Постанова

від 10.02.2009 по справі 20/136-08-2475

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/136-08-2475

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р.Справа № 20/136-08-2475

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Кубік О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Торкаєнко О.О., дов. № 01-13/14967 від 26.12.2008 р.

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради                                                           

на рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2008 р.                                                  

по справі № 20/136-08-2475

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі пор тексту - ПУКВ ОМР)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вімакс-Авто” (далі по тексту - ТОВ „Вімакс-Авто”)

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 8955,30 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ „Вімакс-Авто”

до  ПУКВ ОМР

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся з позовом до ТОВ „Вімакс-Авто”, в якому просив розірвати договір оренди, укладений між сторонами 06.12.2007 р. за № 339 та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті орендної плати, пеню, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом в якому просив визнати договір оренди № 339 від 06.12.2007 р. недійсним, проти задоволення позову в частині стягнення заборгованості та пені заперечував.

В судовому засіданні 03.11.2008 р. відповідач від зустрічного позову відмовився, визнав первісний позов в частині розірвання договору оренди, позов в частині стягнення заборгованості та пені не визнав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2008 р. по справі    № 20/136-08-2475 (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково, договір оренди № 399 від 06.12.2007 р. розірвано, виселено відповідача з орендованого приміщення, в частині позову про стягнення заборгованості та пені відмовлено, провадження у справі по зустрічному позову припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови стягнення заборгованості по орендній платі та пені, ПУКВ ОМР звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови стягнення заборгованості та пені скасувати, прийняти рішення про задоволення позову про стягнення  заборгованості по орендній платі та пені, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надавав, в судовому засіданні представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області –без змін.

Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, судова колегія вбачає підстави для  задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду з огляду на наступне.

06.12.2007 р. між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 399, відповідно до умов якого відповідачу було передано у строкове платне користування та володіння нежиле приміщення підвалу загальною площею 77,2 кв.м.

Пунктом 2.4 Договору було передбачено, що орендну плату орендар вносить щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. з наступними зміна та доповненнями, та протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси від 30.11.2007 р. (п. 2.1).

Відповідач умови договору щодо сплати орендної плати не виконав, що зумовило звернення позивача з позовом про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі та пені.

Приймаючи до уваги визнання відповідачем позову в частині розірвання договору оренди суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позову про розірвання договору оренди.

Приймаючи рішення щодо виселення відповідача з орендованого приміщення, суд першої інстанції вказав, що хоча відповідач фактично не знаходиться в орендованому приміщенні, однак повернути орендоване приміщення повинен на підставі акту прийому-передачі приміщення, тобто добровільне виконання виконання рішення про виселення має своєю суттю саме звільнення приміщення шляхом його передання за актом прийому-передачі. Оскільки спірне приміщення по акту приймання-передачі не повернуто позивачу та відповідач визнав вимоги щодо виселення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позову в частині виселення.

Рішення суду в даній частині сторонами не оскаржується і тому судова колегія вважає, що правового аналізу рішення в частині розірвання договору та виселення не потребує.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі та пені, суд першої інстанції послався на п. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає та вказав, що відповідачем доведено юридичний факт неможливості використання приміщення внаслідок незалежних від нього обставин. Такий висновок судом першої інстанції зроблено на підставі листа КП ЖСК „Вузівський” від 29.10.2008 р. за № 1035/02-08, згідно з яким каналізаційні мережі, які розташовані поряд з вказаним підвальним приміщенням, знаходяться в незадовільному технічному стані та при аварійних ситуаціях каналізаційні стоки надходять в орендоване приміщення, а також на підставі листа № 2894-15 від 29.10.2008 р. філії „Інфоксводоканал”, згідно з яким причиною постійного підтоплення підвального приміщення, при перевищенні рівня заповнення вуличної системи водовідведення є, розташування сантехнічних приборів нижче рівня системи міської каналізації, що є порушенням вимог СніП та що подібне розміщення сантехнічних приборів допустимо за умови влаштування відсікаючої задвижки.

Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач вказав, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що згідно з листом № 117 від 17.01.2008 р. філії „Інфоксводоканал” та акту припису від 15.01.2008 р. міська каналізаційна лінія, що розташована поряд з спірним приміщенням знаходиться в робочому стані та те, що причиною підтоплення орендованого приміщення є відсікаюча задвижка, яка знаходиться в несправному стані і що для запобігання затоплень приміщення необхідно встановити нову. Ці недоліки повинен був усунути відповідач на підставі п.п. 4.2а, 4.2б Договору оренди     № 339 від 06.12.2007 р.

Аналізуючи викладене, судова колегія дійшла наступного.

Відповідно до приписів ст. 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахувань вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказано вище, умовами договору передбачено порядок розрахунків за орендоване приміщення (п. 2.1, 2.2, 2.4). Крім того, відповідно договору оренди      № 339 від 06.12.2007 р. орендар зобов'язаний забезпечувати збереження об'єкту оренди, своєчасно проводити капітальний та поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню, утримувати об'єкт оренди у чистоті і технічно виправному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан (п.п.  4.2а, 4.2б). Ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з моменту укладання цього Договору (п. 4.2к).

Сторони звільняються від відповідальності за часткову або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин, за умови повідомлення стороною, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором, протилежну сторону у триденний строк (п. 6.1).

Таким чином, одержавши спірне приміщення по акту приймання-передачі, орендар повинен був виконувати умови договору, а у разі неможливості виконувати умови договору повідомити про це орендодавця у визначений договором строк, однак ніяких заяв щодо неможливості використовувати орендоване приміщення чи заяв про розірвання договору оренди відповідно до ст. 784 ЦК України відповідач позивачу не надавав.

Вказане свідчить про невиконання відповідачем умов договору оренди і за таких обставин посилання суду першої інстанції на листи КП ЖСК „Вузівський” від 29.10.2008 р. за № 1035/02-08 та № 2894-15 від 29.10.2008 р. філії „Інфоксводоканал” є помилковим.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач оренду плату за користування приміщенням не сплачував, чим порушив умови договору оренди , вимоги ч. 1 ст. 762 ЦК України, ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” і тому повинен сплатити на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 8711,95 грн. та пеню в сумі 243,35 грн.

За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови стягнення заборгованості з орендної плати та пені не відповідає обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, з викладенням п. 1 та п. 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції: „П. 1: Позов задовольнити. П. 4: Стягнути з ТОВ „Вімакс-Авто” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість по орендній платі в розмірі 8711,95 грн., пеню –243,35 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу 118,00 грн.”

Пункт 5 резолютивної частини рішення виключити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись cm.cm. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу   України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2008 р. по справі      № 20/136-08-2475 частково скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Пункт 1: Позов задовольнити. Пункт 4: Стягнути з ТОВ „Вімакс-Авто” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість по орендній платі в розмірі 8711,95 грн., пеню –243,35 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу - 118,00 грн.”

Пункт 5 резолютивної частини рішення виключити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                        О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                                               Я.Ф. Савицький

Суддя                                                                                                Т.Я. Гладишева