Постанова

від 07.03.2013 по справі 826/553/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2013 року № 826/553/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю «НВІ Груп» пронакладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС звернулась до суду з позовом до ТОВ «НВІ Груп» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість з податку на додану вартість і з податку на прибуток на загальну суму 773 835,73 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена, майно, що підлягає внесенню у податкову заставу у відповідача відсутнє. Зазначені обставини, на думку позивача є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності, платника податків, що знаходяться у банках.

В судовому засіданні представник позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Ухвали суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, наявною в матеріалах справи та отримані представником товариства 28.01.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Явку уповноваженого представника в судове засідання відповідач не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направляв.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта у даній справі, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВІ Груп» (код ЄДРПОУ 36941446) перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) несе обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Станом на час звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти, що находяться на розрахункових рахунках платника податків за останнім рахувалась заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість згідно декларацій: №9055708814 від 14.09.2012 року на суму 664,00 грн., №9063481864 від 16.10.2012 року на суму 580,00 грн., №9071783592 від 15.11.2012 року на суму 867,00 грн. та зобов'язання визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні №0000872320 від 15.08.2011 року на загальну суму 344 025,00 грн. (з них: основний платіж - 275 220,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 68 805,00 грн.).

Крім того, у відповідача утворилась заборгованість з податку на прибуток у розмірі, що утворилась у зв'язку з несплатою товариством податкового зобов'язання, самостійно визначених платником у декларації №9068052418 від 01.11.2012 року на суму 711,00 грн., а також визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №0000862320 від 15.08.2011 року на загальну суму 430 032,50 грн. (з них: основний платіж - 344 026,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 86 006,50 грн.)

Податкові повідомлення-рішення від 15.08.2011 року №0000872320 і №0000862320 оскаржені платником податків у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2012 року у справі №2а-18994/11/2670 в задоволені вимог ТОВ «НВІ Груп» про визнання дій ДПІ у Святошинському районі м. Києва протиправними та визнання протиправними і скасування наведених повідомлень-рішень відмовлено.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Святошинському районі м. Києва було направлено відповідачу податкову вимогу від 14.09.2012 року №785 на суму 7730885,50 грн. (отримана платником 22.09.2012 року).

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Згідно положень статті 19-1 ПК України (в редакції Закону України від 05.07.2012 р. №5083-VI) до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (п.п.19-1.1.15 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.19-1.1.19 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

Згідно п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.3, п.94.4, п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України).

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) визначається як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.94.6 ст.94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідно до п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Наведені вище норми законодавства, яким регулюється підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами.

Так, на виконання покладених на нього функцій з огляду на положення п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Однією з підстав для припинення адміністративного арешту майна платника податків є погашенням податкового боргу платника податків (п.п.94.19.2 п.94.19 ст.94 ПК України).

При цьому арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

На підтвердження факту відсутності у платника податків майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, позивачем було надано копії запитів до Київського міського бюро технічної інвентаризації від 24.12.2012 року за №3764/9/19-031 та до УДАІ МВС України в м. Києві від 24.12.2012 року за №3765/9/19-031, відповідь на останній від 10.01.2013 року містить інформацію про відсутність інформації в автоматизованій системі інформаційно-пошукової системи ВРЕВ-1 УДАІ МВС України в м. Києві станом на 10.01.2013 року щодо зареєстрованих за ТОВ «НВІ Груп» транспортних засобів.

Крім того, позивачем надано довідку №692/19-156 від 26.12.2012р., якою зафіксовано інформацію, що місцезнаходження платника податків не встановлено та копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31 грудня 2012 року. Вказані документи свідчать про неможливість встановлення фактичного місцезнаходження платника та про фінансовий стан платника, однак не доводять факт відсутності у платника податків майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг та/або що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, відтак, наведені докази не можуть бути визнані належними у спірних правовідносинах, оскільки вони не містять інформацію щодо предмету доказування у даній справі.

Щодо наданих позивачем копії рішення про опис майна у податкову заставу №56/19-156 від 14.09.2012р. і копії запиту від 17.03.2012 року за №10223/10/19-033 з вимогою надати перелік майна, що перебуває у власності підприємства з метою складення акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п.91.4 ст.94 цього Кодексу, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Зазначені вище обставини відповідно до положень статті 89 ПК України є підставою для звернення контролюючого органу до суду із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а не вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку.

При цьому, на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу позивачем не надано, а отже викладені у позові обставини визнаються судом не доведеними.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника. Доказів на підтвердження звернення до суду із відповідним позовом позивач також суду не надав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, що дає суду підстави для відмови позивачу у задоволені його вимог про застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВІ Груп» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська