Постанова

від 12.02.2009 по справі 40/263-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/263-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р.                                                           Справа № 40/263-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., судді Могилєвкін Ю.О. ,  Плужник О.В.

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Моїсеєнко К.О., довіреність б/н від 08.12.2008р.

відповідача –Макаренко М.А., довіреність б/н від 28.03.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауровіль", м. Харків (вх. № 81 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.08 р. про забезпечення позовупо справі № 40/263-08

за позовом Малого державного підприємства "Інститут проблем управління Національної академії наук України" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ауровіль" м. Харків

про стягнення 125000,00 грн., -

встановила:

У грудні 2008 року Мале державне підприємство "Інститут проблем управління Національної академії наук України", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауровіль", м. Харків 125 000,00 грн. вартості виконаних послуг за договором № 50/07 від 02.10.2007р. про виконання розрахунків (за заданим алгоритмом) параметрів технічного стану та показників недійсності електротехнічного обладнання блоку № 1 ПУ АЕС для продовження терміну експлуатації, укладеного між сторонами по справі.

Разом з позовною заявою Малим державним підприємством "Інститут проблем управління Національної академії наук України" подано заяву про забезпечення позовних вимог шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - наказу господарського суду Харківської області від 24.11.2008р. по справі № 27/54-08, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

9 грудня 2008 року господарський суд Харківської області прийняв ухвалу, якою до вирішення справи по суті, з метою забезпечення позову, наклав арешт на розрахунковий рахунок 2600301007999 в Харківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 350415 та інші банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауровіль", які будуть виявлені при виконання даної ухвали.

Відповідач –Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауровіль", з даною ухвалою господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що зазначена ухвала про вжиття заходів забезпечення позову прийнята із порушенням вимог процесуального права, а тому підлягає скасуванню. При цьому посилається на факт безпідставності застосування забезпечення позову та відсутність в матеріалах справи жодних доказів наявності обставин, які б свідчили б про утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду.

Позивач - Мале державне підприємство "Інститут проблем управління Національної академії наук України" –надав пояснення на апеляційну скаргу, в яких вважає, що ухвала суду першої інстанції від 09.12.2008р. відповідає нормам процесуального права, тому просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду від 09.12.2008р., виходячи з наступного.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК  України  встановлено вичерпний перелік видів забезпечення позову:

накладенням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим  особам  вчиняти дії,  що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення  на  підставі  виконавчого  документа або іншого документа,  за яким стягнення  здійснюється  у  безспірному  порядку.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач звернувся до господарського суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - наказу господарського суду Харківської області від 24.11.2008р. по справі № 27/54-08, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, в обґрунтування наданої заяви посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання по поверненню грошових коштів за виконані послуги у розмірі 125 000,00 грн. та станом на сьогоднішній день у нього є сумніви щодо повернення з боку відповідача зазначеної суми; зазначає, що в нього є відомості про те, що відповідач не займається ніякою діяльністю, не має офісу та готується до ліквідації.

Проте, на думку колегії суддів, вищевказане припущення не можна визнати достатньо обґрунтованим, оскільки в матеріалах  справи  відсутні докази,  які  б  свідчили  про вчинення відповідачем зазначених дій, позивачем не підтверджено та не мотивовано твердження про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення, а також не доведено наявності фактичних обставин, із якими пов'язується застосування вищевказаних заходів.

У розумінні положень розділу 10 Господарського процесуального кодексу України “Забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Господарський суд у вирішенні питання про забезпечення позову має з'ясувати обсяг позовних вимог, здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів –з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб –учасників судового процесу.

З огляду на вказане, ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття такого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Колегія суддів визначає, що місцевим господарським судом не дотримано вищевказаних вимог та не надано доводам заявника належної юридичної оцінки.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуваною ухвалою, місцевий господарський суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, і в якості заходів до забезпечення наклав  арешт на розрахунковий рахунок 2600301007999 в Харківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 350415 та інші банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауровіль".

Проте, оскаржувана ухвала не містить жодного мотивування, чому суд першої інстанції замість зазначених в заяві позивача заходів забезпечення позову, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - наказу господарського суду Харківської області від 24.11.2008р. по справі № 27/54-08, за своєю ініціативою наклав  арешт на розрахунковий рахунок та інші банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауровіль".

В заяві позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відсутня вимога щодо накладення арешту на рахунки відповідача, а у мотивувальній частині ухвали судом не обґрунтовано необхідність застосування такого заходу, відсутнє посилання на відповідне законодавство –що є порушенням вимог пункту 3 частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що у позовному провадженні при накладенні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, оскільки такі заходи перешкоджатимуть здійсненню    відповідачем    господарської   та   підприємницької діяльності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд вийшов за межі наданих йому процесуальним законодавством повноважень, а також –за межі вимог заявника, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали як такої, що суперечить приписам Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою ї неадекватною позовним вимогам та порушує збалансованість інтересів сторін.

Колегія суддів також визначає, що твердження та доводи позивача зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували аргументи апеляційної скарги.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "Ауровіль". Ухвала господарського суду підлягає скасуванню, як така, що не відповідає обставинам справи та чинному законодавству, а заява про вжиття заходів до забезпечення позову –залишенню без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись статтями  33, 43, 66, 67, 86, 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауровіль", м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09 грудня 2008 року про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 40/263-08 скасувати.

Заяву Малого державного підприємства "Інститут проблем управління Національної академії наук України", м. Харків про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.                 

         Головуючий суддя                                                                    Барбашова С.В.  

                                 Судді                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                                                                                               Плужник О.В.