Ухвала

від 11.03.2013 по справі 21/358-на

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2013 р. м. Київ К-38463/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції в місті Хмельницькому на постановуГосподарського суду Хмельницької області від 11.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 у справі № 21/358-НА (22-а-12124/08) за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доДержавної податкової інспекції в місті Хмельницькому провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000241702/0/1170 від 22.02.2008, яким донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 27901,14 грн., з яких за основним платежем - 9300,38 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18600,76 грн.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 у даній справі, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- позивач є фізичною особою -підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1;

- з 31.01.2008 по 20.02.2008 відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 30.11.2006 по 30.09.2007;

- за результатами перевірки складено акт №1308/17-1/2804819817 від 20.02.2008, за висновками якого позивачем порушено пп.8.1.1, 8.1.4, п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок доходів з фізичних осіб»у зв'язку з ненарахуванням та неперерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 9300,38 грн. від суми виплаченого фізичним особам доходу;

- на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000241702/0/1170 від 22.02.2008, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 27901,14 грн., з яких: основний платіж - 9300,38 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 18600,76 грн.

Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим нарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Податковий агент, згідно п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», - це юридична особа або фізична особа, яка незалежно від її організаційно-правового статусу та способу оподаткування зобов'язана нарахувати, та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

За змістом пп.8.1.3, 8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Підпунктом 4.2.1 п.4.2 ст.4 названого Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

З матеріалів справи вбачається та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач під час закупівлі волоського горіху не діяв як податковий агент щодо утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб. Будь-яких інших документів, що спростовують встановлені судами обставини, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ст.71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Хмельницькому залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний