Постанова

від 13.03.2013 по справі 5006/27/131б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.03.2013 р. справа №5006/27/131б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився Меліхова І.П. - довір. № 14744/10/10-013 від 05.09.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову господарського судуДонецької області від 14.11.2012р. у справі№ 5006/27/131б/2012 (суддя Тарапата С.С.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Мілатон» м. Донецьк до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Снайпер Медіа" м. Єнакієве Донецької області пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 29.10.2012р. господарський суд Донецької області порушив за заявою кредитора ТОВ «Мілатон» справу про банкрутство ТОВ "Снайпер Медіа" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 14.11.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Постанова суду мотивована тим, що заборгованість перед кредитором у сумі 20000грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: простим векселем серія АА №2644578 від 30.04.2012р. на суму 20 000грн., актом про протест про неоплату векселя №5779 від 01.08.2012р., виконавчим написом нотаріуса №5780 від 01.08.2012р. Виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено кредитором до ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку для примусового виконання та постановою від 23.08.2012р. відкрито виконавче провадження. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.09.2012р. № 14594998 у записі № 21 вказано: « 21.08.2012р. внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги ДПІ посилається на те, що боржник знаходиться на податковому обліку саме в цьому податковому органі та те, що завданням органів ДПС є здійснення контролю за додержанням податкового та валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів. Також апелянт вважає, що оскаржувана постанова порушує його права, оскільки визнання боржника банкрутом позбавляє його можливості провести перевірку платника податків та здійснити покладені на ДПІ діючим законодавством обов'язки.

Ухвалою від 24.01.2013р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова впливає на права та інтереси ДПІ з урахуванням наступного.

Оскільки ця справа про банкрутство порушена з особливостями, визначеними ст. 52 Закону, за якими першим судовим актом, прийнятим в судовому засіданні, є постанова про визнання боржника банкрутом, а тому в ході прийняття такої постанови суд повинен дати оцінку доказам обґрунтованості порушення провадження у справі. А учасники провадження у справі про банкрутство вправі оскаржити постанову суду про визнання боржника банкрутом, прийняту з урахуванням положень зазначених статей Закону, якщо вважають необґрунтованим порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки здійснення необґрунтовано порушеного провадження у справі про банкрутство унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 03.04.2012р. у справі № 26/5009/5705/11.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представника апелянта, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до абзацу 8 ст. 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ініціюючий кредитор 23.10.2012р. звернувся до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, зазначивши підставою для його порушення безспірну заборгованість боржника в сумі 20 000грн., що виникла за простим векселем Серія АА №2644578, складеним 30.04.2012р. ТОВ "Снайпер Медіа". Крім того, був виданий акт про протест про неоплату векселя від 01.08.2012р. №5779 та вчинений виконавчий напис нотаріуса від 01.08.2012р. №5780. Цей виконавчий напис був пред'явлений 23.08.2012р. до виконання до ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку (а.с.6).

У підтвердження неплатоспроможності боржника на суму 20 000грн. кредитор надав господарському суду копію простого векселю Серія АА №2644578.

Розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель ) (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» (далі-Постанова Пленуму № 5).

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Виходячи з цього визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

У пункті 2 Постанови Пленуму № 5 роз'яснено, що ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" і ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Таким чином, норми вексельного законодавства не можна застосовувати до зобов'язань, оформлених на електронних і магнітних носіях.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем) , а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили . Відхилення цієї вимоги не є перешкодою для пред'явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою. Проте не може бути відхилена вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі векселя, який містить виправлення, пошкодження тощо, за умови збереження його обов'язкових реквізитів (п. 3 Постанови Пленуму № 5).

При вирішення питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної або фізичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (ст. 2 Уніфікованого закону) (п. 4 Постанови Пленуму № 5).

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами , а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційним господарським судом встановлено, що правовідносини між боржником та ініціюючим кредитором засновані на вексельних зобов'язаннях, які мають бути доведені шляхом перевірки чи відповідає документ формальним вимогам до векселя як цінного паперу. Така перевірка можлива виключно за пред'явленням до суду оригіналу векселя, оскільки за копією неможливо оцінити чи виконаний вексель на бланку з відповідним ступенем захисту від підроблення, чи є підписи зобов'язаних за векселем осіб виконаними власноручно та печатка оригінальною, чи не має вексель іншого дефекту форми, який позбавляє його вексельної сили.

Колегія суддів вважає, що ТОВ «Мілатон» не обґрунтувало заявлені вимоги до боржника - ТОВ "Снайпер Медіа" належними та допустимими засобами доказування, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал простого векселя Серія АА № 2644578 від 30.04.2012р. Господарський суд Донецької області при розгляді заяви про порушення справи про банкрутство не надав вказаним обставинам належної правової оцінки.

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" передбачено, що вексель -це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець ).

Згідно ч. 1 ст. 76 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя , за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Отож, за відсутності на простому векселі, емітентом якого є юридична особа, підпису двох осіб - директора та головного бухгалтера, або уповноваженої особи, вексель вважається виданим з дефектом форми і не має вексельної сили. Тому такий документ не є цінним папером та може мати силу простої боргової розписки. Зазначена правова позиція роз'яснена п.п. 2 - 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007р. "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в Україні".

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що вексель підписано однією особою -директором ТОВ "Снайпер Медіа" Трефель Г.В. Підпис головного бухгалтера (бухгалтера) на векселі відсутній (а.с.4).

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не досліджено оригіналу простого векселя та його відповідність вимогам чинного законодавства, не надано належної правової оцінки копії векселя, яка є в матеріалах справи.

На відміну від позовного провадження у справі про банкрутство усі докази додаються до заяви про порушення справи, що конкретно передбачено ст. 7 Закону. Тому у разі відсутності необхідних документів, які повинні доводити безспірність та неплатоспроможність боржника, в першому судовому засіданні провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню як безпідставне порушене господарським судом.

Вказана позиція Донецького апеляційного господарського суду збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 25.12.2012р. у справі №5006/5/13б/2012.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про можливість винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, постанова господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі № 5006/27/131б/2012 про визнання відсутнього боржника банкрутом підлягає скасуванню, провадження у справі № 5006/27/131б/2012 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі № 5006/27/131б/2012 - задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі №5006/27/131б/2012 скасувати.

Провадження у справі № 5006/27/131б/2012 про банкрутство ТОВ "Снайпер Медіа" м.Єнакієве Донецької області припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальності "Снайпер Медіа" м. Єнакієве Донецької області для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим. 1.боржнику, 1.кредитору

1.скаржнику, 1. у справу, 1.ДАГС, 1.ГСДО

1. дер.реєстратору