Постанова

від 17.02.2009 по справі 17/639/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/639/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р. Справа № 17/639/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Михайлова М.В.

                                                  Журавльова О.О.,

При секретарі                               Павленко Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача – Байдиченко Б.М.,

від відповідача – не з'явився,                                                     

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2008р.           

по справі № 17/639/08

за позовом ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”

до ТОВ „С.К.М.Шіпінг”

про стягнення 2 346,77 грн.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 25 від 16.02.2009р. у даній справі проведено заміну суддів Мацюри П.Ф. та Ліпчанської Н.В. на суддів Михайлова М.В. та Журавльова О.О.

Суд встановив:

У жовтні 2008 року ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”(надалі –Миколаївська ТЕЦ) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „С.К.М.Шіпінг” заборгованості за теплову енергію у сумі 791,92 грн., 88,03 грн. збитків від інфляції, 1 449,21 грн. пені, 17,61 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Миколаївської області позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „С.К.М.Шіпінг” на користь ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” 791,92 грн. основної заборгованості, 88,03 грн. збитків від інфляції, 92,09 грн. пені, 17,61 грн. –3% річних, 43,01 грн. витрат по оплаті державного мита та 49,76 грн. на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням,  ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” оскаржило його. Просить рішення скасувати в частині відмови на суму 1 357,12 грн. пені та задовольнити позовні вимоги в цій частині. В обґрунтування своїх вимог послалось на порушення судом норм матеріального права.

Представник відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Про причини неявки у судові засідання не сповістив. Додаткових доказів по справі не надав. З врахуванням вищезазначеного, судова колегія вирішила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно матеріалам справи, та що встановлено місцевим судом, 01.02.2005р. сторони уклали між собою договір № 2841 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого Миколаївська ТЕЦ (Енергопостачальна організація) зобов'язалась поставляти теплову енергію ТОВ „С.К.М.Шіпінг” (Споживач), а останній, в свою чергу, зобов'язався оплатити одержану теплову енергію в терміни, передбачені договором.

Пунктом 6.3 договору сторони визначили, що Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальноій організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 7.4.2. Споживач зобов'язався, що за несвоєчасне виконання ним розрахунків за теплову енергію він сплачує пеню у розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999р. № 686-ХІУ.

Строк дії договору визначений до 01.02.2006р., однак у відповідності з п. 9.4 він пролонгований.

        На виконання умов договору за період з жовтня 2007р. по квітень 2008р. Миколаївська ТЕЦ поставила Споживачу теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання будинку, розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/2 кв.2, на суму 1 212 грн.

Платіжними дорученнями № 196 від 19.11.2007р., № 223 від 12.12.2007р., № 2 від 14.01.2008р. Споживач частково розрахувався за отримане тепло на загальну суму 420,08 грн.

          Листом за № 602-ю від 17.09.2008р. Миколаївська ТЕЦ звернулась до ТОВ „С.К.М.Шіпінг” з вимогою погасити заборгованість у сумі 791,92 грн., яка з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних, за підрахунками  Миколаївської ТЕЦ, склала 2 334,83 грн.

Не отримавши відповіді на даний лист та оплати, Миколаївська ТЕЦ звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ „С.К.М.Шіпінг” 2 346,77 грн., з яких: 791,92 грн. основна заборгованість, 88,03 грн. - збитки від інфляції, 1 449,21 грн. –пеня, 17,61 грн. –3% річних.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджена поставка тепла Миколаївською ТЕЦ на суму 1 212 грн. та отримання його відповідачем, а також частковий розрахунок за нього.

Оскільки відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд правомірно та обґрунтовано задовольнив вимоги Миколаївської ТЕЦ, стягнувши на його користь з відповідача борг.

Правомірний висновок суду й щодо задоволення позову в частині нарахованих інфляційних втрат у сумі 88,03 грн. та 3% річних у сумі 17,61 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Що стосується розміру пені, то позивач, визначаючи її розмір, виходив зі змісту п. 7.4.2. договору, згідно з яким за несвоєчасне виконання розрахунків Споживач зобов'язався сплатити пеню у розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999р. № 686-ХІУ та яка, за його підрахунками, за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р. склала 1 449,21 грн.

Однак з даною сумою правомірно не погодився місцевий суд, оскільки відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються насамперед Конституцією України та цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як правильно зазначив суд, згідно ч. 2 ст. 343 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції визначив розмір пені за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р. у сумі 92,09 грн., так як нарахований позивачем її розмір не відповідав чинному законодавству України, а тому частково її задовольнив.

Перевіривши дані щодо облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення платежу, а також правильність її розрахунку, судова колегія дійшла висновку про правомірність її нарахування та правильність визначення її розміру.

Оскаржуючи рішення, Миколаївська ТЕЦ не погодилась саме з розміром задоволеної пені та вважає, що суд, зменшуючи її розмір, необґрунтовано послався на ч. 2 ст. 343 ГК України, оскільки, дана стаття міститься в параграфі „Фінанси і банківська діяльність”, а тому дана правова норма не регулює договірні відносини між позивачем та відповідачем.

Також скаржник вважає, що суд безпідставно послався й на  Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, так як, на його думку, даний закон визначає лише підставу настання відповідальності у вигляді пені –вчинення порушення –несвоєчасне виконання розрахунків, а аж ніяк не розмір пені, оскільки контрагенти по договору скористалися своїм правом вільного волевиявлення при укладанні договору і визначили відповідальність за несвоєчасні розрахунки за тепло у розмірі 1% від простроченої суми.

Однак з такими висновками апелянта не може погодитись судова колегія, оскільки позивач помилково вважає, що ст. 343 ГК України, на яку послався суд, регулює банківську діяльність, оскільки зазначена стаття закону відноситься до глави 35 Кодексу, що регулює особливості правового регулювання фінансової діяльності не лише банків, а й суб'єктів господарювання (ст. 333 ГК України).

До прийняття та набуття чинності зазначеного закону відповідальність платника за порушення термінів розрахунків встановлювалась Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, яким також обмежена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.12.2008р. у справі № 17/639/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу  ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” –без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                   М.В.Михайлов

                                                                                             О.О.Журавльов