Постанова

від 06.03.2013 по справі 2а-9927/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року справа № 2а-9927/12/1370

16 год. 58 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Грапенюка Б.М.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт» звернулося до суду з вказаним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2012 року №0001982321 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 1403812,00 грн. 350923,00 грн. штрафних санкцій, від 01.06.2012 року №0001992321 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 517895,00 грн., 129474,00 грн. штрафних санкцій та від 01.06.2012 року №0002002321 про зменшення суми податку на додану вартість у розмірі 128519,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки актів ДПІ у Сихівському районі м. Львова, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що ТзОВ «ГалФрукт» уклав договори з контрагентами, на підставі яких було поставлено товари, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг, податковими, видатковими накладними, договорами поставок. Вказує на те, що всі товари та послуги за договорами були поставлені ТзОВ «ГалФрукт» та оплачені, що підтверджується банківськими та розрахунковими документами. Проте, зазначає, що в актах перевірок, податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів щодо здійснення операцій з поставки та розрахунків недійсними.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова подала до суду заперечення на адміністративний позов від 09.01.2013 року, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою фінансово-господарської діяльності позивача встановлено, що при укладенні договорів з контрагентами, а саме договору №527 від 01.11.2008р. з ПП «Сігма-груп», договору №0401013 від 01.04.2010р., укладеного з ПП «Інтех сервіс», договору №0901009 від 01.09.2010р., укладеного з ПП «Будспецмонтаж» між сторонами не погоджено всіх істотних умов поставки товару, а саме: вид, якість, номенклатура, специфікація, ціна, не вказано місце передачі товару. Зазначає, що відповідно до п.2.4 вказаних договорів, якість товару підтверджується сертифікатом якості., натомість, позивачем відповідних сертифікатів якості не надано. Щодо видаткових накладних, наданих ТзОВ «Галфрукт», відповідач зазначив, що останні не скріплені печаткою, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікувати, який саме товар використовувався в господарській діяльності позивача. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Сігма груп», ПП «Будспецмонтаж» вказав, що позивачем не надано доказів проведення оплати за товар. Крім того, ТзОВ «Галфрукт» не надано доказів транспортування товару, складського обліку товару (оборотно-сальдові відомості) та подальшого використання товару у господарській діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентами носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, при укладенні договорів поставки у сторін були наявні усі необхідні документи, що підтверджують дієздатність продавця та покупця, а також зазначив, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. На цих підставах, просив позов задовольнити.

В судових засіданні представник відповідача, проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов та в письмових доповненнях до заперечення. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача встановлено неможливість виконання відповідних договорів поставки, укладених з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Угоди, укладені між ТзОВ «Галфрукт» та контрагентами ТзОВ «Юнізет», ПП «Інтех сервіс», ПП «Сігма-груп», ПП «Будспецмонтаж», ПП «Інвідіа» мають ознаки нікчемності, що свідчить про те, що позивач безпідставно формує податковий кредит з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галфрукт», юридична адреса: 79026, м.Львів, вул. Енергетична, 16/26, фактична адреса: м.Львів , вул. Січинського, 1, зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 02.09.2003р., код ЄДРПОУ - 32639286, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис № 19100. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Галицькому районі м. Львові з 10.09.2003р. за № 11596. Станом на 23.02.2011р. перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова як платник ПДВ.

На підставі направлення від 09.08.2011р. №664, виданого ДПІ у Сихівському районі м.Львова та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу ДПІ у Сихівському районі м.Львова №671 від 09.08.2011р. проведена виїзна позапланова перевірка ТзОВ «Галуфрукт» (код ЄДРПОУ - 32639286) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків - ПП «Хімпластпроект» (код ЄДРПОУ - 34814492), ТзОВ «Юнізет» (код ЄДРПОУ - 36659699), ПП «Інтех Сервіс» (код ЄДРПОУ - 36738932), ТзОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ - 33196220), ТзОВ «Галхімпласт» (код ЄДРПОУ - 34711971) за період з 01.07.2009р. по 01.07.2011р.

Позапланова перевірка проведена на виконання постанови Слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області від 05.07.2011р. «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Галфрукт» (код ЄДРПОУ - 32639286) з питань перевірки по взаємовідносинах з контрагентами з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009р. по 01.07.2011р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.08.2011р. № 3105/23-209/32639286. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.3, п.1.7, п.1.8, ст. 1, пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1403812,00 грн., в т.ч. за березень 2010р. на суму 186024,00 грн., за квітень 2010р. на суму 309524,00 грн., за червень 2010р. на суму 129820,00 грн., за серпень 2010р. на суму 38936,00 грн. за вересень 2010р. на суму 623538,00 грн., за листопад 2010р. в сумі 115970,00 грн.

На підставі акта перевірки від 18.08.2011р. № 3105/23-209/32639286 відповідно до пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п.123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001982321 від 01.06.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1754730 грн., в тому числі за основним платежем 1403812,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 350923,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що на підставі направлення від 17.10.2011р. №931, виданого ДПІ у Сихівському районі м.Львова та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу ДПІ у Сихівському районі м.Львова №671 від 09.08.2011р. проведена виїзна позапланова перевірка ТзОВ «Галуфрукт» (код ЄДРПОУ - 32639286) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків - ПП «Хімпластпроект» (код ЄДРПОУ - 34814492), ТзОВ «Юнізет» (код ЄДРПОУ - 36659699), ПП «Інтех Сервіс» (код ЄДРПОУ - 36738932), ТзОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ - 33196220), ТзОВ «Галхімпласт» (код ЄДРПОУ - 34711971), ПП «Альфа ресурс» (код ЄДРПОУ - 36828884), ПП «Будспецмонтаж» (код ЄДРПОУ - 33895240), ПП «Сігма груп» (код ЄДРПОУ - 35186020), ПП «Інвідіа» (код ЄДРПОУ - 363), за період з 01.07.2009р. по 01.07.2011р.

Позапланова перевірка проведена на виконання постанови Слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області від 15.08.2011р. «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Галфрукт» (код ЄДРПОУ - 32639286) з питань перевірки по взаємовідносинах з контрагентами з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.09.2008р. по 01.07.2011р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.10.2011р. № 4025/23-209/32639286. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.4.2 ст. 4, п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п. 198.3, п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями)в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 517895,00 грн., в т.ч. за листопад 2008р. в сумі 47141,19 грн., грудень 2008р. в сумі32986,00 грн., січень 2009р. в сумі 90694,75 грн.,, лютий 2009р.в сумі 109931,00 грн., жовтень 2010р. в сумі 146790,00 грн., листопад 2010р. в сумі 90352,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання з сумою податкового кредиту за червень 2011р. в сумі 128519,00 грн.

На підставі вказаних порушень, ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесені податкові повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0001992321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 647369,00 грн., в т.ч. основний платіж 517895,00 грн., 129474, 00 грн. та від 01.06.2012 року № 0002002321, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 128519,00 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення винесені відповідачем після набрання законної сили вироком Сихівського районного суду від 29.12.2011р. по обвинуваченню директора позивача ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України ( справа №1-280/11), тобто в порядку, передбаченому п.86.9. ст. 86 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 01.06.2012 року №0001982321, від 01.06.2012 року № 0001992321 та від 01.06.2012 року № 0002002321, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТзОВ «Юнізет», ПП «Будспецмонтаж», суд встановив наступне.

Між позивачем та ТзОВ «Юнізет» укладено Угоди від 01.12.2009р. № 000000007 від 01.01.2010р. № 000000015, від 01.11.2009р. №000000003. Згідно з п. 1.1 вказаних Угод, Замовник (ТзОВ «Галфрукт») доручає і оплачує, в Виконавець (ТзОВ «Юнізет») бере на себе зобов'язання протягом строку дії даної угоди виконати роботи по маркетинговому дослідженню ринку фруктів.

На підтвердження виконання умов вказаних Угод від 01.12.2009р. № 000000007 від 01.01.2010р. № 000000005, від 01.11.2009р. №000000003 позивач надав такі докази: журнал -ордер по рах. 6852, акти виконаних робіт по проведенню маркетингових досліджень від 31.03.2010р., згідно з яким, вартість наданих послуг становить 828080,18 грн., в т.ч. ПДВ 138013,36 грн., податкові накладні від 31.03.2010р. №3310000008 на суму 3040732,81 грн., в т.ч. ПДВ 506788,80 грн., від 31.03.2010р. №3310000010 на суму213294,40 грн., в т.ч. ПДВ 35549,07 грн., від 31.03.2010р. №3310000007 на суму 828080 грн., в т.ч. ПДВ 138013,36 грн., від 31.03.2010р. № 3310000009 на суму 510418,75 грн. в т.ч. ПДВ 85069,79 грн., від 31.03.2010р. № 3310000003 на суму 313050,40 грн., в т.ч. ПДВ 52175,07 грн., від 28.02.2010р. №2280000001 на суму 133616,80 грн. в т.ч. ПДВ 22269,47 грн., від 31.01.2010р. №1310000001 на суму 279498,40 грн. в т.ч. ПДВ 46583.07 грн., від 31.12.2009р. №1231000006 на суму 389896,60 грн., в т.ч. ПДВ 64982,77 грн., від 30.11.2009р. № 1130000004 на суму 138938,80 грн., в т.ч. ПДВ 23156,47 грн.

Між позивачем та ПП «Будспецмонтаж» укладено договір маркетингового дослідження від 01.09.2010р. № 0901010.

Згідно з п. 1.1 договору, Замовник (ТзОВ «Галфрукт») доручає і оплачує, в Виконавець (ПП «Будспецмонтаж») бере на себе зобов'язання протягом строку дії даної угоди виконати роботи по маркетинговому дослідженню ринку фруктів.

На підтвердження виконання умов договору № 0901010 від 01.09.2010р. позивач надав журнал-ордер по рахунку 6852, акт виконаних робіт з проведення маркетингових досліджень до угоди № 0901010 від 01.09.2010р.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до вказаних договорів, укладених між ТзОВ «Галфрукт» та ТзОВ «Юнізет», ПП «Будспецмонтаж», предметом маркетингового дослідження ринку є:

підбір покупців;

послуги по заключенню угод поставки з клієнтами;

локальний аналіз ринку і формування пропозицій по комплексу міроприємств, що мають збільшити обсяг продажів.

Відповідно до п.1.4 вказаних договорів, складається акт, де вказано номер і дата угоди, строк, в який мають бути надані послуги, перелік послуг, вартість, звіт.

Як вбачається із актів про надані послуги від 30.09.2010р., 31.03.2010р., 28.02.2010р., 31.12.09р., 30.11.2009р. такі надані по сприянню в реалізації товару контрагентам.

Разом з тим, із актів виконаних робіт не вбачається як здійснювався підбір покупців, позивачем не надано доказів заключних угод поставок, не надано доказів локального аналізу ринку фруктів і формування пропозицій по підприємствах, які мають збільшені обсяги продажів.

Суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг. Таким чином, для віднесення вартості послуг з проведення маркетингових досліджень, отриманих позивачем по вказаним вище договорам, до податкового кредиту необхідна наявність таких обставин, а саме: вказані витрати повинні бути сплачені або нараховані платником податку та використані у його господарській діяльності.

Отже, послуги з проведення маркетингових досліджень на ринку овочів та фруктів, наданих ПП «Юнізет» та ПП «Будспецмонтаж» щодо сприяння в реалізації товару не підтверджують моніторингу ринку цін на овочі та фрукти, переддоговірних переговорів із майбутніми контрагентами позивача, заключення угод поставки товарів, будь-який аналіз ринку, комплексу міроприємств, які мають збільшити обсяги продажу, пропозиції щодо збільшення обсягів, доказів впливу даних пропозицій на збільшення продажу продукції. Крім того, позивачем не надано звітів виконавця, не підтверджують результати діяльності ТзОВ «Галфрукт» з продажу овочів та фруктів, що не дає підстави віднести їх до податкового кредиту підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ПП «Юнізет» та ПП «Будспецмонтаж». При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Інтехсервіс», ПП «Сігма Груп», ПП «Інвідіа», суд встановив наступне.

Між позивачем та ПП «Інтехсервіс» укладено договір поставки №0401013 від 01.04.2010р. Згідно з п. 1.1 Продавець в особі ПП «Інтехсервіс» зобов'язується передати у власність Покупця в особі ТзОВ «Галфрукт» товар, а Покупець зобов'язується проводити оплату та приймати його на умовах даної угоди.

Згідно з п. 2.4 договору якість товару повинні бути підтверджена сертифікатами якості, відповідності та іншими документами, необхідними для даного виду товару, якщо це передбачено чинним законодавством.

На підтвердження виконання умов договору №0401013 від 01.04.2010р. позивач надав такі докази, а саме: Журнал-ордер по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними виробниками» за період з 01.04.2010р. по 01.12.2011р., видаткові накладні №РН-6280004 від 28.06.2010р., №РН-6280005 від 28.06.2010р., №РН-6250006 від 25.06.2010р., №РН-6220002 від 22.06.2010р., №РН-6210004 від 21.06.2010р., №РН-6180004 від 18.06.2010р., №РН-6140008 від 14.06.2010р., №РН-6100008 від 10.06.2010р., №РН-6-07001 від 07.06.2010р., №РН-6010040 від 01.06.2010р., №РН-6010041 від 01.06.2010р., №РН-6010042 від 01.06.2010р., №РН-5280003 від 28.05.2010р., №РН-5250004 від 25.05.2010р., №РН-5240003 від 24.05.2010р., №РН-5240002 від 24.05.2010р., №РН-5240001 від 24.05.2010р., №РН-5170006 від 17.05.2010р., №РН-5170005 від 17.05.2010р., №РН-5170004 від 17.05.2010р., №РН-5170003 від 17.05.2010р., №РН-5170007 від 10.05.2010р., №РН-5170004 від 10.05.2010р., №РН-5170006 від 10.05.2010р., №РН-5170005 від 10.05.2010р., №РН-5050016 від 05.05.2010р., №РН-5010007 від 01.05.2010р., №РН-5010009 від 01.05.2010р., №РН-5010008 від 01.05.2010р., №РН-5010006 від 01.05.2010р., №РН-4-26003 від 26.04.2010р., №РН-4-26002 від 26.04.2010р., №РН-4-26001 від 26.04.2010р., №РН-4-23001 від 23.04.2010р., №РН-4-19003 від 19.04.2010р., №РН-4-19001 від 19.04.2010р., №РН-4-19002 від 19.04.2010р., №РН-4-15001 від 15.04.2010р., №РН-4120005 від 12.04.2010р., №РН-4120006 від 12.04.2010р., №РН-4-12001 від 12.04.2010р., №РН-4-01006 від 01.04.2010р., №РН-4-01007 від 01.04.2010р., №РН-4-01008 від 01.04.2010р., податкові накладні: від 26.04.2010р. №4260000003, від 26.04.2010р. №4260000004, від 26.04.2010р. №4260000005, від 26.04.2010р. №4230000002, від 19.04.2010р. №4190000002, від 19.04.2010р. №4190000001, від 19.04.2010р. №4190000003, від 15.04.2010р. № 4150000004, від 12.04.2010р. №4120000007, від 12.04.2010р. №4120000006, від 12.04.2010р. №4120000005, від 01.04.2010р. №4010000010, від 01.04.2010р. №4010000009, від 01.04.2010р. №4010000008, від 01.05.2010р. №5010000006, від 01.05.2010р. №5010000008, від 01.05.2010р. №5010000009, від 01.05.2010р. №5010000007, від 05.05.2010р. №5050000019, від 10.05.2010р. №5100000006, від 10.05.2010р. №5100000007, від 10.05.2010р. №5100000005, від 10.05.2010р. №5100000008, від 17.05.2010р. №5170000003, від 17.05.2010р. №5170000004, від 17.05.2010р. №5170000005, від 17.05.2010р. №5170000006, від 24.05.2010р. №5240000001, від 24.05.2010р. №5240000002, від 24.05.2010р. №5240000003, від 25.05.2010р. №5250000004, від 28.05.2010р. №5280000003, від 25.06.2010р. №6250000010, від 01.06.2010р. №6010000043, від 01.06.2010р. №6010000044, від 10.06.2010р. №6100000008, від 18.06.2010р. №6180000006, від 21.06.2010р. №621000006, від 28.06.2010р. №6280000004, від 07.06.2010р. №6070000009, від 14.06.2010р. №6140000009, від 28.06.2010р. №6280000005, від 01.06.2010р. №6010000045, від 22.06.2010р. №6220000003, від

Між позивачем та ПП «Сігма Груп» укладено договір поставки №527 від 01.11.2008р. Згідно з п.1.1 Продавець в особі ПП «Сігма Груп» зобов'язується передати у власність Покупця в особі ТзОВ «Галфрукт» товар, а Покупець зобов'язується проводити оплату та приймати його на умовах даної угоди.

Згідно з п. 2.4 договору якість товару повинні бути підтверджена сертифікатами якості, відповідності та іншими документами, необхідними для даного виду товару, якщо це передбачено чинним законодавством.

На підтвердження виконання умов договору №527 від 01.11.2008р. позивач надав такі докази, а саме: журнал-ордер по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними виробниками» за період з 01.11.2008р. по 01.06.2009р., видаткові накладні №РН-2-23005 від 23.02.2009р., №РН-2-23006 від 23.02.2009р., №РН-2-23007 від 23.02.2009р., №РН-2-16011 від 16.02.2009р., №РН-2-16010 від 16.02.2009р., №РН-2-16009 від 16.02.2009р., №РН-2-09015 від 09.02.2009р., №РН-2-09016 від 09.02.2009р., №РН-2-09017 від 09.02.2009р., №РН-2-02022 від 02.02.2009р., №РН-2-02023 від 02.02.2009р., №РН-2-02024 від 02.02.2009р., №РН-2-26010 від 26.01.2009р., №РН-2-26009 від 26.01.2009р., №РН-2-26008 від 26.01.2009р., №РН-1-20002 від 20.01.2009р., №РН-1-19012 від 19.01.2009р., №РН-1-19011 від 19.01.2009р., №РН-1-12011 від 12.01.2009р., №РН-1-12010 від 12.01.2009р., №РН-1-12009 від 12.01.2009р., №РН-1-03001 від 03.01.2009р., №РН-1-02008 від 02.01.2009р., №РН-1-02007 від 02.01.2009р., №РН-12-2911 від 29.12.2008р., №РН-12-2910 від 29.12.2008р., №РН-12-2909 від 29.12.2008р., №РН-12-2210 від 22.12.2008р., №РН-12-2209 від 22.12.2008р., №РН-12-2208 від 22.12.2008р., №РН-12-1516 від 15.12.2008р., №РН-12-1515 від 15.12.2008р., №РН-12-1514 від 15.12.2008р., №РН-12-0812 від 08.12.2008р., №РН-12-0811 від 08.12.2008р., №РН-12-0810 від 08.12.2008р., №РН-12-0121 від 01.12.2008р., №РН-12-0120 від 01.12.2008р., №РН-12-0119 від 01.12.2008р., податкові накладні: від 29.12.2008р. №1229000009, від 29.12.2008р. №1229000010, від 29.12.2008р. №1229000011, від 22.12.2008р. №1222000008, від 22.12.2008р. №1222000009, від 22.12.2008р. №12220000010, від 15.12.2008р. №1215000013, від 15.12.2008р. №1215000014, від 15.12.2008р. №1215000015, від 08.12.2008р. №1208000010, від 08.12.2008р. №1208000011, від 08.12.2008р. №1208000012, від 26.01.2009р. №1260000011, від 26.01.2009р. №1260000010, від 26.01.2009р. №1260000009, від 19.01.2009р. №1190000011, від 12.01.2009р. №1120000009, від 12.01.2009р. №1120000011, від 12.01.2009р. №1120000010, від 03.01.2009р. №1030000001, від 02.01.2009р. №1020000005, від 20.01.2009р. №1200000009, від 19.01.2009р. №1190000012, від 02.01.2009р. №1020000006, від 23.02.2009р. №2230000008, від 23.02.2009р. №2230000007, від 23.02.2009р. №2230000006, від 16.02.2009р. №2160000007, від 16.02.2009р. №2160000008, від 16.02.2009р. №2160000006, від 09.02.2009р. №2090000013, від 09.02.2009р. №2090000015, від 09.02.2009р. №2090000014, від 02.02.2009р. №2020000022, від 02.02.2009р. №2020000021, від 02.02.2009р. №2020000020.

Між позивачем та ПП «Інвідіа» укладено договір поставки №0601-1-09 від 01.06.2009р. Згідно з п.1.1 Продавець в особі ПП «Інвідіа» зобов'язується передати у власність Покупця в особі ТзОВ «Галфрукт» товар, а Покупець зобов'язується проводити оплату та приймати його на умовах даної угоди.

Згідно з п. 2.4 договору якість товару повинні бути підтверджена сертифікатами якості, відповідності та іншими документами, необхідними для даного виду товару, якщо це передбачено чинним законодавством.

На підтвердження умов договору поставки №0601-1-09 від 01.06.2009р., позивач надав такі докази, а саме: журнал-ордер по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними виробниками» за період з 01.06.2009р. по 01.09.2009р., видаткові накладні №РН-6220007 від 22.06.2009р., №РН-6222006 від 22.06.2009р., №РН-6222008 від 22.06.2009р., №РН-6150005 від 15.06.2009р., № РН-6150004 від 15.06.2009р., № РН-6150003 від 15.06.2009р., №РН-6080003 від 08.06.2009р., №РН-6080001 від 08.06.2009р., №РН-6080002 від 08.06.2009р., №РН-6010023 від 01.06.2009р., №РН-6010022 від 01.06.2009р., №РН-6010024 від 01.06.2009р., договори оренди складських приміщень від 01.01.2009р. №б/н, від 01.01.2010р. №б/н, акт приймання - передачі від 01.01.2010р. №б/н, акт приймання - передачі від 01.01.2011р. №б/н, договір суборенди від 01.07.2010р., договір суборенди від 01.07.2011р.,

Проте, суд не вважає ці докази належними та достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

Аналізом розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що ТзОВ «Галфрукт» формувало податковий кредит в період 2010 року від ПП «Інтех Сервіс» в наступні періоди: в квітні 2010 року в сумі 50891,85 грн., в червні 2010року в сумі 129820,13 грн., в серпні 2010 року-38935,74 грн., в вересні 2010 року 116749,29 грн., в листопаді 2010 року в сумі 115970,32 грн. на загальну суму 452367,33 грн.

Судом встановлено, що ПП «Інтех Сервіс» формувало податковий кредит в квітні 2010 року та травні 2010 року, в основному, від ТзОВ «Юнізет» (код ЄДРПОУ - 36659699), від ПП «Домус плюс» (код ЄДРПОУ - 36828910), та ПП «НВП «Такт» (код ЄДРПОУ - 36755669); в червні 2010 року, в основному, від ПП «Домус плюс» та ТзОВ ТД «Промтех» (код ЄДРПОУ - 36934896). Останнє підприємство, в свою чергу, формувало податковий кредит в червні 2010 року від ТзОВ «КФ «Донпромторг»(36934863). ПП «НВП «Такт» та ТзОВ «КФ «Донпромторг», які відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 13.05.2011 року, являються суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності.

Проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Галфрукт» за період з 2008р. по 2011р., яке знайшло відображення в податковій звітності з ПДВ, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що ТзОВ «Галфрукт» сформувало податковий кредит з ПДВ від ПП «Сігма Груп» в такі періоди: в листопаді 2008 р. - 47141,19 грн., в грудні 2008 р. - 32986,07 грн., в січні 2009 р. - 90694,75 грн., в лютому 2009 р. - 109931,08 грн. Всього на загальну суму 280753,09 грн.

При цьому, звіркою відображення взаємовідносин з контрагентом, а саме ПП «Сігма Груп» встановлено, що сума 47141,19 грн. ПП «Сігма Груп» не була включена до складу податкового зобов'язання з ПДВ.

Аналіз господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Інтех Сервіс» та ПП «Сігма Груп», ПП «Інвідіа» дає суду підстави вважати, що позивачем безпідставно віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту від контрагента ПП ««Інтех Сервіс» на суму 452367,33 грн. від контрагента ПП «Сігма Груп» в сумі 280753,06 грн., від ПП «Інвідіа» в сумі 166720,02 грн., оскільки інформація, яка зазначена в первинних документах (видатково-прибутково накладних) та податкових накладних при здійсненні господарських операцій з вказаними контрагентами є недостовірною з огляду на наступне.

Позивачем не підтверджено обставин стосовно врахування реального часу здійснення операції поставки, участі в таких операціях трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого обладнання, економічно необхідного для виконання такого постачання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, участі технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень тощо. Також позивачем не надано доказів щодо проведених замовлень та сертифікатів якості товару.

Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р. № 2406-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями) визначено декларування відповідності - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі - виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам; підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог;сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам; сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Відповідно ст. 13 вказаного Закону - виробник зобов'язаний: надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція; надавати постачальнику інформацію про декларування відповідності, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, шляхом зазначення реєстраційних номерів декларації про відповідність у документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

Постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

З огляду на вказане, позивачем не надано інформацію та документального підтвердження виконання виробником вимог ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності», відповідно до якої виробник зобов'язаний надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція; надавати постачальнику інформацію про декларування відповідності, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, шляхом зазначення реєстраційних номерів декларації про відповідність у документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ПП «Юнізет», ПП «Будспецмонтаж», ПП «Інтех Сервіс», ПП «Сігма Груп» та ПП «Інвідіа». При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 - 2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ПП «Інтех Сервіс», ПП «Сігма Груп» , ПП «Інвідіа». При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Суд також зазначає , що згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

Суд при винесенні рішення також враховує вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року у кримінальній справі №1-280/11 про обвинувачення ОСОБА_3 директора ТзОВ «Галфрукт» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, та спричинила тяжкі наслідки).

З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне надання послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 01.06.2012 року №0001982321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 1403812,00 грн. 350923,00 грн. штрафних санкцій, від 01.06.2012 року №0001992321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 517895,00 грн., 129474,00 грн. штрафних санкцій та від 01.06.2012 року №0002002321, яким позивачу зменшено суму податку на додану вартість у розмірі 128519,00 грн. є правомірними.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 11 березня 2013 року.

Суддя А.Г. Гулик