Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-422/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2013 р. м. Київ К-38087/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року

у справі № 2а-422/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Зекцера»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Шевченківська районна державна адміністрація у м. Києві

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (позивач) звернулась до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Зекцера»(відповідач) про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою; далі -Закон № 509-XII) не надано органам державної податкової служби права на здійснення контролю в сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) передбачено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону № 509-XII органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Вказане повноваження з урахуванням вимог Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовною заявою; далі -Закон № 755-IV), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації та припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону № 755-IV підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Отже, обставина, яка, відповідно до частини 2 статті 38 Закону № 755-IV, є підставою для припинення юридичної особи, підлягає правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи та не може бути предметом самостійних позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року скасувати із закриттям провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.