Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а-6278/10/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/24840/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року

у справі №2а-6278/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»(надалі -«Алькор-Агротрейд»)

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі -Білоцерківська ОДПІ Київської області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2010р. позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області від 04.05.2009р. №1641/0000980232/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом на підставі направлень від 08.04.2009р. №119, №120 проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2006р. по 31.12.2008р., про що складено акт 06.05.2009р. №1395/23-2/34688199/92

Висновками перевірки вказано на порушення п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п. 4.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5, п. 10.1 ст.10, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у перевіреному періоді на загальну суму 45794,00грн.

На підставі зазначених висновків прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2009 № 1641/0000980232/0, яким визначено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 68691,00грн., у т.ч. 45794,00грн. основного платежу, та 22897,00грн. фінансових санкцій.

За результатами апеляційного розгляду первинної скарги платника податку рішенням №20210/10/25-008/188 від 17.07.2009р. Білоцерківська ОДПІ Київської області оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

В подальшому, рішенням ДПА в Київській області від 21.09.2009р. №1986/10/25-017/244-962, повторну скаргу платника податку також залишено без задоволення, та направлено вказане рішення на адресу зазначену позивачем у повторній скарзі (вул. Павлюченко, 20-176, м. Біла Церква, Київська область, 09100) рекомендованим листом 21.09.2009р. за №04450068, про що свідчить досліджений судом оригінал поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.12.2006р. TOB «Алькор-Агротрейд»було передано від ПОП «Агрофірма Узинська»основні засоби І групи, які розташовані за адресою: Білоцерківський район, м.Узин, вул. Заводська, 21а. Право користування земельною ділянкою, на якій розташовані вищезазначені нежилі приміщення було переоформлено у 2009р. згідно з рішенням Узинської міської ради №19-210 від 22.07.2008р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку TOB «Алькор-Агротрейд»та надано земельну ділянку в оренду терміном на 49 років загальною площею 1,033 га в межах м. Узин по вул. Заводській 21-а. Цим же рішенням Узинська міська рада встановила ставку орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. А процедура оформлення оренди земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі, придбані TOB «Алькор-Агротрейд»згідно з договором купівлі-продажу від 08.12.2006р., розпочалась у грудні 2006 року.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, імперативно встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Таким чином, з урахуванням приписів абз.2 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валового доходу позивача за період безоплатного користування земельною ділянкою слід віднести суму орендної плати, не сплачену платником податку за вказану вище земельну ділянку у звітному періоді.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно прибуткової накладної №27-12/2 від 27.12.2007р. TOB «Алькор-Агротрейд»придбало у ПП «Діоніс»(код ЄДРПОУ 32268786, с.Вільна Тарасівка Білоцерківського району) ячмінь у кількості 24,11 т по ціні 1166,667грн. за 1т, всього на суму 33754,00грн., в т.ч. ПДВ 5625,67грн. і згідно з даними, вказаних у прибутковій накладній та книзі реєстрації доручень TOB «Алькор-Агротрейд», товар одержано через директора позивача за довіреністю серії ЯНИ №961540 від 27.12.2007р. Також, на підставі прибуткової накладної №30-01/33 від 30.01.2008р. позивачем отримано ячмінь у кількості 41,69 т по ціні 1208,333грн. за 1т, всього на суму 60450,50грн., в т.ч. ПДВ - 10075,08грн., товар одержано через директора TOB «Алькор-Агротрейд»за довіреністю серії ЯНИ №961543 від 28.01.2008р.

В той же час судами встановлено, що в прибуткових накладних від ПП «Діоніс»зазначено, що місцезнаходження ПП «Діоніс»- Білоцерківський район, с. Вільна Тарасівка, вул. Травнева, 2а. Проте ця адреса є юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням виконавчого комітету Вільнотарасівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04363001). Таким чином, адреса, що вказана у вищевказаних прибуткових накладних від ПП «Діоніс»не відповідає фактичному місцезнаходженню підприємства. А отже, вищевказані прибуткові накладні не можна визнати первинним документом бухгалтерського обліку, що підтверджує поставку товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог, встановлених ст. 2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та є підставою для визнання поставки товару такою, що не відбувалась.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення даних спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 зазначеної норми права.

Згідно з положеннями п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності. Приймаючи до уваги, що докази реальності вказаних господарських операцій, обумовлених прибутковими накладними виписаими ПП «Діоніс»а також документів щодо витрат, пов'язаних з наданням послуг по організації доставки готової продукції покупцям, в тому числі по транспортному перевезенню готової у позивача відсутні, відповідачем доведена правомірність нарахування позивачеві зобов'язань оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, судами встановлено, що під час проведеної перевірки податковий орган вказав, що у виробничому процесі ТОВ «Алькор-Агротрейд»для виготовлення борошномельно-крупяної продукції використовуються основні фонди 2 групи: мінікрупоцех Р6-МКЦ-15 (для переробки ячменя, пшениці, гороха), норія стрічкова ковшова (для вертикального переміщення зерна). Згідно технічних характеристик даного обладнання фактична установлена потужність мінікрупоцеху складає 40-55 кВт, норма виходу 0,5 - 0,625 т/годину (в залежності від виду продукції), норії - 2,2 кВт та 10 т/годину відповідно. На території виробничої бази ТОВ «Алькор-Агротрейд» (м. Узин, вул. Заводська, 21а) рахується один лічильник електроенергії (встановлено при складанні акту обстеження території від 27.04.2009р., на якій розміщена виробнича база товариства; окремих лічильників для виробництва і для інших потреб немає. Іншим використанням електроенергії згідно звітів енергетика є використання на освітлення території, побутове використання тощо. Також, інженером-електриком ТОВ «Алькор-Агротрейд»було надано письмове пояснення щодо розрахунку спожитої позивачем електроенергії, згідно якого розподіл споживання електроенергії (на виробництво, побутові цілі, тощо) проводиться приблизним обчисленням і він може відрізнятись від фактичного по видах споживання.

Натомість, ст. 20 Закону України «Про енергозбереження»встановлено норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів, які в обов'язковому порядку включаються в енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі види машин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси.

Відповідно до п. 3 Порядку нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 786 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.1997р. (далі Порядок №786), норми витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватися з урахуванням особливостей конкретного виробництва, як правило, на рівні підприємства, установи, організації (далі - підприємство). Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих та галузевих методик. Ці норми не повинні перевищувати встановлених показників міжгалузевих та галузевих типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для певних видів споживання.

Пунктом 4 Порядку №786 встановлено, що відповідальність за розроблення і додержання норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на рівні підприємства несе керівник підприємства.

Згідно з п. 3.5. Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002р. №112 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.11.2002р. №878/7166 (далі - Основні положення), до складу норм витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) на одиницю виробленої продукції не повинні включатися витрати та втрати ПЕР, викликані відступом від прийнятої технології, режимів роботи устаткування, рецептур, невиконанням вимог щодо якості сировини і матеріалів, та інші марнотратні витрати.

До складу норм витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції не включаються витрати за п. 1.14, а також відпускання ПЕР стороннім споживачам (селищам, їдальням, клубам, дитячим закладам та ін.) та втрати палива під час його зберігання та транспортування. Витрати ПЕР на ці потреби повинні нормуватися окремо (п. 3.6. Основних положень).

Пункт 7.16 Основних положень встановлює, що для забезпечення об'єктивності нормування витрат ПЕР та контролю за виконанням встановлених норм обов'язковою є організація на підприємствах обліку витрат ПЕР за допомогою відповідних приладів та систем.

З огляду на відсутність окремих лічильників для виробництва та для інших потреб позивача, враховуючи положення п.5.1 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством було віднесено до складу валових витрат вартість електроенергії, використання якої не пов'язано з виробничою діяльністю не підтверджено відповідними документами, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 11052,00грн.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі матеріали справи, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність суб'єктом владних повноважень належними та допустимими доказами правомірності нарахування позивачеві зобов'язання з податку на прибуток.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Агротрейд»-залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов