Рішення

від 14.03.2013 по справі 913/374/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 року Справа № 913/374/13-г

Провадження №8пд/913/374/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ,

до Державного закладу "Вузлова лікарня станції Попасна" Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Попасна Луганської області, -

про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні додаткової угоди до договору.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Шепіль Ю.М. - заступник начальника юридичного відділу, - довіреність №200 від 01.07.12 року;

від відповідача - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про врегулювання розбіжностей, які виникли між ним та відповідачем при укладенні додаткової угоди від 05.12.12 року до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №6/2, укладеного між сторонами 01.01.09 року, - шляхом викладення:

пункту 5.9 договору у редакції, запропонованій позивачем, а саме:

"5.9.При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації, "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживача" або, через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10. - 4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 №131). Данні для розрахунку надає "Споживач"".

Позов мотивовано необхідністю приведення вищезгаданого договору №6/2 від 01.01.09 року у відповідність до чинного законодавства.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 25.02.13 року до 14.03.13 року - з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 14.03.13 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання, призначеного на 14.03.13 року, не з'явився, але поштою спрямував до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (вих. №178 від 06.03.13 року); згідно відзиву на позовну заяву за вих.№158 від 25.02.13 року він позов не визнав, пославшись на необгрунтованість та незаконність заявлених вимог, оскільки, на його думку, на нього не розповсюджуються зміни до Правил №190, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.12 року №131, на які посилається позивач; крім того, на його думку, позивач у додатковій угоді від 05.12.12 року не визначив середньорічний об'єм стічних вод при розподільчий системі, чим порушив визначені в договорі суттєві вимоги; крім того, він не врахував, що відповідач є бюджетною установою та фінансується з державного бюджету України, а фінансовим планом на 2013 рік не передбачено сплату вищезгаданих витрат на користь позивача.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.01.09 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №6/2 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

В ході виконання договірних зобов'язань сторони керуються умовами даного договору, а також законами України "Про питну воду та питне водопо стачання", "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 року №65 (надалі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 року №37 (надалі - Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі - місцеві Правила приймання), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 року №37 (надалі - Інструкція) та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором (п.1.2).

Згідно п.5.9 договору за відсутності приладів обліку стічних вод при розподільній системі каналізації, у разі наявності у споживача функціонуючої зливової каналізації, споживач сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, який визначається у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача згідно п.15.9 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 та даних Гідрометцентру.

При загальносплавовій системі каналізації споживач додатково сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто у каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, у розмірі 100% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача згідно п.15.9 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" та даних Гідрометцентру.

Дослідження судом змісту договору показало, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов, у т.ч. щодо якості продукції; порядку надання послуг з водопостачання, порядку надання послуг з водовідведення, обліку водопостачання та водовідведення, розміру та порядку оплати послуг, прав та обов'язків сторін, їх відповідальності та порядку розгляду спорів, терміну дії договору та порядку його зміни і розірвання та ін.

Перелік прав постачальника визначено у п.7.1 договору, у т.ч. числі передбачено, що він має інші права , передбачені даним договором та діючим законодавством.

Перелік обов'язків споживача визначено у п.7.4 договору, до числа яких віднесено його обов'язок неухильно виконувати вимоги законів, Правил користування, Правил приймання, Інструкції та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний вид взаємовідносин сторін.

Договір набирає чинності з 01.01.09 року і діє до 31.12.09 року (п.10.1), з можливістю пролонгації його дії за умов, визначених у п.10.4 договору.

Сторони домовилися, що умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладенням додаткової письмової угоди, яка є його невід'ємною частиною (п.10.2) (а.с.8-13).

З наявних у справі доказів вбачається, що вони уклали 2 додаткових угоди до основного договору, основний зміст яких зводиться до того, що термін дії останнього продовжено до 31.12.12 року включно (а.с.14-15).

Додатком №1 до договору є паспорт водного господарства споживача (а.с.16-26).

Спір між сторонами виник у зв'язку з наступним.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.12 року №131, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.12 року за №557/20870, були затверджені зміни до вищезгаданих Правил №190, - відповідно до якого пункти 4.10-4.11 останніх викладено у новій редакції, - а саме:

4.10.Середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загально-сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою

ОР = ОД + ОС + ОПМ, (1), -

де ОР - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м 3 /рік;

ОД - середньорічний об'єм дощових вод, м 3 /рік;

ОС - середньорічний об'єм снігових вод, м 3 /рік;

ОПМ - середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м 3 /рік.

4.11. Середньорічний об'єм дощових вод, ОД, визначають за формулою

ОД = 10hДкДFД, (2), -

де hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними;

кД - загальний коефіцієнт стоку дощових вод, що враховує кількість дощових вод (шар або об'єм), що надходить у мережі водовідведення за певний період часу (доба, місяць, сезон, рік), від усієї суми атмосферних опадів, що випали за цей період;

FД - загальна площа стоку дощових вод, га.

Загальний коефіцієнт стоку дощових вод для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у додатку 3 до цих Правил.

Для визначення середньорічного об'єму дощових вод, ОД, з території населеного пункту, що має різні види поверхонь, загальний коефіцієнт стоку, кД, для загальної площі стоку, FД, розраховується як середньозважена величина з окремих значень коефіцієнта стоку, наведеного у додатку 3, для площ стоку з різним видом поверхні.

Правила №190 також доповнено пунктами 4.12-4.13 наступного змісту:

4.12. Середньорічний об'єм снігових вод, ОС, визначають за формулою

ОС = 10hСкСFС, (3), -

де hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними;

кС - загальний коефіцієнт стоку снігових вод (з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6);

FС - загальна площа стоку снігових вод з території підприємства, установи, організації, га.

4.13. Середньорічний об'єм поливально-мийних вод, ОПМ, що надходить у вуличну мережу водовідведення, у разі відсутності засобу обліку на водопровідному трубопроводі, що подає воду на ці потреби, та у разі використання води для здійснення поливально-мийних робіт з додаткового джерела непитного водопостачання визначається за формулою

ОПМ = 10mpFПМкПМ, (4), -

де m - питома витрата води на миття покриттів (як правило, приймається 1,35 л/м2 на одне миття), л/м2;

p - середня кількість операцій поливання та миття на рік (складає близько 150), од.;

FПМ - площа твердих покриттів, на яких здійснюється миття, га;

кПМ - коефіцієнт стоку для поливально-мийних вод (приймається рівним 0,5).

У зв'язку з внесенням цих змін до пунктів 4.10-4.11 Правил №190 та доповненням їх пунктами 4.12-4.13 позивач, маючи намір привести договір №6/2 від 01.01.09 року у відповідність до чинного законодавства, - 05.12.12 року склав, підписав та спрямував на адресу відповідача додаткову угоду про внесення змін до його пунктів 1.2, 2.1, 5.4, 5.9, 6.2, 10.1 та 11.1 (а.с.27), яку відповідач отримав 20.12.12 року (вхід. №769 журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (витяг з журналу надано до справи)).

Відповідач, отримавши цю угоду, підписав її, погодившись з запропонованою позивачем редакцією пунктів 1.2, 2.1, 5.4, 6.2, 10.1 та 11.1, - але не погодився з новою редакцією пункту 5.9 договору, у зв'язку з чим 16.01.13 року склав протокол розбіжностей, у якому запропонував виключити з додаткової угоди запропоновану позивачем редакцію пункту 5.9 договору (а.с.28).

Позивач, отримавши 16.01.13 року зазначену додаткову угоду (а.с.27) та протокол розбіжностей до неї (а.с.28), не погодився з пропозицією відповідача (споживача) щодо пункту 5.9 договору, - що стало підставою для його звернення з цим позовом до суду.

Мотивуючи свої вимоги, позивач в ході розгляду спору пояснив, що у зв'язку з прийняттям нової редакції пунктів 4.10-4.11 Правил №190 та доповненням їх пунктами 4.12.-4.13, він відповідно до загальних засад цивільного законодавства України зобов'язаний вжити заходів, спрямованих на приведення згадуваного у цьому рішенні договору у відповідність до приписів чинного законодавства. Він вважає, що в іншому випадку це призведе до порушення чинного законодавства, а також його охоронюваних законом прав, - оскільки позбавить ТОВ "Луганськвода" права та можливості визначити та отримати суму вартості послуг з водовідведення, про яке йдеться у п.5.9 договору, - адже пункт 4.10 Правил №190 у попередній редакції є не чинним з моменту набрання чинності цим же пунктом Правил у новій редакції.

Позивач вважає, що сторони за договором будуть позбавлені можливості належним чином виконувати таку його істотну умову, про яку йдеться у новій редакції запропонованого ним пункту 5.9 договору.

Позивач наголосив на тому, що пункт 5.9 договору №6/2 від 01.01.09 року є його істотною умовою, оскільки сторони, укладаючи його, визнали її такою та включили до договору.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При вирішенні цього спору суд врахував приписи статті 648 Цивільного кодексу, яка містить наступну імперативну норму: зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономною Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акута органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюється актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 19 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" (далі - ЗУ №2918-ІІІ) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

В силу пункту 1 частини 1 ст. 13 Закону України від 24.06.04 року №1875-УІ "Про житлово-комунальні послуги" останні за своїм функціональним призначенням розподіляються на 4 категорії, - до 1-ї з яких віднесено комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів), - при цьому, як визначено у частині 1 ст. 19 цього Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах .

З цитованими статтями названих законів кореспондуються пункти 2.1 та 2.2 вищезгаданих Правил №190, згідно яким договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 20 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та ст. 26 Закону "Про житлово-комунальні послуги" визначено перелік істотних умов такого договору.

Як зазначено у пункті 1 частини 1 ст. 12 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги", централізоване постачання холодної води та водовідведення є різновидністю комунальних послуг, які, відповідно до приписів частини 1 ст.19 цього Закону, надаються виключно на договірних засадах.

Наказом Держбуду України від 19.02.02 року №37, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.04.02 року за №403/6691 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (далі - Правила №37), дія яких поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та на інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають стічні води в системи каналізації населених пунктів (п.1.2).

У абзаці 12 пункту 1.4 цих Правил надано визначення поняття стічних вод, відповідно до якого стічними водами є усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з урахуванням субабонентів).

Пунктом 8 частини 1 ст. 26 Закону "Про житлово-комунальні послуги" до числа істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг віднесено порядок вимірювання та визначення якості наданих послуг, - при цьому з обставин справи вбачається, що вимога позивача спрямована на чітке визначення саме договірно-правового механізму визначення об'єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій.

З цією статтею Закону кореспондується пункт 6.3 Правил №37, згідно якому до числа істотних умов договору на скид (приймання) стічних вод підприємств у систему каналізації, між іншим, віднесено обсяги та режим скиду стічних вод, розмір та порядок оплати послуг водовідведення.

В силу ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як сказано вище у цьому рішенні, згідно ст. 19 спеціального Закону України від 24.06.04 року №1875-УІ "Про житлово-комунальні послуги", укладення договору про надання таких послуг є обов'язковим.

За приписами частини 7 статті 179 Господарського кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До числа загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу віднесено те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на викладене запропонована позивачем редакція пункту 5.9 договору кореспондується з приписами вищецитованого законодавства, у т.ч. ст. 203 ЦК України.

Порядок внесення змін до господарських договорів врегульовано статтею 188 Господарського кодексу України.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цією нормою кореспондується пункт 10.2 укладеного між сторонами договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме: зміна чинного законодавства шляхом викладення пунктів 4.10-4.11 Правил №190 у новій редакції та доповнення останніх пунктами 4.12-4.13.

Дослідження судом Правил №190 показало, що зміст пунктів 4.10 та 4.11 Правил у попередній та новій редакціях дійсно істотно відрізняються; крім того, ці Правила доповнено пунктами 4.12-4.13, - на підставі яких здійснюється розрахунок обсягів згаданої у них послуги.

Отже, зміст змін, запропонованих позивачем до внесення у основний договір, є нормативно обґрунтованим.

При вирішенні питання про правомірність постановки позивачем питання про внесення змін до основного договору суд керується наступним.

Як зазначено в частини 1 ст.19 Закону "Про житлово-комунальні послуги", такі послуги надаються виключно на договірних засадах, - тобто укладення договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення є обов'язковим в силу закону.

Цей припис Закону кореспондується з частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач дотримався зазначених вимог Господарського кодексу України.

Звертаючись до суду з цим позовом, він послався на істотну зміну обставин, якими керувалися сторони, укладаючи основний договір.

За загальним правилом, викладеним у частинах 1 та 2 статті 652 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовані сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно частині 4 цієї статті зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Крім того, при вирішенні цього спору судом взято до уваги, що законом - статтею 48 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено , що спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються у судовому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що пункт 10.2 договору, укладеного між сторонами, - згідно якому умови можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладенням додаткової письмової угоди, - не є перешкодою для звернення позивача до відповідача з пропозицією про укладення згадуваної у цьому рішенні додаткової угоди, - так само, як та ж обставина не є перешкодою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає приписам ст.16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач у даному випадку дотримався вимог чинного законодавства та довів їх законність і обгрунтованість, - з огляду на що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,203,626,629,638,651,652,654 Цивільного кодексу України; ст.ст.20,179,181,187,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,16, 19, 20 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання"; ст.13,16,19,24,29 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги"; пунктів 4.10-4.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Врегулювати розбіжності, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" та Державним закладом "Вузлова лікарня станції Попасна" Державного підприємства "Донецька залізниця" при внесенні змін до Договору №6/2 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.2009 року, а саме:

пункт 5.9 Договору викласти у редакції позивача:

"5.9.При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації, "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально - мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживач" або, через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п.4.10.-4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.12 року №131). Дані для розрахунку надає "Споживач"".

3.Стягнути з Державного закладу "Вузлова лікарня станції Попасна" Державного підприємства "Донецька залізниця", ідентифікаційний код 04850408, яка знаходиться за адресою: місто Попасна, вул. Серго, 35А Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", ідентифікаційний код 35554719, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, - витрати по сплаті судового збору у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 14.03.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 15 березня 2013 року.

Суддя А.П.Середа