Ухвала

від 19.02.2013 по справі 13/328

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року м. Київ К-35562/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року

у справі № 13/328

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателліт Еконоснова»,

ОСОБА_3

про визнання недійсними первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателліт Еконоснова»(відповідач-1) та ОСОБА_3 (відповідач-2) про визнання недійсними первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, підписаних невстановленою особою від імені ОСОБА_3 як директора ТОВ «Сателліт Еконоснова».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року та прийняття нового рішення про задоволення позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з позовною заявою) передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з позовною заявою; далі - Закон № 509-XII) органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Вказане повноваження з урахуванням вимог Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з позовною заявою), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації та припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Поряд з цим, ні Законом № 509-XII, ні будь-якими іншими чинними на час звернення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з позовною заявою законодавчими актами, не встановлено право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про визнання недійсними первинних бухгалтерських документів та податкових накладних суб'єкта підприємницької діяльності.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.