Постанова

від 03.06.2009 по справі 20/136-08-2475

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/136-08-2475

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 червня 2009 р.                                                                                    № 20/136-08-2475  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіШаргала В.І.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Швеця В.О.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився

відповідачане з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс-Авто"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду  від 10.02.2009 р.

у справі№20/136-08-2475 господарського суду  Одеської області

за позовомПредставництва  по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс-Авто"

пророзірвання договору оренди, виселення та стягнення 8 955,30 грн.

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс-Авто"

доПредставництва  по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Представництво  по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  (надалі Представництво) звернулося до господарського суду  Одеської області з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Вімакс-Авто" про розірвання укладеного між сторонами договору оренди від  06.12.2007 р. за №339 та стягнення заборгованості  з орендної плати в розмірі 8 711,95 грн., 243,35 пені, витрат зі сплати державного мита, ІТЗ судового процесу, а також виселення відповідача з орендованого приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Вімакс-Авто" протягом трьох місяців не сплачує орендну плату, тому позивач як орендодавець має право розірвати договір на підставі 782 Цивільного кодексу України та стягнути заборгованість.

ТОВ "Вімакс-Авто"  подало зустрічний позов, в якому просив визнати договір оренди №339 від 06.12.2007 р. недійсним з тих підстав, що у договорі відсутній  предмет (об'єкт) оренди.

Доповідач: Шаргало В.І.

В ході судового розгляду  товариство  відмовилося від зустрічного позову, визнало первісний позов в частині розірвання договору оренди, в частині стягнення заборгованості та пені позовні вимоги заперечувало.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2008  року (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково,  спірний договір оренди №399 від 06.12.2007 року розірвано, виселено відповідача з орендованого приміщення, в частині позову про стягнення заборгованості та пені відмовлено, провадження у справі за зустрічним позовом припинено.

Судове рішення мотивовано тим, що передане товариству за договором оренди приміщення неможливо використовувати за призначенням –для продовольчого магазину через постійне підтоплення приміщення фекальними водами, яке зумовлено порушенням вимог СНіП при прокладанні каналізаційної мережі, за що несе відповідальність Орендодавець.

За апеляційною скаргою Представництва  по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду  від 10.02.2009 року  (судді: Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) частково скасовано, постановлено: викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Пункт 1: Позов задовольнити. Пункт 4: Стягнути з ТОВ "Вімакс-Авто" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість по орендній платі в розмірі 8 711,95 грн., пеню –243,35 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу - 118,00 грн."; пункт 5 резолютивної частини рішення виключити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова мотивована тим, що умовами договору саме на відповідача, як Орендаря, покладений обов'язок щодо утримання орендованого приміщення в належному технічно справному стані та запобіганню його пошкодженню і псуванню, ніяких заяв щодо неможливості використовувати орендоване приміщення Орендодавець  від Орендаря не отримував, останній повинен виконати своє зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ТОВ "Вімакс-Авто" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2008  року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування  господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Представництвом (Орендодавець) та ТОВ "Вімакс-Авто"  (Орендар)   06.12.2007 року укладений договір оренди нежитлового приміщення №399, відповідно до умов якого  Орендарю було передано у строкове платне користування та володіння нежиле приміщення підвалу загальною площею 77,2 кв. м., що в будинку по вул. Геранієва, 2 в м. Одесі.

Пунктом 2.4 Договору було передбачено, що орендну плату Орендар вносить щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. Орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. з наступними змінами та доповненнями, та протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси від 30.11.2007 р. (п. 2.1).

Крім того, відповідно до договору оренди      №339 від 06.12.2007 р. Орендар зобов'язаний забезпечувати збереження об'єкту оренди, своєчасно проводити капітальний та поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню, утримувати об'єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан (п.п.  4.2а, 4.2б). Ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе Орендар з моменту укладання цього Договору (п. 4.2к).

Сторони звільняються від відповідальності за часткову або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання було наслідком форс-мажорних обставин, за умови повідомлення стороною, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором, протилежну сторону у триденний строк (п. 6.1).

ТОВ "Вімакс-Авто"  умови договору щодо сплати орендної плати не виконало, що зумовило звернення позивача з позовом про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі та пені.

Апеляційним господарським судом встановлено, що міська каналізаційна лінія, що розташована поряд з  орендованим приміщенням, знаходиться  у діючому стані,   а причиною підтоплення  цього приміщення є відсікаюча заслінка, яка знаходиться в несправному стані і для запобігання затоплень приміщення необхідно встановити нову. Ці недоліки повинен був усунути  Орендар - відповідач на підставі п. п. 4.2а, 4.2б Договору оренди     №339 від 06.12.2007 р.

Господарськими судами  також встановлено, що  товариство фактично не знаходиться в орендованому приміщенні, однак приміщення по акту приймання-передачі   Орендодавцеві  не повернуто.

Постанова та рішення в  частині розірвання договору та виселення сторонами не оскаржується.

Приписами п. 5 ст. 762, п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України,  ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  встановлений обов'язок орендаря  своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахувань вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказано вище, умовами договору передбачено порядок розрахунків за орендоване приміщення (п. 2.1, 2.2, 2.4).

З урахуванням викладеного судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що одержавши спірне приміщення по акту приймання-передачі, орендар повинен був виконувати умови договору, а у разі неможливості виконувати умови договору повідомити про це орендодавця у визначений договором строк.

З огляду на  встановлені апеляційним судом обставини про відсутність  заяв ТОВ "Вімакс-Авто"    щодо неможливості використовувати орендоване приміщення чи заяв про розірвання договору оренди відповідно до ст. 784 Цивільного кодексу України, а визначений договором та законом обов'язок вносити орендні платежі товариство не виконувало, суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати та відповідного стягнення судових витрат.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  Тому  доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, до уваги не приймаються.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи  апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімакс-Авто"  залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду  від 10.02.2009 р. у справі №20/136-08-2475 залишити без змін.

Головуючий  суддя

Шаргало В.І.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Швець В.О.