорони.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 5.2. договору, відповідач зобов'язаний був вносити орендні платежі щомісяця до 15 числа поточного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.2. договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, за наступними розрахунками суду, з урахуванням того, що позивач звернувся з позовом до суду 24.12.2012, становить 1 345,13 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1584 16.07.2012 - 24.12.2012 162 7.5000 % 0.041 %* 105.17

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9636 16.06.2012 - 16.12.2012 184 7.5000 % 0.041 %* 726.65

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 6780 16.05.2012 - 16.11.2012 185 7.5000 % 0.041 %* 514.06

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 345,13 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині ж розміру пені в сумі 3,85 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки пеня нарахована позивачем за несвоєчасну оплату послуг за липень 2012 року за період з 16.07.2012 по 15.01.2013, тоді як дана позовна заява подана до відділення поштового зв'язку 24.12.2012. Отже, на момент звернення з позовом право позивача щодо сплати відповідачем пені по 15.01.2013 не порушено.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 330,49 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наступними розрахунками суду 3% річних суми боргу за періоди по 24.12.2012 становить 297,42 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 6780 16.05.2012 - 24.12.2012 223 3 % 124.27

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 9636 16.06.2012 - 24.12.2012 192 3 % 152.06

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1584 16.07.2012 - 24.12.2012 162 3 % 21.09

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 297,42 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 33,07 грн. в позові слід відмовити, оскільки нараховані позивачем за періоди по 15.01.2013, тоді як дана позовна заява подана до відділення поштового зв'язку 24.12.2012. Отже, на момент звернення з позовом право позивача щодо сплати відповідачем 3% по 15.01.2013 не порушено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Посилання відповідача на те, що згідно п. 2.1.4. договору позивач приступає до охорони об'єкту з часу підписання договору та Інструкції про охорону об'єкту, проте остання не була узгоджена з відповідачем, а отже не підтверджується належне надання послуг охорони позивачем не приймаються судом до уваги, оскільки не зважаючи на дану обставину акти наданих робіт з боку відповідача підписані без зауважень та відповідачем здійснювалась оплата цих послуг, що свідчить про схвалення відповідачем умов надання послуг.

Стосовно посилань відповідача на те, що під час дії договору відбулась крадіжка майна відповідача на об'єкті вартістю 24 171,76 грн., а отже має місце у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування однорідних вимог слід зазначити, що при наявності достатніх підстав дані обставини можуть бути предметом спору в окремому позовному провадженні. Крім того, відповідачем не подано доказів в підтвердження того, що відповідач у відповідності п. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України звертався до позивача з відповідною заявою.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс» (м. Київ, пров. Карельський, 5, код ЄДРПОУ 36791556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер» (м. Київ, бул. І.Лепсе, 5, кв. 139, код ЄДРПОУ 37063967) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 345 (одну тисячу триста сорок п'ять) грн. 13 коп. пені, 297 (двісті дев'яносто сім) грн. 42 коп. - 3% річних, 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 14.03.2013.

СуддяВ.В. Сівакова