Постанова

від 24.04.2013 по справі 5011-3/19055-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа№ 5011-3/19055-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р.

у справі № 5011-3/19055-2012 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс»

про стягнення 19680,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2013р. позов задоволено частково: підлягає стягненню з ТОВ «Агора сервіс» на користь ТОВ «Агенція «Партнер» 18 000,00 грн. - основного боргу, 1 345,13грн. - пені, 297, 42 грн. - 3% річних, 1 606 ,42 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано суду узгодженої з відповідачем Інструкції про охорону об'єкта згідно з п. 2.1.4. Договору, яка б підтверджувала про належний початок наданих послуг охорони на об'єкті та належне виконання обов'язків позивачем, у зв'язку з чим, як стверджує відповідач, процедура та порядок надання послуг охорони позивачем не були визначені. Також, скаржник зазначає, що у період дії договору на об'єкті сталося декілька крадіжок. Загальна вартість вкраденого майна складає 24 171,76 грн., яку має компенсувати позивач відповідно до п. 4.1.4 Договору, а, отже, у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України має бути зарахування зустрічних однорідних вимог. Також, відповідач вказує, що йому не було направлено копії позовної заяви за належною адресою, а саме: 01033 м. Київ, вул. Саксаганського буд. 25, проте суд неправомірно порушив провадження у справі, що суперечить нормам процесуального права.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.

Ухвалою від 04.04.2013 року була прийнята апеляційна скарга до провадження та розгляд справи призначено на 24.04.2013 року.

В судове засідання 24.04.2013 представники сторін не з'явилися.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження було направлено сторонам за адресами, повідомленими скаржником в апеляційній скарзі, але копії ухвал повернулися на адресу суду підприємством поштового зв'язку з довідками Укрпошти, щодо позивача (03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, буд. 5, кв. 139) - «за закінченням встановленого строку зберігання», щодо скаржника (01033, м. Київ вул. Саксаганського буд. 25) - «за місцем обслуговування».

За тих обставин, колегія суддів дійшла висновку, що сторони є повідомленими належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, у розумінні Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер» звернулося до Місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс» про стягнення 18 000,00 грн. - основного боргу, 1 349,73 грн. - пені, 330,49 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором на охорону об'єкта № 0013 від 01.01.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони у період з травня по липень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 18 000,00 грн. та за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховані пеня - 1 349,73 грн. за 183 дні (з 16.07.2012 по 15.01.2013) та 3% річних - 330,49 грн. за 183 дні (з 16.07.2012 по 15.01.2013).

У відзиві на позов відповідач звертає увагу, що розрахунок позивача є неправильним, а саме, в ньому завищена сума боргу. Також вказує, що між сторонами не було узгоджено «Інструкцію про охорону об'єкта» згідно п. 2.1.4. договору, яка має відображати належне надання послуг. Відповідач вказує на те, що у період дії договору на об'єкті сталося декілька крадіжок, що підтверджується довідкою слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві Радуди Р.В. від 11.01.2013 та Постановою про закриття кримінального провадження від 07.12.2012, які містяться в матеріалах справи. Загальна вартість вкраденого майна складає 24 171,76 грн. Позивач відповідно до п. 4.1.4 Договору повинен нести відповідальність за збитки, у зв'язку з чим має бути залік зустрічних однорідних вимог. Відповідач просить суд позовні вимоги відхилити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2012 порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 22.01.2013 та зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013, у зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалі від 28.12.2012, розгляд справи було відкладено на 05.02.2013.

В судовому засіданні 05.02.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.02.2013.

В судове засідання 07.02.2013 представники сторін з'явилися. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013, у зв'язку з необхідністю витребування у позивача обґрунтованого розрахунку стягуваної суми, розгляд справи був відкладений на 14.02.2013.

В письмових поясненнях позивача щодо розрахунків між сторонами (а. с. 86-88), поданих в процесу розгляду справи на виконання вимог Ухвали суду першої інстанції від 07.02.2013, позивач надав суду розрахунок суми за Актами про надання послуг за Договором на охорону об'єкта № 0013 від 01.01.2012, що підписані між сторонами в період його виконання (січень 2012 - липень 2012) та виставленими відповідачу рахунками за вказаними актами на суму 59 400,00 грн., а, також, розрахунок виплачених відповідачем на підставі виставлених рахунків коштів на суму 41 400,00 грн. та зазначає, що сума заборгованості у відповідача перед позивачем становить 18000,00 грн.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 справу № 5011-3/19055-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 12.03.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 справу № 5011-3/19055-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В., в зв'язку із прибуттям судді з відрядження.

В судовому засіданні 12.03.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, що витребовувався протягом розгляду справи, до суду першої інстанції сторонами так і не було надано.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція «Партнер» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс» (замовник) укладено договір на охорону об'єкта № 0013 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язався забезпечити недоторканість території та майна, які знаходяться у володінні або користуванні замовника, шляхом здійснення їх охорони, а також зобов'язався забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації, що стала відома виконавцю з будь-яких джерел, а замовник зобов'язався виконувати передбачені цим договором умови майнової безпеки і щомісячно сплачувати виконавцю встановлену плату, на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1. договору виконавець зобов'язався здійснювати охорону наступного об'єкту: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 7/2 (АЗС № 10), забезпечуючи недоторканість прилеглої до об'єкта території та майна об'єкту, шляхом виставлення посту в складі 1 охоронця з режимом охорони - цілодобово.

Згідно п. 7.1. договору строк дії договору встановлено сторонами з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Відповідно до п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2012 за послуги, які надаються виконавцем за цим договором, замовник сплачує щомісячно суму, яка включає в себе: плату в розмірі 8 030,00 грн., ПДВ в розмірі 1 606,00 грн., що разом складає 9 636,00 грн.

В матеріалах справи містяться акти наданих послуг охорони, які підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ 18 від 31.01.2012 послуги охорони за січень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 77 від 29.02.2012 послуги охорони за лютий 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 112 від 12.03.2012 послуги охорони за березень 2012 року на суму 3 730,06 грн.

№ 113 від 31.03.2012 послуги охорони за березень 2012 року на суму 5 905,94 грн.

№ 154 від 30.04.2012 послуги охорони за квітень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 195 від 31.05.2012 послуги охорони за травень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 249 від 30.06.2012 послуги охорони за червень 2012 року на суму 9 636,00 грн.

№ 318 від 31.07.2012 послуги охорони за липень 2012 року на суму 1 584,00 грн.

Загальна сума наданих послуг становить 59 400, 00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу лист від 10.10.2012 №128 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 49680,00 грн. до 15.10.2012 (а. с. 21). Відповідач частково погасив заборгованість 11.10.2012.

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача залишок боргу в сумі 18 000,00 грн.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав:

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, за Актами надання послуг охорони за період з 31.01.2012 по 31.07.2012, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками без заперечень з боку замовника, відповідачем було отримано послуги охорони на загальну суму 59 400, 00 грн.

Згідно Довідки ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 26.10.2012 на рахунок ТОВ «Агенція «Партнер» від ТОВ «Агора сервіс» з 10.04.2012 по 11.10.2012 надійшли кошти на загальну суму 41 400, 00 грн.

Варто зазначити, що оплата здійснювалась відповідачем після надсилання претензії у вигляді листа від 10.10.2012 №128 в сумі 31 680, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір між сторонами виконувався, оскільки наявні в матеріалах справи акти надання послуг з боку відповідача підписані без зауважень та відповідачем здійснювалась оплата цих послуг.

Суд дійшов правомірного висновку про наявність у відповідача перед позивачем залишку заборгованості в сумі 18 000,00 грн. (59 400, 00 грн. - 41 400, грн.)

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГК України).

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.

Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.

Відповідач може також звернутися із зустрічним позовом до позивача в порядку статті 60 ГПК України.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилося спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору. (див. Інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» №01-08/163 від 12.03.2009)

Отже, посилання відповідача на те, що під час дії договору відбулась крадіжка майна відповідача на об'єкті загальною вартістю 24 171,76 грн., а, отже, має бути у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних однорідних вимог, є безпідставними, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що відповідач у відповідності п. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України звертався до позивача з відповідною заявою і, позивач не заперечував проти існування своєї заборгованості перед відповідачем, у зв'язку з чим суд мав би підстави дійти висновку про відсутність предмета спору.

На основі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги в чатині стягнення заборгованості в сумі 18 000,00 грн.

Також, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 349,73 грн. пені, 330,49 грн. - 3% річних.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення.

Враховуючи, що в силу умов п. 5.2. договору, відповідач зобов'язаний був вносити орендні платежі щомісяця до 15 числа поточного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

Колегія суддів погоджується з визначенням періоду та перерахунком суду першої інстанції суми пені, а також стягненням з відповідача пені в сумі 1 345,13 грн., оскільки позивач звернувся до суду з позовом 24.12.2012 і, отже, на момент звернення з позовом право позивача щодо сплати відповідачем пені по 15.01.2013 не порушено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На стягнення даних платежів поширюється загальна позовна давність, оскільки виключення для них чинним ЦК України не передбачені.

Також, колегія суддів підтримує перерахунок місцевого господарського суду розміру 3 % річних та часткове задоволення даної вимоги в сумі 297, 42 грн., також за період по 24.12.2012.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. є документально необґрунтованою, якою не спростовано висновки суду першої інстанції, тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для його скасування або зміни.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора сервіс» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. у справі № 5011-3/19055-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-3/19055-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.