Ухвала

від 15.03.2013 по справі 2-3808/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3808/12 Головуючий у І інстанції Медвіль Н.О. Провадження № 22-ц/780/1112/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. Категорія 4 15.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.

суддів Таргоній Д.О., Голуб С.А.

при секретарі Бутенко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Києво - Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі обласного лісового господарства та мисливського господарства, Державного підприємства "Київське лісове господарство" на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом заступника прокурора Києво - Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного лісового господарства та мисливського господарства, Державного підприємства "Київське лісове господарство" до Києво - Святошинської РДА, ОСОБА_2 про визнання недійсним, протиправним та скасування розпорядження Києво - Святошинської районної державної адміністрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року заступник прокурора Києво - Святошинського району звернувся до суду з уточненим в подальшому позовом, посилаючись на те, що розпорядженням Києво - Святошинської РДА №2196 від 17.12.09 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

В подальшому, розпорядженням Києво - Святошинської РДА № 1527 від 04.03.10 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Гатненської сільської ради ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1). на підставі якого виданий державний акт на право приватної власності серія ЯИ номер 495303 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0280, площею 0,2500 га., цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Вищезазначене розпорядження від 04.03.10 № 1527 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства та виданий на його підставі державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на думку прокурора суперечать вимогам чинного законодавства та повинен бути визнаним недійсним.

При цьому прокурор посилався на пункт 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України яким передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтвержують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно інформації ДП "Київське лісове господарство" від 25.06.12 встановлено, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_4 відносяться до земель лісового фонду та знаходяться в кварталі 2 виділ 6 Васильківського лісництва. З наданої ДП "Київське лісове господарство" інформації встановлено, що земельна ділянка у відповідності із ст. 149 ЗК України, у позивачів не вилучалася, проекти землеустрою ними не погоджувалися.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що відбулось незаконне вибуття із власності держави земельних ділянок.

Тому прокурор просив визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Києво - Святошинської районної державної адміністрації № 1527 від 04.03.10 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради та передання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства. Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 серії ЯИ № 495303. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Державного підприємства "Київське лісове господарство" земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташовані в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області з кадастровим номером № 3222481600:02:010:0280.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року у позові заступнику прокурора Києво - Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного лісового господарства та мисливського господарства, Державного підприємства "Київське лісове господарство" відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції заступник прокурора Києво - Святошинського району Київської області подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального прав, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель лісогосподарського призначення і є землею загального користування.

У судове засідання прокурор не з»явився, хоча належним чином про дату, час та місце судового засідання був повідомлений.

ОСОБА_4 подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу відхилити і рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що саме на позивача покладається обов»язок доводити ті обставини, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, і лише при наявності таких доказів відповідач мав би надати докази на їх спростування. Однак позивач не надав належних і допустимих доказів належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, а тому суд прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ДП «Київське лісове господарство» та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської РДА №2196 від 17.12.09 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

В подальшому, розпорядженням Києво - Святошинської РДА № 1527 від 04.03.10 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Гатненської сільської ради ОСОБА_4, на підставі якого виданий державний акт на право приватної власності серія ЯИ номер 495303 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0280 площею 0,2500 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ні позивач, ні прокурор не довели у судовому засіданні свій позов, а саме те, що оскаржуваним розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації з наступною видачею ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку, були порушені права держави на спірну земельну ділянку, а також право землекористування Державного підприємства «Київське лісове господарство», оскільки належним чином оформлених планово-картографічні матеріалів лісовпорядкування, які підтверджували б доводи позивачі щодо належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду позивачі та прокурор не надали, такі матеріали у справі відсутні.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 47 Лісового кодексу України лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України і воно ведеться лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства, цей порядок, як вбачається з приписів пункту 8 частини 1 статті 29 Лісового кодексу України погоджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 2 статті 5 Лісового кодексу України віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ст.ст.16, 17 Лісового кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Аналогічні положення містяться і в ст.57, ч.3 ст. 126 ЗК України.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Таким чином прокурор має право звернутись лише за захистом порушеного права, а тому у своєму позові мав обґрунтувати як існування такого права у позивача, а саме коли і на підставі чого у ДП «Київське лісове господарство» виникло право користування спірною земельною ділянкою, якими доказами це підтверджується так і порушення такого права відповідачами, також із зазначенням відповідних доказів.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що відповідно до пункту 5 Перехідних положень Лісового кодексу України .

Але вказана норма не регулює виниклі правовідносини, оскільки відповідно до п.1 Прикінцевих положень Лісового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 13.04.1994 року . Пункт 5 Прикінцевих положень стосується лише земель, які були надані раніше, тобто до набрання чинності цим Кодексом. Після набрання чинності цим Кодексом, право користування земельними ділянками посвідчується лише державними актами на право постійного користування земельними ділянками.

Як пояснив у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник ДП «Київське лісове господарство» спірна земельна ділянка була передана цьому підприємству лише у 2003 році, тобто після набрання чиностті Лісовим кодексом України, а до цього вона входила до складу земель колгоспу. У підприємства відсутні кошти для виготовлення державних актів на право постійного користування переданими у 2003 році земельними ділянками.

До своєї позовної заяви прокурор подав лише викопіювання з формування території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яке не є планово-картографічним документом лісовпорядкування і не завірений належним чином органом землевпорядкування району. Будь-яких інших доказів, які б доводили, що спірна земельна ділянка знаходилась у користування ДП «Київське лісове господарство» і відносилась до земель лісового фонду, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно керувався ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої на сторони покладається обов»язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що надання земельної ділянки відповідачу, відбувалося у повній відповідності до вимог ст.ст. 40,118 ЗК України щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами .

Статтею 143 ЗК України передбачений виключний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за наявності законного та чинного розпорядження Києво - Святошинської РДА жодна з перелічених підстав не може бути застосована для припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Києво - Святошинського району Київської області відхилити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді: