Постанова

від 05.03.2013 по справі 802/289/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

05 березня 2013 р. Справа № 802/289/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича

позивача: Віязловська С.М., Гелик Р.О.

Павлюк С.М., Павлюк О.С.

відповідача: Панасюк В.Б., Сузанська Л.С., Бабій Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро"

до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про: скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

22.01.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Елеваторна компанія «Кусто Агро» (надалі - ТОВ «ЕК «Кусто Агро», позивач) з адміністративним позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Крижопільська МДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2012 року №0000392350 та від 28.08.2012 року №0000402350.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 27.08.2012 року №0000392350, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 7 955 983,00 грн. та від 28.08.2012 року №0000402350, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 759 419,00 грн. Позивач вважає, що вказані рішення необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченнях, що знаходяться у матеріалах справи (а.с.216-218, том 2).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ТОВ «ЕК «Кусто Агро» зареєстровано Крижопільською районною державною адміністрацією 10.02.2011р., код ЄДРПОУ 37084484, за адресою: Вінницька область, м. смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б. Як платник податків та зборів підприємство взяте на облік в органах державної податкової служби 11.02.2011 р. за №142.

На підставі п.п.78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правильності нарахування ТОВ «Елеваторна компанія «Кряж» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на додану вартість за період з 01.12.2011 року по 31.03.2012 року.

24.10.2012 року TOB «Елеваторна компанія «Кряж» відповідно до рішення загальних зборів учасників змінила назву на TOB «Елеваторна компанія «Кусто Агро».

Дана перевірка проводилась з 25.07.2012 року по 31.07.2012 року, та була продовжена до 02.08.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1099/2201/37084484 від 09.08.2012 року (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п.187.9 ст.187, п.198.2, п.198.6 ст.198, пп.201.1 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Мінфіну України від 01.11.2011 року №1379 в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 декларації) на суму 7 955 983 грн., зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.19 декларації) на суму 1 759 419 грн. та самостійно зменшена платником сума від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд 21 Декларації) в розмірі 4 068 818 грн.

Не погодившись з вищеприйнятим актом перевірки, позивачем подано заперечення, на підставі якого Крижопільською МДПІ надана відповідь № 4311/22 від 22.08.2012 р. про результати розгляду заперечення до акту перевірки від 09.08.2012 р., яким заперечення залишено без задоволення, а акт від 09.08.2012 р. без змін.

На підставі акту перевірки Крижопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2012 року за №0000392350, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 7 955 983,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.08.2012 року за №0000402350, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 759 419,00грн.

Згідно п.56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ЕК «Кусто Агро» оскаржило їх до Державної податкової служби у Вінницькій області, а потім до Державної податкової служби України. За наслідками розгляду первинної скарги Державною податковою службою у Вінницькій області прийнято рішення від 02.11.2012 року, вих. №18324/10/10-02-11, яким зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «ЕК «Кусто Агро» без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 17.01.2013 року № 778/6/10-2115 про результати розгляду скарги позивача, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач з метою їх скасування та захистом своїх прав, звернувся до суду.

Прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень було мотивовано висновками акту перевірки про те, що ТОВ «ЕК «Кусто Агро» неправомірно сформувало податковий кредит по здійсненню будівництва комплексів, приймання, сушінні та зберігання зерна за перевіряємий період.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до договору підряду від 20.05.2011 року №58 здійснювалось капітальне будівництво комплексу потужністю 25 тис. тонн в с. Росоша Липовецького району Вінницької області, де генеральним підрядником виступило ТОВ «Енекс груп» (код ЄДРПОУ 34484300), а відповідно до договору підряду від 20.07.2011 року від 20.07.2011 року №124 здійснювалось капітальне будівництво комплексу потужністю 40 тис. тонн в с. Козятин, Козятинський район, Вінницької області, де генеральним підрядником виступило ТОВ «Агроцентрелеватормлин» (код ЄДРПОУ 33403152) та відповідно до договору підряду від 10.02.2011 року №40/10 здійснювалось капітальне будівництво комплексу потужністю 25 тис. тонн в м. Жмеринка Вінницької області, де генеральним підрядником виступило ПП «Оптиміст-Л» (код ЄДРПОУ 01282673).

Перевіряючими під час перевірки встановлено, що вищезазначені договори підряду є довгостроковими з технологічним циклом роботи більше 1 року. На їх думку, дані договори не передбачають поетапного здавання робіт, а лише їх часткове виконання, що підтверджується актами форми №2-КБ (акти приймання виконання робіт) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми №КБ-3 (довідка про вартість виконаних робіт), які оформляються підрядником для контролю та поетапного фінансування, а тому ТОВ «ЕК «Кусто Агро» не мало права на віднесення до складу податкового кредиту сум до завершення виконання умов договору (отримання об'єкта будівництва) з подальшим відображенням руху основних засобів по бухгалтерському обліку.

Таким чином, податковим органом було знято з податкового кредиту суми ПДВ згідно з податковими накладними, оформленими по авансових платежах, які перераховано підрядниками за будівельно-монтажні роботи, а також по будівельних матеріалах та обладнанню, яке було придбано ТОВ «ЕК «Кусто Агро» у постачальників для використання у будівництві комплексів приймання, очищення, сушіння, та зберігання зерна та які на момент перевірки не включені до актів виконаних робіт.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що на виконання вищезеначених договорів підприємство здійснювало придбання товарів, робіт та послуг для передачі генеральному підряднику. При цьому товарно-матеріальні цінності не включені до актів виконання робіт генерального підрядника. Тому, віднесення ПДВ до податкового кредиту, по даному придбанню, перевіряючами вважається безпідставним.

Отже, ТОВ «ЕК «Кусто Агро» в порушення вимог 198.2.ст 198 ПК України завищило податковий кредит на 13 780 494,17 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки та бере до уваги наступне.

Договір підряду №58 від 20.05.2011 року на капітальне будівництво комплексу потужністю 25 тис. тон в с. Росоша Липовецького району Вінницької області укладений між ТOB «ЕК «Кусто Агро» та ТOB «Енекс груп» є довгостроковим та визначає права та обов'язки сторін на тривалий час (п.2.4 ст. 2 даного договору).

Проте відповідно до додаткової угоди №1 від 24.10.2011 року та додаткової угоди №2 від 28.10.2011 року п.2.4 договору генерального підряду викладено в наступній редакції: «Виконання даного договору здійснюється поетапно».

Крім того, даним договором передбачено строки та послідовність виконання окремих обсягів і видів робіт (етапів робіт) та складання попередніх актів виконаних робіт за кожним етапом. Дата початку виконання робіт за договором є дата приймання - передачі дозвільної та проектної документації, декларації про початок будівельних робіт та підписання сторонами акту про початок виконання робіт (п. 4.2 ст. 4 даного договору).

По договору підряду №58 від 20.05.2011 року про тривалість технологічного циклу будівництва свідчить декларація про початок виконання будівельних робіт, яка вказує на початок виконання робіт 12.09.2011 року (декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №ВН 08311039998 від 12.09.2011 року) (а.с. 47-49, том 1).

Декларація № ВН 14312101119 від 19.06.2012 року про готовність об'єкта до експлуатації, засвідчує про завершення будівництва комплексу приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна в селищі Росоша 18.06.2012 року (а.с. 44-46, том 1).

Таким чином, роботи по договору генерального підряду не перевищують терміну більше 1 року, тобто такий договір не являється довгостроковим.

Договір підряду № 124 від 20.07.2011 року на капітальне будівництво комплексу потужністю 40 тис. тон в с. Козятин Козятинського району Вінницької області укладений між ТOB «ЕК «Кусто Агро» та TOB «Агроцентрелеватормлинбуд» є довгостроковим та визначає права та обов'язки сторін на тривалий час (п.2.4 ст. 2 даного договору).

Проте, відповідно до додаткової угоди №2 від 28.10.2011 року п.2.4 договору генерального підряду викладено в наступній редакції: «Виконання даного договору здійснюється поетапно».

Згідно ст. 4 даного договору передбачено строки та послідовність виконання окремих обсягів і видів робіт (етапів робіт) та складання попередніх актів виконаних робіт за кожним етапом. Дата початку виконання робіт за договором є дата приймання - передачі дозвільної та проектної документації, декларації про початок будівельних робіт та підписання сторонами акту про початок виконання робіт (ст.4.2 даного договору). Датою закінчення виконання робіт за договором є дата підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації. Кінцева дата введення об'єкта в експлуатацію в п.4.3 даного договору не встановлена.

По договору підряду № 124 від 20.07.2011 року про тривалість технологічного циклу будівництва свідчить декларація про початок виконання будівельних робіт, яка вказує на початок виконання робіт 12.09.2011 року (згідно декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрована інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №ВН 08311039996 від 12.09.2011 року) (а.с. 53-55, том 1).

Декларація № ВН 14312101120 від 19.06.2012 року про готовність об'єкта до експлуатації, засвідчує про завершення будівництва комплексу приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна в місті Козятин 18.06.2012 року (а.с. 50-52, том 1).

Таким чином, роботи по договору генерального підряду не перевищують терміну більше 1 року, тобто такий договір не являється довгостроковим.

На виконання будівництва елеватору на об'єкті будівництва потужністю 25 тис. тон в м. Жмеринка Вінницької області був укладений договір генерального підряду № 40/10 від 10.02.2011 року між ТOB «ЕК «Кусто Агро» та ПП «Оптиміст-Л».

За пп.3.4 даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно пп. 2.6 даного договору передбачено що замовник здійснює платежі за виконані роботи безпосередньо підряднику. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника не пізніше 29 числа поточного місяця. Замовник на протязі трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт.

Відповідно до пп.9.1 даного договору підрядник може залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядчик, а перед субпідрядником - як замовник.

В пп.13.3 даного договору, зазначено, що передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформляється актом приймання-передачі. Згідно пп.13.6 право власності на закінчені роботи (об'єкта будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акта приймання-передачі. Відповідно до п.п.13.7, підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

По договору генерального підряду №40/10 від 10.02.2011 року про тривалість технологічного циклу будівництва свідчить декларація про початок виконання будівельних робіт, яка вказує на початок виконання робіт 12.09.2011 року (згідно декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрована інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області №ВН 08311039997 від 12.09.2011 року) (а.с. 59-61, том 1).

Також декларація №ВН 14312101121 від 19.06.2012 року про готовність об'єкта до експлуатації, засвідчує про завершення будівництва комплексу приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна в місті Жмеринка 18.06.2012 року (а.с. 56-58, том 1).

Таким чином, роботи по договору генерального підряду не перевищують терміну більше 1 року, тобто такий договір не являється довгостроковим.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року №461 (далі - Порядок), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно п. 11 Порядку, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд не погоджується з позицією податкового органу щодо довготривалості технологічного циклу по вищезазначеним договорам підряду і вважає, що виконання та здавання їх здійснювалось поетапно.

Крім того, згідно податкових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей та вантажно-митних декларацій на придбання будівельних матеріалів, робіт та обладнання, придбаних ТОВ «ЕК «Кусто Агро» у постачальників для використання у будівництві комплексів приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна платником було сформовано податковий кредит.

Судом встановлено, що зазначені будівельні матеріали, роботи та обладнання були придбані у постачальників на підставі договорів купівлі-продажу, зазначених у податкових накладних та вантажно-митних деклараціях, а не на підставі вищезазначених договорів генпідряду. Представниками позивача також зазначено, що дані товарно-матеріальні цінності передавались контрагентам для використання у будівництві згідно актів приймання-передачі обладнання без передачі права власності на них.

Таким чином, право на формування податкового кредиту по придбаних будівельних матеріалах, роботах та обладнанню у ТОВ «ЕК «Кусто Агро» виникає за правилами визначеними п. 198.2 ст. 198 ПК України

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В п.198.3 ст.198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Із системного аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Однак, перевіряючими під час перевірки не встановлено факт неналежного оформлення первинних документів, в тому числі податкових накладних, які відповідно до вимог статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції.

На підставі вищевикладеного вважаємо що висновки акту перевірки щодо порушення ТОВ «ЕК «Кусто Агро» є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 27.08.2012 року №0000392350 та від 28.08.2012 року №0000402350 підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові , особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України, у зв'язку із задоволення позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення №0000392350, №0000402350 від 28.08.2012 року Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кусто Агро" судовий збір в розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті девяносто чотири грн.), шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області ДПС.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна