Рішення

від 12.02.2009 по справі 37/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/1

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.09 р.                                                                                                       Справа № 37/1                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи”,  м. Київ, ідентифікаційний код 21670779

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамбетонбуд”, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 24641353

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 34 208,28 грн., пені в сумі 2 108,58 грн., 3% річних – 263,57 грн., індексу інфляції – 1094,66 грн.

за участю:

представника Позивача – Борійчук О.П. (за довіреністю №7602/1 від 01.12.2008р.);

представника Відповідача – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось з 20.01.2009р. на 29.01.2009р., з 29.01.2009р. на 12.02.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Інформаційні комп'ютерні системи”,  м. Київ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамбетонбуд”, м. Краматорськ (далі – Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 34 208,28 грн., пені в сумі 2 108,58 грн., 3% річних – 263,57 грн., індексу інфляції – 1094,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №СЛц-0143-1 від 10.04.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір №СЛц-0143-1 від 10.04.2008р. з додатком №1; акт №СЛц-6226 приймання-передачі обладнання, матеріалів та виконаних робіт; правоустановчі документи; претензію про стягнення заборгованості №6731 від 05.11.2008р. з доказами надсилання Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 229, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 509, 526, 546, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи, витребувані судом, для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.49-53, 77)

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів слати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження (а.с.а.с.70, 77).

Разом із цим, Відповідач звертався до суду із клопотанням, викладеним в телеграмі (а.с.47) про перенесення розгляду справи, призначеного на 29.01.2009р., а також надав документи (а.с.а.с.59-72), зазначаючи при цьому на неможливості надання відзиву та акту звіряння розрахунків через відсутність документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію.

При цьому судом враховується, що протягом розгляду справи Відповідач не скористався передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правом на ознайомлення із матеріалами справи, а наявні в матеріалах справи описи вкладеного про надсилання Позивачем на адресу Відповідача позову з певними додатками (а.с.7), претензії № 6731 від 05.11.2008р. (а.с.9) та двосторонній характер інших документів, складаних за участю Відповідача, достатньою мірою вказують на його обізнаність із сутністю спору і обґрунтуванням заявлених вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду Позивачем  докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2008р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено договір  №СЛц-0143-1 (а.с.а.с. 12-17), згідно п.п.1.1., 1.3. якого Позивач зобов'язався в порядку та на умовах, встановлених даним договором, виконати роботи зі встановлення та налагодження системи відеонагляду Замовника, що погоджуються Сторонами в специфікації, наведеної в додатку №1 (а.с.а.с.18, 19) до цього договору. Замовник, в свою чергу, відповідно до п.1.4 договору зобов'язаний прийняти результати виконаних робіт, в порядку встановленому даним договором та додатками до нього й сплатити їх вартість в повному обсязі Виконавцю на умовах цього Договору.

Розділ 3 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку і строків виконання робіт, а умови розділу 4  визначають наступний порядок приймання-передачі робіт:

-          перевірка результатів виконаних робіт за обсягом, складом та якістю здійснюється замовником у день прийому-передачі виконаних робіт на підставі відповідних документів прийому-передачі (акт)- п. 4.1. При цьому, в такому акту зазначається обсяг фактично виконаних робіт, використаних матеріалів та їх ціна, а сам акт, підписаний сторонами, є кінцевим  і не потребує додаткового підтвердження іншими документами (п. 4.2.);

-          замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідних документів прийому-передачі зобов'язаний перевірити їх, підписати, оформити та один екземпляр повернути Виконавцеві, або в той самий термін надати мотивовану відмову від підписання документів прийому-передачі з переліком виявлених істотних недоліків – п.4.3.;

-          у випадку отримання від Замовника мотивованої відмови від підписання документів прийому-передачі з переліком виявлених істотних  недоліків Виконавець протягом 2 робочих днів зобов'язаний направити свого представника для складання акту про виявлені істотні недоліки та за свій рахунок протягом строку, встановленого в акті, але не менше 10 робочих днів, усунути зазначені в такому акті недоліки – п. 4.4.;

-          якщо замовник не підписав документи прийому-передачі протягом 10 робочих днів з дати передачі йому цих документів Виконавцем та не надав письмову мотивовану відмову від підписання, обладнання та/або роботи вважаються прийнятими відповідно до документів прийому - передачі, що підписані Виконавцем в односторонньому порядку – п. 4.5.  

Відповідно до п. 2.2.1. договору оплата виконаних робіт, розмір якої згідно п. 2.1. з урахуванням ПДВ становить 34208,28грн., має бути здійснена Відповідачем протягом  5-ти банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі.

У п. 6.3. договору сторони дійшли згоди, що за прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

На виконання умов договору, Позивачем на замовлення Відповідача були виконані роботи, визначені у договорі та додатку до нього на загальну суму з урахуванням вартості використаного обладнання та матеріалів – 34208,28грн, що підтверджується актом приймання передачі обладнання, матеріалів та виконаних робіт №СЛц-6226 від 15.09.2008р. (а.с.20), підписаним Відповідачем без будь-яких зауважень.

Як вбачається із матеріалів справи грошові зобов'язання Відповідачем за договором станом на 22.09.2008р. не виконані.

Задля досудового врегулювання питання з оплати виконаних робіт та нарахованих внаслідок прострочення їх оплати 3% річних та пені Позивач звернувся до Відповідача з претензією №6731 від 05.11.2008р. (а.с.а.с.37-39), яка була надіслана поштою 06.11.2008р. (а.с.а.с.8,9).

На вказану претензію була отримана відповідь №223 від 01.12.2008р. (а.с.49), в якій Відповідач повідомляв про неможливість виконання грошових зобов'язань через скрутне і нестабільне фінансове становище та просив відстрочити термін оплати, зобов'язуючись його здійснити у повному обсягу до середини березня 2009р.

       За таких обставин та у зв'язку із наявною заборгованістю Відповідача Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.  

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів слати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження (а.с.а.с.70, 77).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені, інфляційної індексації та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту права та обов'язків сторін, визначених  договором №СЛц-0143-1 від 10.04.2008р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір підряду.

Як встановлено ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.  

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №СЛц-0143-1 від 10.04.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За змістом  ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України обов'язок  замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання роботи підрядником. Оскільки наданий до матеріалів справи акт приймання виконаних робіт підписаний Відповідачем без жодних зауважень і таких обґрунтованих та доведених належними доказами зауважень не було висунуто протягом провадження у цій справі, суд дійшов висновку, що Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення остаточної оплати виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі (п.2.2.1. договору).  

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних робіт (а.с.20) Позивачем були виконані підрядні роботи на загальну суму 34208,28грн. З огляду на дату складання зазначеного акту – 15.09.2008р. – останнім днем оплати відповідних робіт є 21.09.2008р., а, відповідно, першим днем прострочення – 22.09.2008р.   При цьому, як вказує Позивач, грошові зобов'язання з оплати вказаних робіт не виконані, належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, несплачена сума заборгованості, факт наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України,  становить 34208,28грн.

Оскільки наявність боргу у вказаній сумі підтверджується матеріалами справи, Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розмінні ст. 34 вказаного Кодексу доказами його існування спростовано, суд, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити суму боргу, дійшов висновку про обґрунтованість  позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 34208,28грн.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок  позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про їх обґрунтованість,  задовольняючи вимоги:

-          щодо інфляційної індексації – у розмірі 1094,66 грн.;

-          щодо 3% річних – у розмірі 263,57 грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 6.3. договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення пені у розмірі 2108,58грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи”,  м. Київ (ідентифікаційний код 21670779) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамбетонбуд”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 24641353) про стягнення суми основного боргу у розмірі 34 208,28 грн., пені в сумі 2 108,58 грн., 3% річних – 263,57 грн., індексу інфляції – 1094,66 грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамбетонбуд” (84311,                   м. Краматорськ, донецька область, вул. 50 років ВЛКСМ, ідентифікаційний код 24641353) на користь Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” (03005,                м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код 21670779) суму основного боргу у розмірі 34 208,28 грн., пеню в сумі 2 108,58 грн., 3% річних – 263,57 грн., індекс інфляції –                1094,66 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамбетонбуд” (84311,                   м. Краматорськ, донецька область, вул. 50 років ВЛКСМ, ідентифікаційний код 24641353) на користь Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” (03005,                м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код 21670779) у якості компенсації судових витрат – державного мита в сумі 376,75 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 12.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення  підписано 12.02.2009р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.